ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.08.2005                                       Справа N 32/439в
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                    Полякова Б.М., –головуючого
                    Панової І.Ю.,
                    Бур’янової С.С.
розглянувши         Колективного    підприємства    “Курахівський
касаційну скаргу    завод   залізобетонних  конструкцій”   в   м.
                    Курахово
та постанову        Донецького  апеляційного господарського  суду
                    від 12.05.2005
у справі            № 32/439в
господарського суду Донецької області
за позовом          Колективного    підприємства    “Курахівський
                    завод   залізобетонних  конструкцій”   в   м.
                    Курахово
до                  1.  Регіонального відділення Фонду державного
                    майна України в Донецькій області
                    2. Міністерства палива та енергетикиУкраїни,
                    м. Київ
                    3. Міністерства з питань надзвичайних
                    ситуацій і в справах по захисту населення
                    від наслідків Чорнобильської катастрофи, м.
                    Київ
 
Про   спонукання виконати певні дії,
 
за участю представника :
від Міністерства палива та енергетикиУкраїни – Волдимирова О.В.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Донецької області від 16.02.2005р.
по справі № 32/439в (суддя Сковородіна О.М.) частково задоволено
вимоги  позивача, колективного підприємства „Курахівський  завод
залізобетонних конструкцій", визнана неправомірною бездіяльність
Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по
Донецькій області по розпорядженню державним майном (2  піаніно,
підсобне    господарство(пасіка),   їдальня,    магазин),    яке
знаходиться на балансі позивача, на Регіональне відділення Фонду
державного   майна  України  покладено  обов'язок  розпорядитися
вищевказаним майном, відмовлено у задоволенні позовних вимог про
спонукання  виконати певні дії стосовно Міністерства  палива  та
енергетики   України  та  Міністерства  з  питань   надзвичайних
ситуацій   і  в  справах  по  захисту  населення  від  наслідків
Чорнобильської катастрофи.
 
Не  погоджуючись  з даним рішенням Регіональне відділення  Фонду
державного  майна  України  по Донецькій  області  звернулось  з
апеляційною  скаргою  до Донецького апеляційного  господарського
суду,  в якій просило рішення скасувати та прийняти нове рішення
про відмову у задоволенні позовних вимог.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
12.05.2005р.  по справі 32/439в (колегія суддів:  Волкова  Р.В.,
Калантай  М.В., Москальової І.В.) апеляційна скарга  задоволена,
рішення  господарського суду Донецької області від  16.02.2005р.
скасовано    частково    в   частині   визнання    неправомірною
бездіяльності  Відділення по розпорядженню державним  майном  (2
піаніно, підсобне господарство(пасіка), їдальня, магазин)  та  в
частині   покладення   на  Відділення  обов’язку   розпорядитися
вищевказаним майном. В решті рішення залишено без змін.
 
Постанова  мотивована  тим,  що  позивач  доказів  вчинення  дій
передбачених  законодавством України для здійснення приватизації
майна  (насамперед шляхом подачі оформленої відповідно до Закону
України  “про  приватизацію державного майна ”  заяви)  суду  не
представив.   А   отже,  висновок  суду  першої  інстанції   про
припущення відділенням по розпорядженню державним майном  певної
бездіяльності щодо розпорядження державним майном є помилковим.
 
Звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського  суду,
КП   “Курахівський  завод  залізобетонних  конструкцій”  просить
скасувати постанову Донецького апеляційного господарського  суду
від  12.05.2005р., рішення господарського суду Донецької області
від 16.02.2005р. по справі № 32/439в залишити без змін.
 
Колегія   суддів,  заслухавши  доповідь  судді   Панової   І.Ю.,
розглянувши   наявні   матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права  дійшла  висновку,  про  наявність  правових  підстав  для
задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
 
Як  встановлено  судами  попередніх інстанцій  та  вбачається  з
матеріалів   справи  постановою  господарського  суд   Донецької
області від 08.11.01 по справі № 24/1056 КП “Курахівський  завод
залізобетонних  конструкцій” було  визнано  банкрутом.  Під  час
процедури  ліквідації  підприємства  встановлено,  що  на   його
балансі  знаходиться  майно,  яке є  державною  власністю  і  не
увійшло  до  статутного  фонду  позивача  (2  піаніно,  підсобне
господарство(пасіка),    їдальня,    магазин,    протирадіаційне
обладнання).
 
Позивач звернувся до Відділення з листом № 168 від 10.10.2003р.,
в  якому  просив  Відділення  в  зв'язку  з  закінченням  строку
ліквідаційної   процедури  розпорядитися   наступним   державним
майном: їдальня, магазин, підсобне господарство(пасіка).
 
Як  вірно  зазначив  суд  першої інстанції,  зазначено  майно  у
відповідності    до    Закону    України    “Про     відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його  банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          не  включається до ліквідаційної  маси,  а  отже,
позивач не має права розпоряджатися цим майном.
 
Відповідно до п. 1.4 „Положення про управління державним майном,
яке  не  увійшло до статутних фондів господарських  товариств  у
процесі    приватизації,   але   перебуває   на   їх   балансі”,
затвердженого   наказом  Фонду  державного  майна   України   та
Міністерства  економіки  України  від  19.05.1999  р.  N  908/68
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 р.  за
N  414/3707  ( z0414-99 ) (z0414-99)
        , способи управління державним  майном,
яке  не  увійшло до статутних фондів господарських  товариств  у
процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є такими:  1)
здійснення  приватизації  відповідно  до  Законів  України  "Про
приватизацію  державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
        ,  "Про  приватизацію
невеликих     державних    підприємств   (малу    приватизацію)"
( 2171-12  ) (2171-12)
        ,  "Про  Державну програму приватизації"  та  інших
нормативно-правових актів; 2) передача майна в оренду відповідно
до  Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
        ; 3) передача майна у комунальну власність у порядку,
передбаченому  Законом  України  "Про  передачу  об'єктів  права
державної  та комунальної власності" ( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
        ; 4)  передача
майна  в  управління центральних та місцевих органів  виконавчої
влади  у  порядку,  затвердженому постановою Кабінету  Міністрів
України  від  21.09.98 N 1482 ( 1482-98-п ) (1482-98-п)
        ; 5)  передача  майна
господарським   товариствам  на  умовах   договору   схову;   6)
відчуження державного майна, яке перебуває на балансі  суб'єктів
підприємницької   діяльності   недержавної   форми    власності,
здійснюється  в  порядку  передбаченому Положенням  про  порядок
відчуження   основних   засобів,  що  є   державною   власністю,
затвердженим   наказом  Фонду  державного  майна   України   від
30.07.1999 N 1477 зареєстрованим у Міністерстві юстиції  України
19.08.99 за N 573/3866 ( z0573-99 ) (z0573-99)
        .
 
Відповідно  до  вимог ст. 22 Закону України  “  Про  відновлення
платоспроможності  боржника  або   визнання    його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
         строк ліквідаційної процедури не може перевищувати
дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей  строк
на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
Суд  першої інстанції зробив обґрунтований висновок про  те,  що
відповідач   1   є  уповноваженим  органом,  щодо  розпорядження
державним  майном, до компетенції якого належить  вибір  способу
управління державним майном, яке не увійшло до статутного  фонду
позивача.
 
Колегія   суддів   вищого   господарського   суду   України   не
погоджується з висновком суду апеляційної інстанції,  що  листом
від   22.10.03  Відділення  повідомило  позивача  про   те,   що
вищевказане: підлягає приватизації згідно з Законом України „Про
державну    програму   приватизації   1723-ІИ   від   18.05.2000
( 1723-14  ) (1723-14)
         а отже, фактично прийняло управлінське  рішення  з
розпорядження майном.
 
Статтею  25  Закону  України “ Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         ліквідатору не
надані   повноваження   щодо   вчинення   дій   для   здійснення
приватизації   майна,  яке  не  увійшло  до   статутного   фонду
підприємства - банкрута.
 
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 111-7, 111-9  –111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Колективного підприємства “Курахівський  завод
залізобетонних конструкцій” в м. Курахово задовольнити частково.
 
Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
12.05.2005р.  у  справі  32/439в в  частині  скасування  рішення
господарського суду Донецької області від 16.02.2005р. в частині
визнання  неправомірною  бездіяльності Регіонального  Відділення
Фонду  Держмайна  України по Донецькій області по  розпорядженню
державним  майном  (2  піаніно,  підсобне  господарство(пасіка)),
їдальня,   магазин)  та  в  частині  покладення  на   Відділення
обов’язку розпорядитися вищевказаним майном - скасувати.
 
Рішення господарського суду від 16.02.2005 у справі № 32/439в  в
цієї частині залишити без змін.
 
В  решті  Постанову Донецького апеляційного господарського  суду
від 12.05.2005р. у справі 32/439в залишити без змін.
 
Головуючий    Б.М. Поляков
 
Судді         І.Ю. Панова
 
              С.С. Бур’янова