ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2005 Справа N 22/14-05-1091
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого
Панової І.Ю.,
Бур’янової С.С.
розглянувши касаційну Одеського обласного відділення Фонду
скаргу соціального захисту інвалідів
на постанову від 13.05.2005р. Одеського апеляційного
на рішення господарського суду
від 29.03.2005р. господарського суду
Одеської області
у справі № 22/14-05-1091 господарського суду
Одеської області
за позовом Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів
до Приватного підприємства “Балгазбуд”
Про стягнення 5 731,25 грн. штрафних санкцій
в судове засідання представники сторін не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2005р.
у справі № 22/14-05-1091 (суддя Торчинська Л.О.) в задоволенні
позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням Одеське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів України подало апеляційну скаргу в
якій просило рішення господарського суду Одеської області від
29.03.2005р. у справі № 22/14-05-1091 скасувати та прийняти нове
про задоволення позову.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.05.2005р. (судді: Журавльов О.О.; Тофана В.М.; Михайлова
М.В.) рішення господарського суду Одеської області від
29.03.2005р. залишено без змін, а апеляційна скарга Одеського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України
залишена без задоволення.
Не погоджуючись з даною постановою Одеське обласне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів України подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Одеської області від
29.03.2005р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.05.2005р. по даній справі, прийняти нове рішення,
яким позов задовльнити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про часткове задоволення касаційної
скарги, виходячи з наступного:
- як встановлено судами попередніх інстанцій, середньооблікова
кількість працівників відповідача за 2003р. склала 16 осіб.
Відповідач не зазначив у статистичній звітності (форма № 10ПІ)(
а.с.6) норматив числа інвалідів, яких необхідно було
працевлаштувати та інвалідів які ним було працевлаштовано.
Стаття 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
встановлює для підприємств
(об'єднань), установ і організацій (далі —підприємства)
нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування
інвалідів.
Частиною першою статті 18 названого Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами
Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту
населення України, місцевими радами, громадськими організаціями
інвалідів (далі —органи працевлаштування інвалідів).
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце
інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі
—Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 03.05.1995 року, № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
зі змінами та
доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України
від 10.01.2002 року, № 19 ( 19-2002-п ) (19-2002-п)
, - це окреме робоче
місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві
(об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм
власності та господарювання, де створено необхідні умови для
праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає
встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної
нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за
участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці,
громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом
працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства
розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і
включають їх до колективного договору (п. 5).
Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію
шляхом працевлаштування інваліда. Закон ( 875-12 ) (875-12)
зобов'язує
відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити
робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному
договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи
соціального захисту населення та відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, а органи працевлаштування —підібрати робоче
місце і працевлаштувати інваліда.
За ст. 19 Закону ( 875-12 ) (875-12)
керівники підприємств (об'єднань),
установ і організацій, незалежно від форми власності і
господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів
несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Господарські суди не звернули увагу на те що: робоче місце
інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим
вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології та
належним чином атестоване, чи виконав свій обов'язок відповідач
щодо належного інформування відповідних органів щодо наявності
вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
За таких обставин, враховуючи межі перегляду справи в касаційної
інстанції, Колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла до висновку, що постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 13.05.2005р. та рішення господарського
суду Одеської області від 29.03.2005р. у справі № 22/14-05-1091
необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 13.05.2005р. та рішення
господарського суду Одеської області від 29.03.2005р. у справі №
22/14-05-1091 задовольнити частково.
2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.05.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від
29.03.2005р. у справі № 22/14-05-1091 скасувати. Справу передати
на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді І.Ю. Панова
С.С. Бур’янова