ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2005 Справа N А42/63-05
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Муравйова О.В.
розглянула
касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Рассвет” (далі Товариство)
на рішення господарського суду Харківської області
від 18.04.05
у справі № А-42/63-05
господарського суду Харківської області
за позовом Товариства
до Куп’янської об’єднаної державної податкової
інспекції Харківської області (далі
Куп’янська ОДПІ)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з’явилися;
- відповідача: не з’явилися.
Ухвалою від 18.07.05 касаційна скарга Товариства № 4282/8/10-278
від 05.05.05 та касаційна скарга Товариства № 30/749 від
04.05.05 були прийняті до провадження та призначені до розгляду
на 18.08.05 колегією суддів Вищого господарського суду України у
постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Савенко
Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною розпорядженням Голови Вищого
господарського суду України від 09.04.04.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 17.08.05 у зв’язку з перебуванням
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для
розгляду господарських справ призначених до перегляду в
касаційному порядку колегією суддів у складі: головуючого
–Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на
18.08.05 утворено колегію суддів у наступному тимчасовому
складі: головуючий – Першиков Є.В., судді Полянський А.Г.,
Муравйов О.В., яка розглядає справу по суті.
У судове засідання 18.08.05 сторони по справі не з’явилися, у
зв’язку з чим повний текст постанови направляється сторонам в
установленому порядку.
Рішенням від 18.04.05 господарського суду Харківської області
(суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог Товариству
відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій
просить рішення від 18.04.05 скасувати та прийняти по справі
нове рішення, яким визнати недійсним податкове повідомлення-
рішення № 0000021600/0 від 11.02.05 недійсним.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржене рішення було
винесено з порушенням норм матеріального права, а саме п. п.
4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. п. 17.1.7 п.
17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Куп’янська ОДПІ щодо
доводів скаржник заперечує, вважаючи їх безпідставними, у
зв’язку з чим просить касаційну скаргу Товариства залишити без
задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судом норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 11.02.05 Куп’янською ОДПІ
було проведено камеральну перевірку Товариства з питань
своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за
період з 01.03.02 по 08.02.05, за результатами якої було
складено акт перевірки № 37/15-113 (далі Акт), на підставі якого
було прийнято спірне рішення про застосування штрафної санкції в
розмірі 4 674,57 грн. за порушення Товариством граничних строків
сплати фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до
п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-
ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Судовою інстанцією встановлено, що перевірка проводилась
виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях,
без проведення будь-яких інших видів перевірки платника податків
та виклику їх до податкового органу.
Так, при вирішенні спору по суті судом першої інстанції на
підставі Акту також було встановлено, що Товариством було надано
до інспекції розрахунок фіксованого сільськогосподарського
податку № 639 від 30.01.02 на 2002 рік, відповідно до якого сума
узгодженого податкового зобов’язання по терміну сплати 30.10.02
становила 6 240,20 грн., а фактично сплачено 23.12.02
15 176,70 грн., зараховано в сплату податкового боргу 6 240,20
грн., при цьому затримка терміну сплати становила 54 календарних
дні. За вказане порушення до Товариство було застосовано штрафну
санкцію в розмірі 20 відсотків в сумі 1 248,04 грн.
На 2003 рік Товариство надало до податкової інспекції розрахунок
фіксованого сільськогосподарського податку № 50 від 31.01.03,
відповідно до якого сума узгодженого податкового зобов’язання
становила 9 229,86 грн., сума податкового боргу на відповідну
дату становила 4 210,18 грн., фактично сплачено 30.12.03 суму 5
000,0 грн., зараховано в погашення податкового боргу
4 210,18 грн., затримка терміну сплати становила 60 календарних
днів. За вказане порушення до Товариства застосовано штрафну
санкцію в розмірі 20 відсотків в сумі 842,04 грн.
На 2004 рік Товариство надало до податкової інспекції розрахунок
фіксованого сільськогосподарського податку № 29 від 31.01.04,
відповідно до якого сума узгодженого податкового зобов’язання
станом на 30.06.04 становила 1 861,08 грн., фактично сплачено
28.09.04 суму 36 400,0 грн., зараховано в погашення податкового
боргу 1 861,08 грн., затримка терміну сплати становила 89
календарних днів. За вказане порушення до Товариства застосовано
штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків в сумі 372,22 грн.
По терміну сплати 30.07.04, відповідно до поданого розрахунку,
узгоджена сума податкового зобов’язання становила 1 861,08 грн.,
фактично сплачено 28.09.04, затримка терміну сплати становила 57
календарних днів. За вказане порушення до Товариства застосовано
штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків в сумі 372,22 грн.
По терміну сплати 01.11.04, відповідно до поданого розрахунку
узгоджена сума податкового зобов’язання становила 9 161,62 грн.,
фактично сплачено 15.12.04 суму 10 000,00 грн., погашено
податкового боргу 9 161,62 грн., затримка терміну сплати
становила 44 календарних дні. За вказане порушення до Товариства
застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків в сумі
1 832,33 грн.
По терміну сплати 30.11.04, відповідно до поданого розрахунку
узгоджена сума податкового зобов’язання становила 5 583,26 грн.,
сума податкового боргу на відповідну дату становила 4 706,49
грн., зараховано до сплати 31.01.05 зменшення податкового
зобов’язання відповідно до наданого уточнюючого розрахунку від
29.07.04 № 3088 в сумі 38,59 грн., затримка терміну сплати
становила 61 календарний день. За вказане порушення до
Товариства застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків в
сумі 7,72 грн.
У зв’язку з зазначеним, податковий орган врахував, що затримка
сплати узгодженого зобов’язання є порушенням п. п. 5.3.1 ст. 5
Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким передбачено, що платник
податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,
протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем
відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1
ст. 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання податкової
декларації, у зв’язку з чим застосовано п. п. 17.1.7 ст. 17
вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
та прийнято штрафну санкцію за
затримку на 244 календарних дні граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов’язання.
При вирішенні спору по суті місцевим судом було враховано, що
Товариством не заперечується факт порушення строків сплати
фіксованого сільськогосподарського податку на 244 дні,
встановлених ст. 5 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
але при
встановленні граничних строків сплати податкового зобов’язання
воно керувалося Законом України “Про фіксований
сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
, а не п. п. 4.1.4 п.
4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким передбачено, що
податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)
період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному
півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних
авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу
(півріччя).
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
від
25.06.91 № 1251-XII (далі Закон № 1251-XII ( 1251-12 ) (1251-12)
)
передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не
можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України,
крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1251-XII ( 1251-12 ) (1251-12)
платники
податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати
належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у
встановлені законами терміни.
Статтею 17 Закону № 1251-XII ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено, що сплата
податків і зборів (обов’язкових платежів) провадиться у порядку,
встановленому цим Законом ( 1251-12 ) (1251-12)
та іншими законами
України. Тобто механізм сплати зборів встановлюється виключно
Законами України про оподаткування. Для фіксованого
сільськогосподарського податку це Закон України “Про фіксований
сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
.
Порядок сплати зобов’язань платників податків також встановлений
Законом № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, який є спеціальним законом про
оподаткування.
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків зобов’язаний сплатити штраф у разі
коли він не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Строки сплати узгодженого податкового зобов’язання визначені у
п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
і
становлять 10 календарних днів, наступних за останнім днем
відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1
ст. 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання податкової
декларації.
Згідно з ч. 2 п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-
ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під
терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший
податковий період звітного року, визначений відповідним законом
з питань оподаткування.
Для фіксованого сільськогосподарського податку таким законом є
Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від
17.12.98 № 320-XIV ( 320-14 ) (320-14)
(далі Закон № 320-XIV ( 320-14 ) (320-14)
),
в абз. 1 ч. 2 ст. 5 якого (в редакції до 01.01.2004 року) сплата
податку передбачена щомісячно до 20 числа наступного місяця у
розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від
річної суми податку у відповідному розмірі відсотків за квартал.
В чинній редакції цього Закону ( 320-14 ) (320-14)
визначено, що сплата
податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем базового звітного
(податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної
на кожний квартал від річної суми податку у визначених розмірах.
Отже, саме податковий місяць є першим податковим періодом
звітного року, який для цілей п. п. 4.1.4 Закону № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
підпадає під визначення терміну “базовий податковий
період”.
Щодо встановленого ч. 1 ст. 5 Закону № 320-XIV ( 320-14 ) (320-14)
правила, що платники податку визначають суму фіксованого
сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і
розмірах, передбачених цим Законом ( 320-14 ) (320-14)
, і подають
розрахунок органу державної податкової служби за місцем
знаходження платника податку до 1.02.поточного року, то колегія
суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) це
документ, що подається платником податків до контролюючого
органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого
здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору
(обов’язкового платежу)
Розрахунок, який подається платником податку відповідній
державній податковій інспекції, не відповідає в повній мірі
змісту терміна “податкова декларація” в розумінні Закону № 2181-
222 ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки розрахунок фіксованого
сільськогосподарського податку подається, і податкові
зобов’язання з цього податку визначаються на поточний рік, а не
за податковий (звітний) рік, при тому, що ч. 1 п. п. 4.1.4
Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що податкові декларації
подаються за базовий податковий (звітний) період.
Судам слід встановити чи порушувало Товариство при сплаті
фіксованого сільськогосподарського податку законодавчо
закріплений строк, як це передбачено ч. 2 ст. 5 Закону України
“Про фіксований сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
та, чи
підставно застосовані до нього штрафні санкції за порушення
граничних строків сплати фіксованого сільськогосподарського
податку.
Колегія суддів звернула увагу на те, що штраф розрахований
податковим органом за порушення Товариством п. п. 5.3.1 п. 5.3
ст. 5 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
у зв’язку з несплатою суми
податкового зобов’язання по фіксованому сільськогосподарському
податку, зазначеної у поданих ним деклараціях, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку сплати. Отже, розрахунок штрафної санкції
податковим органом зроблено невірно.
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник податків не сплачує узгоджену
суму податкового зобов’язання протягом граничних строків,
визначених цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий платник податку
зобов’язаний сплатити штраф у визначеному розмірі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що
платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті
штрафів відповідно до загального строку затримки. Колегія суддів
звертає увагу судів на те, що штраф нараховується за порушення
граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, а
воно узгоджене по фіксованому сільськогосподарському податку по
кожному місяцю у певному відсотку на квартал. Тому штраф у
загальній суми вираховується виходячи із кількості днів пропуску
строку по кожній узгодженій місячній сумі. Колегія суддів Вищого
господарського суду України наголошує, що суду першої інстанції
слід перевірити правильність нарахування податковим органом
штрафу Товариству, виходячи з комплексного застосування
податкового законодавства.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
попередніми судовими інстанціями, рішення у справі підлягає
скасуванню з передачею справи на новий розгляд. При новому
розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити
обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази, що
містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних
способів доказування у даній справі і прийняти рішення у
відповідності до вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи слід усунути порушення норм
матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Рассвет” № 56 від 10.05.05 задовольнити
частково.
Рішення від 18.04.05 господарського суду Харківської у справі №
А-42/63-05 господарського суду Харківської області скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: А.Полянський
О.Муравйов