ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2005 Справа N 27/13
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Муравйова О.В.
розглянула
касаційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області (далі
та Марганецька ОДПІ)
відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”
(далі Товариство)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
від 12.04.05
у справі № 27/13
господарського Дніпропетровської області
суду
за позовом Товариства
до відділення Державного казначейства України в
м. Марганці Дніпропетровської області (далі
Казначейство),
Марганецької ОДПІ
Про стягнення процентів по бюджетній заборгованості з ПДВ
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Левченко О.В. (за дов. № 30/884 від 05.06.05);
Верчукова Л.Л. (за дов. № 30/1048 від
12.07.05);
- відповідача: не з’явилися.
Ухвалою від 02.06.05 касаційна скарга Марганецької ОДПІ №
4282/8/10-278 від 05.05.05 та касаційна скарга Товариства №
30/749 від 04.05.05 були прийняті до провадження та призначені
до розгляду на 18.08.05 колегією суддів Вищого господарського
суду України у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В.,
судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною розпорядженням
Голови Вищого господарського суду України від 09.04.04.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 17.08.05 у зв’язку з перебуванням
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для
розгляду господарських справ призначених до перегляду в
касаційному порядку колегією суддів у складі: головуючого
–Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на
18.08.05 утворено колегію суддів у наступному тимчасовому
складі: головуючий – Першиков Є.В., судді Полянський А.Г.,
Муравйов О.В., яка розглядає справу по суті.
До початку розгляду справи по суті від Марганецької ОДПІ
надійшло клопотання № 7278/8/10-278 від 12.08.05 в якому вона
ставиться питання у зв’язку з труднощами по відрядженню свого
представника, розглянути справу за наявними матеріалами справи
без її участі.
Про вказані обставини сторону повідомлено на початку судового
засідання.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 18.08.05 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Рішенням від 10.02.05 господарського суду Дніпропетровської
області (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги Товариства
задоволено частково.
З державного бюджету на користь Товариства стягнуто суму
процентів у розмірі 194 801,06 грн., нарахованих на бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2003
року.
В задоволенні позову в частині стягнення суми процентів,
нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість за грудень 2003 року в розмірі 48 019,03 грн.
відмовлено.
З Марганецької ОДПІ не користь Товариства стягнуто 1 700 грн.
витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наявності факту
несвоєчасного відшкодування Товариству податку на додану
вартість та з обґрунтованості розрахунку суми процентів,
нарахованих у зв'язку з цим на бюджетну заборгованість, який
здійснено з урахуванням ставки Національного банку України,
встановленої на момент виникнення такої заборгованості.
Постановою від 12.04.05 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого
Кузнєцової І.Л., суддів Чимбар Л.О., Ільєнок Т.В.) рішення від
10.02.05 залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій
Марганецька ОДПІ та Товариство звернулися до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами.
Марганецька ОДПІ у своїй касаційній скарзі просить рішення від
10.02.05 та постанову від 12.04.05 скасувати частково, в частині
стягнення з Державного бюджету України суми відсотків по
бюджетній заборгованості з податку на додану вартість за грудень
2003 року в розмірі 194 801,06 грн., та прийняти по справі нове
рішення, яким Товариству в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої вимоги Марганецька ОДПІ обґрунтовує тим, що при прийнятті
рішень судовими інстанціями було неправильно застосовано ч. 5 п.
п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якою не передбачено обов’язкового відшкодування з
державного бюджету процентів, які нараховуються на суму
бюджетної заборгованості у розмірі 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України. Також, Марганецька ОДПІ
зазначає, що ст. 87 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
“Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України” та
Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”
( 2285-15 ) (2285-15)
не передбачаються видатки на стягнення процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості по податку на
додану вартість.
Товариство у своїй касаційній скарзі просить рішення від
10.02.05 та постанову віл 12.04.05 скасувати та прийняти по
справі нове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України
на користь Товариства суму процентів по бюджетній заборгованості
по декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року
в розмірі 242 820,09 грн., та стягнути з Марганецької ОДПІ на
користь Товариство судові витрати, зокрема, 1 700 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В свою чергу, свої вимоги Товариство обґрунтовує неправильним
застосуванням судовими інстанціями норм матеріального права, а
саме: п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Також, Товариство вказує, що
згідно діючого законодавства, при визначенні суми відсотків за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість ставка
Національного банку України повинна застосовуватись виходячи із
ставки НБУ з урахуванням її зміни за період дії заборгованості,
всупереч чому, судом не було враховано, що за період дії
бюджетної заборгованості ставка НБУ змінювалась і становила з
01.06.04 по 08.06.04 –7%, з 09.06.04 по 06.10.04 –7,5%, з
07.10.04 –8%, у зв’язку з чим відповідна сума відсотків
становить 242 820,09 грн.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, уточнення до
них, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги
не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.01.04
Товариством до Марганецької ОДПІ була подана податкова
декларація з податку на додану вартість за грудень 2003 року,
відповідно до рядка 25 якої, залишок суми податку, що підлягав
відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника
протягом трьох наступних звітних періодів шляхом перерахування
на рахунок в установі банку, складав 11 421 331 грн.
На підставі матеріалів справи судовими інстанціями встановлено,
що відшкодування податку Товариству було здійснено несвоєчасно,
остаточний розрахунок проведено лише 21.10.04, що призвело до
нарахування ним процентів на бюджетну заборгованість за період з
01.06.04 по 21.10.04 в розмірі 242 820,09 грн.
При вирішенні спору по суті, судовими інстанціями було взято до
уваги, що матеріалами справи підтверджено наявність бюджетної
заборгованості перед Товариством, а факт несвоєчасного
відшкодування податку податковою інспекцією не оспорюється.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі Закон ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
) бюджетне
відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку
з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,
визначених цим Законом ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Як вбачається з аналізу норм п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п.
7.5 законодавчо передбачено, прямий взаємозв'язок між сплатою,
надходженням до бюджету податку на додану вартість та
відшкодуванням цього податку. Колегія суддів Вищого
господарського суду України враховує, що попередніми судовими
інстанціями при розгляді справи по суті факт сплати податку було
встановлено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги,
що п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що у
разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена
згідно з п. п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така
сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент
її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що попередніми судовими інстанціями при
визначенні розміру процентів підставно взято до уваги ставку
НБУ, встановлену на момент виникнення бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість за грудень 2003 року, тобто станом на
01.06.04.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
доводи Товариства не можуть бути взяті до уваги, оскільки з
контексту ч. 5 п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вбачається, що визначення “протягом строку її дії” має
відношення до поняття “бюджетна заборгованість”, а не до поняття
“облікова ставка НБУ”.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу, що намагання Товариства тлумачити Закон, навіть з
синтаксичної точки зору, судом не може бути прийнято до увагу з
огляду на те, що відповідно до ст.ст. 147, 150 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
повноваження офіційного тлумачення
законів та Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є виключно правом
Конституційного Суду України.
Водночас, твердження Марганецької ОДПІ також не можуть бути
взяті до уваги, оскільки законодавець передбачивши право
платника на відшкодування бюджетної заборгованості разом із
нарахованими на її суму процентами, в разі порушення терміну
відшкодування, тим самим поширив правила відшкодування цієї
заборгованості на порядок сплати таких процентів.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що судом першої та апеляційної
інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають
значення для справи, надано їм належну правову оцінку та
винесено рішення з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області № 4282/8/10-278 від 05.05.05
та касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” № 30/749 від
04.05.05 залишити без задоволення.
Постанову від 12.04.05 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 27/13 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді: А.Полянський
О.Муравйов