ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2005 Справа N 26/504а
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого Першикова Є.В.,
суддів : Муравйова О.В., Полянського
А.Г.
розглянувши Державної податкової інспекції у Ленінському
касаційну скаргу районі м. Донецька
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 25.04.2005р.
у справі № 26/504а
господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Інвестиційна компанія “Прометей”, м.
Донецьк
до Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Донецька
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників:
позивача –Клембета М.В., дов. б/н від 02.12.2004р.,
відповідача –Бордяги В.В., дов. № 22923/8/10-013 від
15.08.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.2005р.
(суддя Наумова К.Г.) позов задоволено; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.
Донецька від 01.12.2004р. № 0000392240/0 450.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.03.2005р. (судді Величко Н.Л., Агапов О.Л., Бондарева Г.Г.),
рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Донецька просить
скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду,
і, прийняти нове рішення про відмові у задоволенні позову,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм
матеріального права, зокрема, п. 7.6.3 ст. 7 та п. 13.9 ст. 13
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, і, зокрема, що при застосуванні судом п. 13.9 ст.
13 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не застосовано
слово "податок" зі словосполученням "податок з доходу", оскільки
застосування всього словосполучення не дає підстав дійти до
висновку суду про те, що порядок визначення податку з доходів
нерезидента, у постійного представництва нерезидента та у
резидента, який надає комісійні послуги нерезиденту, різний і що
останній може не подавати до інспекції і не визначати цей
податок у розрахунку з податку на прибуток нерезидента.
Крім того, на думку заявника касаційної скарги, під терміном
"продавець цінних паперів" для визначення фінансового результату
від операцій з цінними паперами, може розумітись тільки
попередній власник (продавець) цінних паперів, а нормативне
значення цього терміну не може змінюватись в залежності від
характеру операцій, що протилежне застосування призводить до
неможливості визначення фінансового результату від операцій з
цінними паперами, в усіх інших випадках, зокрема, у разі обміну
акцій на цінні папери іншого виду, обміну акцій на товар,
подальшого продажу обміняних акцій, купівлі та продажу цінних
паперів одного виду, купівлі та продажу цінних паперів різного
виду.
За своїм змістом касаційна скарга ідентична апеляційні скарзі.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не надано.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 17.08.2005р., для перегляду в
касаційному порядку справ № 10/51-04, № 13-3/269-03-8860, №
14/180,№ 17/48, № 2-25/6929-2004, № 26/504а, № 2-7/1252-2005, №
15/319, № 12/39, призначених до розгляду на 18.08.2005р.
колегією суддів у складі: головуючого –Ходаківської І.П. ,
суддів –Савенко Г.В., Полянського А.Г., утворено колегію суддів
в наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Муравйов
О.В., Полянський А.Г.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
пояснення представників сторін, суддю-доповідача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту від
30.11.2004р. № 6105/23 про результати комплексної документальної
перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ЗАТ “Інвестиційна компанія “Прометей” ДПІ у
Ленінському районі м. Донецька було прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000392240/0 450 від 01.12.04р., яким
позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток
іноземних осіб у сумі 2353220грн., з яких: 896400грн. податку на
прибуток та 1456820грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Судом встановлено, що 18.06.2003р. позивач (Агент) уклав з
компанією "Гліб Лімітед" (Великобританія) договір комісії на
виконання разового замовлення № К-05/2003 р., згідно якого він
зобов'язався від свого імені за дорученням нерезидента (Клієнта)
здійснити обмін цінних паперів ВАТ "Західенергометал" у
кількості 103837 шт., номінальною вартістю 25коп. , вартість
пакету складає 233452,09 грн., на акції ВАТ СК "СПАС" у
кількості 124500шт. номінальною вартістю 10грн. за акцію (а.с.37-
42 т.1).
18.06.2003р. позивач (Агент) уклав з компанією "Юні Сіті, ЛТД"
(США) договір комісії на виконання разового замовлення № К-
03/2003, згідно якого він зобов'язався від свого імені за
дорученням нерезидента (Клієнта) здійснити обмін цінних паперів
ВАТ "Західенергометал" у кількості 103837шт. номінальною
вартістю 25коп. , вартість пакету складає 233452,09грн., на
акції ВАТ СК "СПАС" у кількості 124500шт. номінальною вартістю
10грн. за акцію (а.с.48-53 т.1).
Позивач уклав з компанією "EUROPEAN FINANCIAL CONSULTING"
(Данія) договір комісії на виконання разового замовлення № К-
04/2003 від 18.06.2003р., згідно якого позивач зобов'язався від
свого імені за дорученням нерезидента (Клієнта) здійснити обмін
цінних паперів ВАТ "Західенергометал" у кількості 103837 штук,
номінальною вартістю 25коп. , вартість пакету складає
233452,09грн., на акції ВАТ СК "СПАС" у кількості 124500шт.,
номінальною вартістю 10грн. за акцію (а.с.59-64 т.1).
Зазначені акції по усім договорам були передані позивачу
18.06.2003р., що підтверджується актами прийому-передачі
(а.с.44,55,66 т.1).
18.06.2003р. позивач уклав з ТОВ "Авторитет-консалтинг" договір
міни цінних паперів № Т-300; К-06/2003, згідно якого ТОВ
"Авторитет-консалтинг" передало позивачу 311511 акцій ВАТ
"Західенергометал" номінальною вартістю 0,25грн. за акцію, а
позивач передав ТОВ "Авторитет-консалтинг" у власність 373500
акцій ВАТ СК "Спас" номінальною вартістю 10грн. за акцію.
Вартість угоди складає 3735000грн. (а.с.70 т.1).
Зазначені акції передані актами прийому-передачі від 18.06.03 р.
№ 1 та № 2(а.с.71-72 т.1).
Виконання договорів комісії на виконання разового замовлення від
18.06.2003р. № К-05/2003р., № К-ОЗ/2003, № К-04/2003 оформлено
актами виконаних робіт від 26.06.2003р. (а.с.46-47, 57-58, 68-69
т.1).
На вимогу суду позивач надав копії легалізованих статутних
документів компанії “Гліб Лімітед" (Великобританія), компанії
"Юні Сіті, ЛТД" (США), компанії "EUROPEAN FINANCIAL CONSULTING"
(Данія), які залучені до матеріалів справи, згідно з якими усі
компанії були зареєстровані належним чином.
Згідно виписок про залишки на рахунку в цінних паперах № 003031
станом на 18.06.2003р., № 003002 станом на 17.06.2003р., №
003052 станом на 18.06.2003р., Компанія "Гліб Лімітед"
(Великобританія) була власником цінних паперів ВАТ СК "СПАС" у
кількості 124500шт., номінальною вартістю 10грн.; компанія "Юні
Сіті, ЛТД" (США) стала власником цінних паперів ЗАТ СК "СПАС" у
кількості 124500шт., номінальною вартістю 10грн.; компанія
"EUROPEAN FINANCIAL CONSULTING" (Данія) стала власником цінних
паперів ЗАТ СК "СПАС" у кількості 124500шт., номінальною
вартістю 10грн.
З огляду на зазначене судова колегія вважає, що суди дійшли
правильного висновку щодо неправомірності посилань відповідача
на відсутність документів, які свідчать, що нерезиденти були
власниками акцій ВАТ "Західенергометал".
Позивачем також було надано виписки про залишки на рахунку в
цінних паперах № 003031, № 003002, № 003052 станом на
26.06.2003р., згідно яких Компанія "Гліб Лімітед"
(Великобританія) стала власником цінних паперів ЗАТ СК "СПАС" у
кількості 124500шт., номінальною вартістю 10грн.; компанія "Юні
Сіті, ЛТД" (США) стала власником цінних паперів АТ
"Західенергометал" у кількості 659078шт., номінальною вартістю
25коп. ; компанія "EUROPEAN FINANCIAL CONSULTING" (Данія) була
власником цінних паперів ВАТ "Західенергометал" у кількості
103837шт., номінальною вартістю 25коп.
Згідно акту перевірки позивач уклав з нерезидентами договори
комісії згідно яких зобов'язався від свого імені та за рахунок
клієнта здійснити обмін цінних паперів клієнта. У даному випадку
діяльність позивача прирівнюється до діяльності постійних
представництв та відповідно до вимог п. 13.8 ст. 13 Закону
України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(далі Закон ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
) повинна
оподатковуватися у загальному порядку.
Всупереч вимогам п. 13.8, п. 13.9 ст. 13 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивач не утримував та не перераховував до бюджету податок з
доходів, одержаних нерезидентами із джерел в Україні, визначений
у порядку, передбаченому для оподаткування прибутку
нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України
через постійне представництво.
У порушення вимог п. 16.11 ст. 16 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивач
не здійснював бухгалтерській облік, не подавав податкову
декларацію з податку на прибуток за формою, встановленою
Порядком, затвердженим наказом ДПА України від 31.07.97р. № 274
( z0352-97 ) (z0352-97)
, і, невиконання вимог наведених норм, а також п.
7.6 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
призвело до заниження податку на
прибуток у сумі 336150 грн.
До того ж, в порушення п. 13.2 ст. 13 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
позивач також не утримав під час виплати таких доходів та
додатково не сплатив податок на репатріацію доходів у розмірі 15
відсотків від суми таких доходів.
Документи, що нерезидент є суб'єктом оподаткування у Сполученому
Королівстві під час здійснення операцій були відсутні.
На підставі висновків акту перевірки, згідно п. п. 4.2.2 "б"
п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІII "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(із змінами та
доповненнями), відповідачем прийняте оспорюване податкове
повідомлення-рішення (а.с.36 т.1).
Проте, як правомірно встановили місцевий та апеляційний суди,
зазначені висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного
законодавства, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 5 Конвенції між Урядом України і Урядом
Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про
усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим
ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості
майна, від 10.02.1993р., яка набула чинність 11.08.1993р.; ст. 5
Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про
уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових
ухилень стосовно податків на доходи і майно, від 05.03.1996р.,
яка набула чинності 21.08.1996р.; ст. 5 Конвенції між Урядом
України і Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення
подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень
стосовно податків на доходи і капітал, від 04.03.1994р., яка
набула чинності 05.06.2000р., термін "постійне представництво"
означає постійне місце діяльності, через яке підприємство
повністю або частково здійснює свою комерційну діяльність.
У п. п. "є" п. 4 ст. 5 Конвенцій зазначено, що термін "постійне
представництво" не розглядається як такий, що включає утримання
постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для
підприємства будь-якої діяльності, яка має підготовчий або
допоміжний характер.
П. 6 ст. 5 Конвенцій встановлено, що підприємство не
розглядається як таке, що має постійне представництво в
Договірній Державі, лише якщо воно здійснює комерційну
діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-
якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що ці особи
діють в рамках своєї звичайної діяльності.
П. 1 ст. 7 Конвенцій визначено, що прибуток підприємства
Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій
Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює
комерційної діяльності в другій Договірній Державі через
розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство
здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибуток
може оподатковуватися в другій Договірній Державі, але тільки в
тій частині, яка відноситься до цього постійного представництва.
Таким чином, чинне податкове законодавство передбачає уникнення
подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх
податкових міжнародних договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договорів
комісії від свого імені та за рахунок нерезидентів здійснював
операції по обміну належних комітентам цінних паперів на цінні
папери інших осіб, тобто позивач не є постійним представництвом
нерезидентів в Україні у розумінні конвенцій.
Ст. 13 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначений
порядок оподаткування нерезидентів.
Згідно п. 13.1 ст. 13 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
будь-які
доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з
України, від провадження господарської діяльності, у тому числі
на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях оподатковуються у
порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї
статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом
походження з України, слід розуміти зокрема, у тому числі,
прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або
іншими корпоративними правами визначений відповідно до норм
цього Закону (п. “е”).
П. 13.9 ст. 13 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що резиденти,
які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні
послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за
рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів
з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента),
утримують і перераховують до відповідного бюджет податок з
доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні,
визначений в порядку, передбаченому для оподаткування прибутків
нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України
через постійне представництво. При цьому такі резиденти не
підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платник
податку на прибуток.
Згідно з п. 13.8 ст. 13 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
суми прибутків
нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території
України через постійне представництво, оподатковуються у
загальному порядку. При цьому таке постійне представництво
прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який
здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в
Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від
своєї діяльності, що проводиться ним через постійне
представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає
оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення
нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської
діяльності, погодженого з податковим органом за
місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити
прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з
України, оподатковуваний прибуток визначається податковим
органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами,
визначеними шляхом застосування до суми одержаного
(нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Отже, представництва з метою оподаткування прирівнюються до
платника податку, і, тому повинні вести податковий облік,
подавати податкові декларації та сплачувати податки, а
резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші
подібні послуги повинні утримувати та перераховувати податок з
доходу, одержаного нерезидентом. Таким чином, закон по різному
визначає обов'язки цих суб'єктів у сфері оподаткування. При
цьому закон визначає, що у останньому випадку, доход, одержаний
нерезидентом, визначається у порядку, передбаченому для
оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою
діяльність на території України через постійне представництво.
Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та
деривативами визначений п. 7.6. ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, і,
згідно п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник податку веде окремий податковий облік фінансових
результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними
сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою
дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і
деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також
фондових та товарних деривативів.
При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж
цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені
(нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані
(нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або
деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,
від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення
фінансових результатів від операцій з цінними паперами або
деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку,
визначеному статтею 6 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані
(нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені
(нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних
паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного
періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від
операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду
минулих періодів), прибуток включається до складу валових
доходів такого платника податку за результатами такого звітного
періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат
та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними
правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть
участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника
податку на загальних умовах, встановлених цим Законом
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
П. п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що під
терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна,
сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів
та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості
покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
П. п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що під
терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна,
отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або
інших способів відчуження цінних паперів та деривативів,
збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи
нематеріальних активів, які передаються платнику податку в
зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
До складу доходів включається також сума будь-якої
заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з
таким продажем, обміном або відчуженням.
Як вбачається з матеріалів справи, нерезидент протягом звітного
періоду (другий квартал 2003р.) продав та придбав у розумінні п.
1.31 ст. 1 наведеного закону акції за договором міни, тобто
отримав доходи та здійснив витрати у розумінні п. п. 7.6.3 та п.
п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки вартість
проданих та придбаних акцій співпадає, і у даному податковому
періоді не виникло об'єкту оподаткування.
Посилання відповідача на те, що витратами можна вважати тільки
суми сплачені платником попередньому власнику акцій правомірно
не прийнято судами до уваги, оскільки Закон ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
встановлює виключень у порядку визначення прибутку від операцій
з цінними паперами для нерезидентів або їх постійних
представництв. П. 7.6 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що
платник зобов'язаний вести облік окремих видів цінних паперів, а
результат визначається по кожному виду цінних і паперів у
податкових періодах.
Таких приписів, які зазначав відповідач, закон не містить.
Відповідно до п. 13.2. ст. 13 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, резидент або
постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь
нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з
доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким
нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому
числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім
доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані
утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1
цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за
їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати,
якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали
чинності.
Тобто, резидент утримує податок на репатріацію під час виплати з
доходу нерезидента, а об'єктом оподаткування є доходи, які
визначаються відповідно до наведених вище норм закону. Як
зазначалось нерезидент не отримав доходу за договором міни
акцій, а позивач не здійснював виплат з доходу на користь
нерезидента.
За таких обставин, попередні судові інстанції обґрунтовано
дійшли висновку, що визначення позивачу податку на прибуток у
сумі 336150грн. та податку на репатріацію у сумі 560250грн. є
неправомірним.
Крім того, у акті перевірки зазначено, що всупереч вимогам п.
1.3 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету
податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА
України від 16.01.98 р. № 28 ( z0056-98 ) (z0056-98)
, позивач не подав звіт
про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку
на прибуток за 2кв. 2003р. Згідно розрахунку фінансових санкції,
фінансова санкція у сумі 170 грн. застосована за неподання
декларації з податку на прибуток нерезидентів.
П. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р № 2181-
Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що платник податків, що не подає податкову
декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у
розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
кожне таке неподання або її затримку.
Згідно п. 1.11 ст. 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податковою
декларацією (розрахунок) вважається документ, що подається
платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені
законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування
та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
П. 16.11. ст. 16 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що нерезиденти, що проводять діяльність на
території України через постійне представництво, ведуть
бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством
України, щоквартально подають податковим органам за
місцезнаходженням постійного представництва декларацію про
прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок
нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою
центральним податковим органом, тобто обов'язок подання
декларації про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також
розрахунок нарахованого податку на прибуток покладено лише на
нерезидентів, що проводять діяльність на території України через
постійне представництво.
Позивач не є постійним представництвом нерезидента, а є лише
юридичною особою, яка надавала нерезиденту комісійні послуги.
П. 1.4. Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання
та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, який
затверджено наказом Державної податкової адміністрації України
від 16.01.1998 р. N 28 ( z0056-98 ) (z0056-98)
(у редакції наказу
Державної податкової адміністрації України від 29.03.2002р. N
140) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2002р.
за N 391/6679, на який послався відповідач, встановлено, що
звіти подаються окремо про кожного нерезидента, якому було
виплачено дохід. У разі відсутності у звітному кварталі виплат
доходів нерезидентам звіт не подається.
Як зазначалось, нерезидент не отримав доходу у 2 кварталі
2003р., тому позивач не був зобов'язаний подавати звіт про
виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на
доходи нерезидентів.
Згідно п. 13.9 ст. 13 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-
ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, на
який посилається відповідач, доход, одержаний таким нерезидентом
із джерел в Україні, визначається у порядку, передбаченому для
оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою
діяльність на території України через постійне представництво,
що не покладає на таких резидентів обов'язку подання розрахунку.
Судова колегія вважає, що господарськими судами правомірно, з
урахуванням ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не прийнято посилання
відповідача на порушення позивачем “Порядку складання розрахунку
податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на
території України через постійне представництво”, затвердженого
наказом ДПА України від 31.07.1997р. N274 ( z0352-97 ) (z0352-97)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1997р. за №
352/2156, оскільки в даному Порядку обов'язок заповнювати і
подавати до державного податкового органу відомості про доходи,
що звільнені від оподаткування або оподатковуються за
спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів,
покладається на нерезидентів.
Таким чином, позивач звільнений від обов’язку подавати таку
інформацію податковим органам.
Крім того, ДПА, якій не було надано законом право встановлювати
особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами
згідно з міжнародними договорами України, встановила такі
особливості в названому Порядку, а п. 21.5 ст. 21 Закону “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, передбачає,
що обов’язковими для виконання платником податку є тільки акти
центрального податкового органу, видані у випадках, прямо
передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством
юстиції.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що судом першої та апеляційної
інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають
значення для справи, надано їм належну правову оцінку та
винесено рішення з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Донецька № 14905/10/10-013 від 25.05.05р. залишити без
задоволення.
Постанову від 25.04.05р. Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 26/504а господарського суду Донецької області
залишити без змін.
Головуючий Є.В.Першиков
судді: О.В.Муравйов
А.Г.Полянський