ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2005 Справа N 26/240
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., -
головуючого,
Грека Б.М.,
Рибака В.В.,
розглянувши матеріали Спільного українсько-французького
касаційної скарги підприємства “Фрасмо”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 26.04.2005 року
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом Спільного українсько-французького
підприємства “Фрасмо”
до Акціонерного комерційного банку “ЮНЕКС”
3-тя особа Виробничо-комерційне підприємство “Астарта-
Скіф-Ліміт”
Про стягнення 7 725 364,82 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Макаренко О.М.,
- відповідача: Гуменюк А.Л., Дерев”ярчук В.А.,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року Спільне українсько-французьке підприємство
“Фрасмо” звернулось до господарського суду з позовом до АКБ
“Юнекс” про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій в
розмірі 7725364,82 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2004 року в
задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року рішення місцевого господарського суду залишено
без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Спільне
українсько-французьке підприємство “Фрасмо” подало касаційну
скаргу в якій просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26.04.2005 року та рішення
господарського суду м. Києва від 08.12.2004 року скасувати та
ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних
судових рішень.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.1999 року між
Спільно українсько-французьким підприємством “Фрасмо” та ВКП
“Астарта-Скіф-Ліміт” та АКБ “Юнекс” (поручителем) було укладено
договір про поворотну фінансову допомогу № 2-Н.
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов'язався надати
Виробничо-комерційному підприємству "Астарта-Скіф-Ліміт"
поворотну фінансову допомогу у формі безвідсоткової позики в
сумі 3 862 683,00 грн. строком до 01.08.2004 року, останній не
пізніше строку, вказаного в п. 1.1 договору, повернути таку ж
суму на рахунок позивача згідно п. 2.2.1 договору.
Пунктом 2.2.2 договору за прострочення Виробничо-комерційне
підприємство “Астарта-Скіф-Ліміт" строк повернення фінансової
допомоги більше ніж на 15 банківських днів був встановлений
штраф в розмірі 100% від неповерненої суми.
Відповідно до п. 2.2.3 укладеного договору, поручитель АКБ
Юнекс" у випадку невиконання або неналежного виконання Виробничо-
комерційним підприємством "Астарта-Скіф-Ліміт" пункту 2.2.1
договору взяв на себе зобов'язання щодо повернення позивачу
позики і штрафних санкцій в повному обсязі в місячний строк з
моменту надходження на адресу поручителя відповідної вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.08.1999 року
перерахував суму позики 3862682,41 грн. на рахунок ВКП “Астарта-
Скіф-Ліміт”. Проте в порушення умов договору в строк до
01.08.2004 Виробничо-комерційне підприємство "Астарта-Скіф-
Ліміт" не вернуло суму позики.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 227/01-15
від 02.08.2004 позивач звернувся до відповідача, як до
поручителя Виробничо-комерційного підприємства “Астарта-Скіф-
Ліміт" по його грошових зобов'язаннях за договором № 2-Н від
108.1999, з вимогою перерахувати на його рахунок суму позики у
розмірі 162 682,41грн.. Відповідачем не було вимоги позивача
виконано.
Висновки попередніх судових інстанцій, що всі права та
зобов'язання Виробничо-комерційного підприємства “Астарта-Скіф-
Ліміт", в тому числі і за договором про поворотну фінансову
допомогу № 2-Н від 10.08.1999 перейшли до його правонаступника
ТОВ “Юридична фірма "Потенціал", а потім від ТОВ "Юридична фірма
"Потенціал" до його правонаступника ТОВ Промислове продовольчий
центр "Амальгама” не відповідає наявним матеріалам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 ЦК УРСПР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинного на
момент реорганізації, у разі приєднання юридичної особи до іншої
юридичної особи її майно (права та обов’язку) переходить до
останньої. Майно переходить в день підписання передаточного
балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про
реорганізацію.
Проте, в супереч вимогам закону в матеріалах справи відсутній
згідно до ст. . 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передаточний баланс,
який б свідчив про перехід всіх прав та зобов’язань ВКП “Астарта-
Скіф-Ліміт”, в тому числі і за договором про поворотну фінансову
допомогу № 2-Н від 10.08.99 до його правонаступника ТОВ
“Юридична фірма “Потенціал”, а потім від ТОВ “Юридична фірма
“Потенціал” до його правонаступника ТОВ Промислово продовольчий
центр “Амальгама”.
Згідно до ст. . 194 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
порука припиняється з
припиненням забезпеченого нею зобов”язання.
Оскільки ВКП “Астарта-Скіф-Ліміт” не виключено з ЄДРПОУ та
заборгованість у розмірі 3862682,41 грн. правонаступнику не
передавалась, тому судова колегія не може погодитись з
висновками попередніх судових інстанцій щодо припинення поруки
за договором у зв’язку з ліквідацією ТОВ Промислово-продовольчий
центр “Амальгама”.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди порушили
вимоги ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і постановили незаконні
судові рішення.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно витребувати докази у
відповідності з вимогами ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повно,
всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи,
перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну
юридичну оцінку та постановити законне рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року та рішення господарського суду м. Києва від
08.12.2004 року у справі № 26/240 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий, суддя М. Черкащенко
Судді Б. Грек
В. Рибак