ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.08.2005                                         Cправа N 17/48
 
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді            Муравйов О.В.
                 Полянський А.Г.
розглянувши      Державної    податкової  інспекції    у    Амур-
касаційну скаргу Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову     від  16.05.2005р. Дніпропетровського апеляційного
                 господарського суду
у справі         №  17/48  господарського  суду Дніпропетровської
                 області
за позовом       Приватного підприємства “Дніпро-Авто”
до               Державної    податкової  інспекції    у    Амур-
                 Нижньодніпровському районі
                 м. Дніпропетровська
 
про   визнання недійсним рішення
 
                 за участю представників сторін:
позивача: Говоруха В.П. –дов. від 08.10.04р. б/н,
відповідача: не з’явилися,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
03.03.2005р.  (суддя Стрелець Т.Г.) задоволено позов  Приватного
підприємства “Дніпро-Авто” до Державної податкової  інспекції  у
Амур-Нижньодніпровському  районі м. Дніпропетровська  і  визнано
недійсним  рішення  №  0000672306/0  від  13.05.2004р.  на  суму
162521,33гнр., стягнуто з відповідача на користь  позивача  суми
85грн.  державного  мита  та  118грн.  витрат  на  інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  16.05.2005р.  (судді:  Шуба І.К.,  Кузнецова  І.Л.,  Чимбар
Л.О.),  вказане рішення місцевого господарського  суду  змінено,
абзац  другий  резолютивної частини рішення  викладено  в  такій
редакції: “Визнати недійсним рішення про застосування фінансових
санкцій     Державної    податкової    інспекції     у     Амур-
Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0000209306  від
24.12.2004р.  на  суму  162521грн. 33коп.  ”,  в  решті  рішення
залишено без змін.
 
Державна  податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському  районі
м.  Дніпропетровська  звернулася до Вищого  господарського  суду
України  з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення  по
справі № 17/48 скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити
позовні  вимоги без задоволення, мотивуючи скаргу  тим,  що  при
розгляді  справи  судами були порушенні норми  матеріального  та
процесуального права.
 
Відзиву на касаційну скаргу позивач суду не надіслав.
 
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь
у судовому засіданні касаційної інстанції.
 
Розпорядженням  заступника  Голови  Вищого  господарського  суду
Осетинського А.Й. від 17.08.2005р., для перегляду в  касаційному
порядку  справи № 17/48, призначеної до розгляду  на  18.08.2005
колегією  суддів  у  складі: головуючого  –Ходаківської  І.П.  ,
суддів  –Савенко Г.В., Полянського А.Г., утворено колегію суддів
у  наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді - Муравйов
О.В., Полянський А.Г.
 
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши  повноту
встановлення    обставин   справи,   колегія    суддів    Вищого
господарського  суду  України вважає,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Фахівцями   Державної   податкової   адміністрації    у    Амур-
Нижньодніпровському   районі   м.   Дніпропетровська   проведено
перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій  у
сфері    готівкового   та   безготівкового   обігу    суб’єктами
підприємницької  діяльності, про що складено АКТ  №  000110  від
29.04.2004 року.
 
На   підставі   даного   акту   відповідач   прийняв   податкове
повідомлення-рішення  №  0000672306/0  від  13.05.2004р.,   яким
позивачу було визначено суму податкового зобов’язання у  вигляді
штрафних санкцій у розмірі 162521,33грн. за порушення абз. 4.ст.
8  Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності”  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
         та ч. 1 ст. 17  Закону  України  “Про
застосування   реєстраторів  розрахункових  операцій   у   сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Згідно  акту перевірки, позивачем порушено п. 1, 2 ст. 3  Закону
про  РРО,  а  саме: зазначено про факт проведення  розрахункової
операції  без  застосування РРО, КОРО і РК на суму 32500грн.  та
здійснення  торгівельної  діяльності  без  придбання   торгового
патенту.
 
Однак,  як  вбачається з матеріалів справи та  зазначено  судами
першої  та  апеляційної інстанцій, рішенням господарського  суду
Дніпропетровської області від 23.11.2004р. по  справі  №  27/212
(яке  набрало  законної  сили) податкове повідомлення-рішення  №
0000672306/0   від   13.05.2004р.  та  першу  податкову   вимогу
відповідача  №  1/1291  від 06.10.2004р.,  якою  було  визначено
податковий   борг   позивача   в  сумі   162521,33грн.   визнано
недійсними.
 
Зазначеним   вище  рішенням  встановлено,  що  відповідачем   не
доведено  факт  здіснення  торгівельної  діяльності  за  адресою
проспект  Газети Правди, 65-а в м. Дніпропетровську,  відповідно
не  можна  стверджувати  і  те, що не було  застосовано  РРО  та
здійснювалась діяльність без патенту.
 
Проте, відповідачем 24.12.2004р. було прийнято нове рішення  про
застосування   штрафних  санкцій  №  000209306,  яким   позивачу
визначені штрафні санкції в сумі 162521,33грн. відповідно до  ч.
1   ст.   17   Закону  України  “Про  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та  послуг”  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         та абз. 4.ст. 8 Закону України  “Про
патентування    деяких    видів   підприємницької    діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
         і підставою для прийняття даного рішення став  акт
перевірки № 000110 від 29.04.2004 року.
 
Відповідно  до  ч.  2  ст. 35 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          факти,
встановлені  рішенням господарського суду (іншого  органу,  який
вирішує  господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не
доводяться  знову  при  вирішенні інших спорів,  в  яких  беруть
участь ті самі сторони.
 
З   врахуванням  цього  слід  визнати  обґрунтованими   висновки
попередніх судів про відсутність підстав, передбачених пунктом 1
ст. 17 Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ ( 1776-14  ) (1776-14)
        ,
для   застосування  до  позивача  фінансових  санкцій,  оскільки
рішенням  суду  по  справі № 27/212 встановлена  невідповідність
висновків  акту  перевірки № 000110 від  29.04.2004р.  фактичним
обставинам справи.
 
Наведеним  спростовуються доводи касаційної скарги про порушення
господарським судом норм матеріального права при вирішенні спору
у даній справі.
 
Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою
представника  позивача оголошена вступна та резолютивна  частини
постанови.
 
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст.  111-9,
ст.  111-11   Господарського   процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Державної  податкової  інспекції   у   Амур-
Нижньодніпровському  районі  м.  Дніпропетровська  залишити  без
задоволення.
 
Постанову   від  16.05.2005р.  Дніпропетровського   апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  17/48  господарського   суду
Дніпропетровської області залишити без змін.
 
Головуючий суддя   Першиков Є.В.
 
Судді              Муравйов О.В.
 
                   Полянський А.Г.