ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.08.2005                                        Справа N 17/258
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:       Першикова Є.В.,
суддів:            Полянського А.Г.,
                   Муравйова О.В.
розглянула
касаційну скаргу   Лівобережної міжрайонної державної податкової
                   інспекції м. Дніпропетровська (далі
                   Лівобережна МДПІ)
на постанову       Дніпропетровського апеляційного господарського
                   суду
від                30.03.05
у справі           № 17/258
господарського     Дніпропетровської області
суду
за позовом         Лівобережної МДПІ
до                 українсько-російського акціонерного товариства
                   закритого типу з іноземними інвестиціями
                   виробничого об’єднання “Агровиробничий
                   комплекс “Україна” (далі Товариство)
 
Про   звернення стягнення 36 168,23 грн. податкового боргу
 
В засіданні взяли участь представники
- позивача:        Полтєва  Л.В.  (за  дов.  №  16176/10/107 від
                   17.08.05);
                   Авдєєва  Ю.М. (за  дов.  №  16177/10/10-7 від
                   17.08.05);
- відповідача:     не з’явилися.
 
Ухвалою  від  02.06.05  касаційна  скарга  Лівобережної  МДПІ  №
9568/10/10-1  від  29.04.05  була  прийнята  до  провадження  та
призначена  до  розгляду  на  18.08.05  колегією  суддів  Вищого
господарського  суду  України  у постійному  складі:  головуючий
–Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною
розпорядженням  заступника  Голови  Вищого  господарського  суду
України від 09.04.04.
 
Розпорядженням  заступника  Голови  Вищого  господарського  суду
України  Осетинського А.Й. від 17.08.05 у зв’язку з перебуванням
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для
розгляду   господарських  справ  призначених  до   перегляду   в
касаційному   порядку  колегією  суддів  у  складі:  головуючого
–Першикова  Є.В.,  суддів  Савенко Г.В.,  Ходаківської  І.П.  на
18.08.05   утворено  колегію  суддів  у  наступному  тимчасовому
складі:  головуючий  –  Першиков Є.В.,  судді  Полянський  А.Г.,
Муравйов О.В., яка розглядає справу по суті.
 
Про  вказані  обставини сторони повідомлені на початку  судового
засідання. Відводів складу колегії суддів не заявлено.
 
За  згодою представників Лівобережної МДПІ, відповідно до  ч.  2
ст.  85  та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  у  судовому  засіданні  18.08.05   було
оголошено  лише вступну та резолютивну частини постанови  Вищого
господарського суду України.
 
Ухвалою   від  25.01.05  господарського  суду  Дніпропетровської
області  (суддя Стрелець Т.Г.) позов Лівобережної МДПІ  залишено
без розгляду.
 
Постановою    від   30.03.05   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Швеця
В.В.,  суддів  Тищик  І.В.,  Сизько І.А.)  ухвалу  від  25.01.05
залишено  без  змін, а апеляційну скаргу Лівобережної  МДПІ  без
задоволення.
 
Не  погоджуючись  з  процесуальними  актами  попередніх  судових
інстанцій  Лівобережна МДПІ звернулася до Вищого  господарського
суду  України  з  касаційною скаргою в якій просить  ухвалу  від
25.01.05  та постанову від 30.03.05 скасувати, а справу передати
на   новий  розгляд  до  господарського  суду  Дніпропетровської
області.
 
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні постанови
апеляційним  судом  було невірно визначено норми  законодавства,
якими керувалася Лівобережна МДПІ при подачі позову.
 
Так,  скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не  було
застосовано   п.  24  розділу  “Внесення  змін  (доповнень)   до
установчих   документів”  Положення  про   державну   реєстрацію
суб’єктів  підприємницької діяльності, затвердженого  постановою
Кабінету  Міністрів України від 25.05.98 №  740  ( 740-98-п  ) (740-98-п)
        ,
відповідно до якого орган державної реєстрації у 5-денний термін
з   дня  державної  реєстрації  змін  (доповнень)  в  установчих
документах   зобов’язаний  був  подати   до   органу   державної
податкової  служби  по  одній  копії  реєстраційної   картки   з
відміткою про державну реєстрацію внесених змін (доповнень).
 
Також,  скаржник вказує на незастосування судом  ч.  14  ст.  29
Закону  України  “Про  державну  реєстрацію  юридичних  осіб  та
фізичних  осіб –підприємців” № 755-ІV від 15.05.03 ( 755-15  ) (755-15)
        ,
якою  встановлено, що державний реєстратор не пізніше наступного
робочого  дня  з  дати проведення державної реєстрації  змін  до
установчих  документів юридичної особи повинен видати (надіслати
рекомендованим   листом   з   описом   вкладення)    засновникам
(учасникам) юридичної особи або уповноваженому ними органу  один
примірник оригіналу установчих документів у новій редакції, один
примірник  оригіналу установчих документів у старій  редакції  з
відмітками  державного  реєстратора  про  проведення   державної
реєстрації змін до установчих документів та передати відповідним
органам  статистики,  державної  податкової  служби,  Пенсійного
фонду  України, фондів соціального страхування повідомлення  про
проведення  державної  реєстрації змін до установчих  документів
юридичної   особи  із  зазначенням  номера  та   дати   внесення
відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з
реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін  до
установчих документів юридичної особи.
 
На  думку  Лівобережної МДПІ, відсутність дій  з  боку  вказаних
державних  органів,  а  також самого Товариства,  пов’язаних  зі
зміною  назви  Товариства,  та  внесення  відповідних  змін   до
установчих документів, є достатньою підставою для неприйняття  в
якості  доказу  довідки Дніпропетровського обласного  управління
статистики, наданої на вимогу суду.
 
Крім  того,  скаржник зазначає, що судовими  інстанціями  справу
було  розглянуто  всупереч  вимог Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         про повний та  всебічний  розгляд
обставин справи та дослідження їх в сукупності, що мало привести
до  вірного  та  об’єктивного висновку, проте не  було  зроблено
судами,   чим  порушено  ст.  43  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
На  день  розгляду справи по суті письмовий відзив на  касаційну
скаргу від Товариства не надійшов.
 
Розглянувши  матеріали справи, касаційну  скаргу,  уточнення  до
касаційної    скарги,    заслухавши   пояснення    представників
Лівобережної МДПІ, суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судом  норм  процесуального  права, колегія  суддів  вважає,  що
касаційна  скарга не підлягає задоволенню виходячи  з  наступних
підстав.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, Лівобережна МДПІ  звернулася
до   суду  з  позовом  про  стягнення  з  Українсько-російського
акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями
виробничого об'єднання “Агровиробничий комплекс Україна” боргу у
сумі 36 168,23 грн. за рахунок активів Товариства відповідно  до
рішення  про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)
санкцій,   донарахованих  сум  податків,  зборів   (обов’язкових
платежів),   та   пені  за  порушення  податкового   та   іншого
законодавства.
 
При  поданні  до  господарського суду Дніпропетровської  області
позовної  заяви  про  стягнення боргу,  Лівобережною  МДПІ  було
додано  копії  наступних  статутних документів,  а  саме:  копію
свідоцтва    про    державну    реєстрацію;    копію     довідки
Дніпропетровського обласного управління статистики від  28.01.97
про  включення  до  ЄДРПОУ  Українсько-російського  акціонерного
товариства  закритого типу з іноземними інвестиціями виробничого
об'єднання “Агровиробничий комплекс “Україна”.
 
При    цьому    позов   направлено   до   Українсько-російського
акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями
виробниче об'єднання “Агровиробничий комплекс Україна”.
 
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позовні  вимоги
обґрунтовані  тим,  що  ДПІ в Індустріальному  районі  здійснено
позапланову  перевірку  Товариства  з  питань  дотримання  вимог
валютного  законодавства України, за результатами якої  складено
акт  від  21.06.01  та  винесено  рішення  про  застосування  та
стягнення  сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих  сум
податків,  зборів (обов'язкових платежів) та пені  за  порушення
податкового та іншого законодавства, у зв’язку з чим  Товариству
було  нараховано  пеню за порушення ст. 3  Закону  України  “Про
регулювання   товарообмінних  (бартерних)  операцій   у   галузі
зовнішньоекономічної діяльності” ( 351-14  ) (351-14)
        ,  та  п.  4  ст.  5
Закону  України  “Про  операції  з  давальницькою  сировиною   у
зовнішньоекономічних відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
        .
 
Ухвалою   від  21.12.04  господарського  суду  Дніпропетровської
області  Лівобережну  МДПІ  було  зобов’язано  надати,  зокрема,
довідку про включення Товариства до ЄДРПОУ за грудень 2004 року.
 
На  вимогу  суду  Лівобережною  МДПІ  була  надана  довідка  від
12.01.05   про   включення  до  ЄДРПОУ  закритого   акціонерного
товариства  виробничого  об'єднання  з  іноземними  інвестиціями
українсько-російського  “Агропромисловий   комплекс   “Україна”,
розташованого у місті Дніпропетровську, проспект Миру, будинок №
6, квартира № 265.
 
Врахувавши  те,  що  назва підприємства вказана  в  довідці  про
включення до ЄДРПОУ не співпадає з назвою підприємства вказаного
у позовній заяві, а Лівобережною МДПІ не було надано доказів, що
підтверджують  правонаступництва цих  підприємств,  ухвалою  від
25.01.05 місцевий господарський суд залишив позов без розгляду.
 
Колегія  судів Вищого господарського суду України  враховує,  що
ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
встановлено,  що  спір має бути вирішено господарським  судом  у
строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
 
Відповідно  до  ст.  33  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким  чином,  обов’язок  доказування законодавчо  покладено  на
сторони.
 
Береться  до  уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд
зобов’язаний   витребувати   від  підприємств   та   організацій
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає,  що
відповідно  до  ст.  45  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         вимоги судових рішень, ухвал,  постанов  є
обов’язковими   до   виконання  на   всій   території   України.
Невиконання зазначених вимог тягне за собою відповідальність.
 
Як   встановлено,  Товариство  фактично  не   надало   до   суду
витребуваних   ухвалою  суду  документів,  а  отже   не   довело
місцезнаходження саме відповідача за вказаною у  позовній  заяві
адресою.
 
Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд  залишає  позов   без
розгляду,  якщо, зокрема, позивач без поважних причин  не  подав
витребувані   господарським  судом  матеріали,   необхідні   для
вирішення спору, або представник позивача не з'явився на  виклик
у  засідання  господарського суду і його нез'явлення перешкоджає
вирішенню спору.
 
В довідці ЄДРПОУ містяться відомості щодо організаційно-правової
форми підприємства, його місцезнаходження та найменування, форми
власності,  керівника  та  ін.,  а  отже  така  інформація  була
необхідна для правильного та об’єктивного вирішення спору.
 
Отже,  враховуючи те, що Товариством не було надано витребуваних
господарським  судом документів, необхідних для вирішення  спору
по  суті,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України
вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано залишив позов
без розгляду.
 
Крім  того,  колегія суддів Вищого господарського  суду  України
звертає  увагу  скаржника  на  те,  що  згідно  ч.  4   ст.   81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          після
усунення  обставин, що зумовили залишення позову  без  розгляду,
позивач має право знову звернутися з ним до господарського  суду
в загальному порядку.
 
На  підставі  викладеного, колегія суддів Вищого  господарського
суду України дійшла до висновку про обґрунтованість витребування
місцевим  судом  необхідних документів та застосування  правових
наслідків  невиконання вимог ухвал суду ґрунтується на фактичних
обставинах справи, які свідчать про неподання Лівобережною  МДПІ
витребуваних   документів,   що   відповідає   п.   5   ст.   81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
З  урахуванням  наведеного, колегія суддів Вищого господарського
суду  України дійшла до висновку, що судом апеляційної інстанцій
було  повно  та всебічно з’ясовано обставини, що мають  значення
для  справи,  надано  їм  належну  правову  оцінку  та  винесено
постанову  з  дотриманням  норм  процесуального  права,  що  дає
підстави для залишення її без змін.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-10  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
Касаційну  скаргу Лівобережної міжрайонної державної  податкової
інспекції  м.  Дніпропетровська  №  9568/10/10-1  від   29.04.05
залишити без задоволення.
 
Постанову    від   30.03.05   Дніпропетровського    апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  17/258  господарського  суду
Дніпропетровської області залишити без змін.
 
Головуючий                   Є.Першиков      
 
судді:                       А.Полянський       
 
                             О.Муравйов