ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2005 Справа N 13-3/269-03-8860
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий Першиков Є.В.
суддя
судді Муравйов О.В.
Полянський А.Г.
розглянувши Ізмаїльської об’єднаної державної податкової
касаційну інспекції Одеської області
скаргу
на постанову від 26.04.2005р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 13-3/269-03-8860 господарського суду Одеської
області
за позовом Ізмаїльської об’єднаної державної податкової
інспекції Одеської області
до 1) Малого приватного підприємства “АНіК”, м.
Ізмаїл,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю
“Крістіна ЛТД”, м. Київ
Про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
позивача: не з’явилися,
відповідача-1: не з’явилися,
відповідача-2: не з’явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2005р.
(суддя Панченко О.Л.) в позові Ізмаїльської об’єднаної державної
податкової інспекції Одеської області до Малого приватного
підприємства “АНіК” та Товариства з обмеженою відповідальністю
“Крістіна ЛТД” про визнання недійсним на підставі ст. 57
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договору купівлі-продажу від
01.04.2002р. № 25/4 внаслідок обману, стягнення з ТОВ “Крістіна
ЛТД” на користь МПП “АНіК” 353953грн., стягнення з МПП “АНіК” на
користь держави 319205грн., що становить вартість майна,
отриманого від ТОВ “Крістіна ЛТД”, відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005р. (судді: Картере В.І., Пироговський В.Т., Жеков
В.І.), вказане рішення місцевого господарського суду залишено
без змін.
Ізмаїльська об’єднана державна податкова інспекція Одеської
області звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення у
справі № 13-3/269-03-8860 та прийняти постанову, якою
задовольнити позовні вимоги, мотивуючи скаргу тим, що при
розгляді справи судами були порушенні норми матеріального та
процесуального права, а саме ст. 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та 111-
12ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзивів на касаційну скаргу відповідачі суду не надіслали.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у
судовому засіданні касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
Осетинського А.Й. від 17.08.2005р., для перегляду в касаційному
порядку справи № 13-3/269-03-8860, призначеної до розгляду на
18.08.2005 колегією суддів у складі: головуючого –Ходаківської
І.П. , суддів –Савенко Г.В., Полянського А.Г., утворено колегію
суддів у наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді -
Муравйов О.В., Полянський А.Г.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та
вбачається з матеріалів справи предметом спору є визнання
недійсним договору купівлі-продажу № 25/4 від 01.04.2002р.
укладеного між МПП “АНіК” та ТОВ “Крістіна ЛТД” на підставі ст.
57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до приписів вказаної статті угода, укладена внаслідок
обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника
однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин
був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах
внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за
позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської
організації.
Згідно з пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України
“Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
від 28.04.1978р. № 3 при вирішенні позовів про
визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
суди
повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при
доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди
представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких
для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з
волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї
умовах.
Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в
оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не
відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають
істотне значення для угоди, що укладається.
Приймаючи рішення по справі суди виходили з того, що позивач не
довів умислу з боку представника ТОВ “Крістіна ЛТД” на введення
в оману МПП “АНіК”, оскільки, як встановлено судами, оспорювана
угода купівлі-продажу № 25/4 була укладена між МПП “АНіК” та ТОВ
“Крістіна ЛТД” частково виконана, так як з накладної № 43 від
01.04.2002р. та податкової накладної № 28 від 01.04.2002р.
вбачається, що ТОВ “Крістіна ЛТД” передало товар відповідно до
спірного договору, тобто виконало взяті на себе зобов’язання.
До того ж, між сторонами було підписано додаток № 1 до договору,
яким змінено форму розрахунків, встановивши, що МПП “АНіК” за
насіння кукурудзи розрахується продукцією із визначенням
асортименту на загальну суму 284205грн.
З наявних в матеріалах справи первинних документів, як то:
накладних від 30.04.2002р. № 101, від 12.06.2002р. № 111,
податкових накладних № 98 від 30.04.2002р., № 96 від
12.06.2002р., платіжного доручення № 34 від 17.05.2002р. не
вбачається порушень вимог Закону України “Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні” ( 996-14 ) (996-14)
, а доказів,
які б свідчили про те, що в податковому обліку не відображено
цієї операції або неправильно відображено позивачем не надано.
В обґрунтування доводів про недійсність вказаного договору
позивач посилався на те, що рішенням Деснянського районного суду
м. Києва від 24.02.2003р. визнані недійсними Статут та
Установчий договір ТОВ “Крістіна ЛТД”, свідоцтво про реєстрацію
платника податку на додану вартість ТОВ “Крістіна ЛТД” за №
35333633 від 17.07.2000р. –з 26.12.2001р., фінансово-
господарські документи, видані від імені ТОВ “Крістіна ЛТД” та
підписані від імені Зінкевича В.С., за період з 26.12.2001р.і до
набрання рішенням законної сили, та інше.
Однак, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями,
рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2003р. не
: належним доказом того, що уклавши договір купівлі-продажу МПП
“АНіК” було введене в оману, оскільки таких фактів даним
рішенням не встановлено.
Зазначеним рішенням встановлено факт використання
невстановленими особами установчих документів та печатки ТОВ
“Крістіна” з метою суперечною інтересам держави, що є підставою
для звернення до суду з позовом на підставі ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Визнання господарськими судами з власної ініціативи договору
недійсним, поза межами заявлених позивачем вимог суперечить
конституційному принципу диспозитивності сторін судового
процесу.
Отже, як вірно зазначив апеляційний суд, оскільки позивач з
таким позовом до суду не звернувся, а тому, у відповідності з п.
1 ст. 83ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дійшов вірного висновку, щодо
відсутності підстав для визнання недійсним спірного договору.
За таких обставин, висновок попередніх судів про відсутність
підстав для визнання спірного договору недійсним відповідно до
ст. 57 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
ґрунтується на правильному
застосуванні вказаної норми матеріального права, у зв'язку з чим
підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційного господарського
суду є такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Ізмаїльської об’єднаної державної податкової
інспекції Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005р. у справі № 13-3/269-03-8860 господарського суду
Одеської області - без змін.
Головуючий суддя Першиков Є.В.
Судді Муравйов О.В.
Полянський А.Г.