ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.08.2005                                         Справа N 2/233
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді  Грека Б.М. –(доповідача у справі)
Суддів :            Рибака В.В.,
                    Черкащенка М.М.
розглянувши у       ВАТ “Сільбудмеханізація”
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову        Дніпропетровського апеляційного
                    господарського суду від 15.03.05
у справі            № 2/233
господарського суду Кіровоградської області
за позовом          ВАТ “ПМК-137”
до                  ВАТ “Сільбудмеханізація”
 
Про   стягнення 23822,22 грн.
 
за участю представників від:
скаржника            Захарченко І.В. (02.02.05)
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Відкрите  акціонерне товариство "ПМК-137", звернулось з  позовом
до  Відкритого акціонерного товариства "Сільбудмеханізація", про
стягнення 23 822 грн. 22 коп. заборгованості за виконані  роботи
по  договору  підряду від 02.07.03 № 7. Рішенням  господарського
суду  Кіровоградської  області від 22.12.04  (суддя  Деревінська
Л.В.),   залишеним   без   змін  постановою   Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.03.05 (колегія суддів  у
складі: головуючого-судді Лисенка О.М., суддів
Головка  В.Г.,  Чохи  Л.В.) по справі  №  2/233  позовні  вимоги
задоволені у повному обсязі. Судові акти мотивовані тим, що факт
виконання  робіт, підтверджений довідками про вартість виконаних
робіт, підписаних обома сторонами.
 
Не погоджуючись ухваленими по справі судовими актами, відповідач
звернувся  до  Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,  в  якій просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від  15.03.05   та   рішення
господарського  суду  Кіровоградської  області   від   22.12.04.
Касаційна  скарга мотивована посиланням на те, що при визначенні
суми  заборгованості суд першої інстанції послався  на  договір,
який  відсутній  в  матеріалах справи, та  тим,  що  позивач  не
підготував і не надав акти виконаних робіт форми КБ-2, у зв'язку
з  чим, у відповідача не виник обов'язок оплати виконаних робіт.
Заявник  також  наголошує на тому, що він  не  був  присутнім  у
судовому  засіданні під час ухвалення рішення, і не був належним
чином повідомлений про час та місце засідання суду.
 
Перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  проаналізувавши правильність  застосування  судом
норм  матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів
Вищого  господарського суду України вважає, що касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
 
Місцевим  господарським  судом  встановлено,  що  між  Відкритим
акціонерним   товариством  "ПМК-137"  та  Відкритим  акціонерним
товариством  “Сільбудмеханізація” укладено  договір  підряду  на
капітальне  будівництво № 7, від 02.07.03  (а.с.  83),  між  тим
господарським судом апеляційної інстанції зазначено, що  позивач
виконав   свої  зобов'язання  за  договором  №  7  від  01.07.03
(а.с.111).
 
Відповідачем підписані довідки форми КБ-3 про виконані роботи  в
сумі  26228,62  грн., втім, зобов'язання по  оплаті  робіт  були
виконані  відповідачем  частково. Згідно  накладної  №  220  від
26.06.03 відповідачем надано позивачеві будівельні матеріали  на
суму  1406  грн.  40  коп.  Крім того, замовник  перерахував  на
рахунок  підрядник  грошові кошти в сумі  1000  грн.  тому  суди
дійшли   висновку,   що   станом  на   момент   подачі   позову,
заборгованість відповідача перед позивачем складає 23822 грн. 22
коп.
 
Втім,  колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає
такі  висновки  судів  передчасними, оскільки  в  судових  актах
першої та апеляційної інстанції згадуються різні дати договорів,
що  були  укладені між сторонами, а накладна № 220  та  платіжні
доручення  не містять посилання та номер договору, на  виконання
умов якого здійснюється проплата. З огляду на це, невстановленим
залишився факт про те, які договори укладалися між сторонами, та
чи були виконі зобов'язання по них.
 
З  огляду  на те, що Вищий господарський суд України, відповідно
до статті  111-7   Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , не має права витребувати, досліджувати та оцінювати
докази  у  справі,  а також переоцінювати обставини  справи,  то
ухвалені  у справі судові акти підлягають скасуванню,  а  справа
–направленню на новий розгляд.
 
При   новому  розгляді,  суду  слід  з'ясувати  наведені  в  цій
постанові  обставини справи, дослідити наявні у  справі  докази,
дати  їм,  та доводам сторін належну правову оцінку та  ухвалити
законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду  справи
суду  слід  врахувати,  що рішення є законним  тоді,  коли  суд,
виконавши   всі   вимоги  процесуального   закону   і   всебічно
перевіривши  обставини, вирішив спір у відповідності  з  нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки  суду  про встановлені обставини і правові  наслідки  є
вичерпними,    відповідають    дійсності    і    підтверджуються
достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись ст. 111-5,  111-7,  пунктом  3
частини  1  ст. 111-9,  ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну   скаргу  ВАТ  “Сільбудмеханізація”  від  08.04.05   №
457/2005  задовольнити  частково,  постанову  Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від  15.03.05   та   рішення
господарського  суду  Кіровоградської  області  від  22.12.04  у
справі  № 2/233 скасувати, справу направити на новий розгляд  до
господарського суду Кіровоградської області.
 
Головуючий - суддя      Б. Грек
 
Судді                   В. Рибак
 
                        М. Черкащенко