ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 16/144
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Бенедисюка І.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників: не з’явився
позивача: не з’явився
відповідача:
розглянувши у товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Агросоюз”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Луганської області
та постанову від 31.05.2005 р.
Луганського апеляційного господарського
суду від 28.07.2005 р.
у справі № 16/144
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Антанта”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Агросоюз”
про стягнення 80 000 грн.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 80 000 грн., перерахованих останньому згідно укладеному між ними договору про наміри від 15.09.2004 р.
В подальшому доповнив позовні вимоги та просив визнати вказаний договір неукладеним.
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.2005 р. (суддя Шеліхіна Р.М.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. (головуючий –Парамонова Т.Ф., судді Баннова Т.М., Єжова С.С.), позов задоволено частково. Провадження в справі в частині позовних вимог про визнання договору про наміри неукладеним провадження припинено на підставі п. 11 ГПК України (1798-12) . Стягнуто з ТОВ “Агросоюз” на користь ТОВ “Антанта” безпідставно отримані грошові кошти у сумі 80 000 грн. та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині стягнення безпідставно отриманих 80 000 грн. та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 182 ГК України (436-15) за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
Аналогічні положення містяться в ст. 635 ЦК України (435-15) .
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 15.09.2004 р. сторони уклали договір про наміри укласти договір купівлі-продажу нежилого приміщення площею 377 м2 за адресою: м. Луганськ кв.Героїв Брестської фортеці,5. На підставі п. 5 договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 55 000 грн. за платіжним дорученням від 16.09.04р. № 98 та за платіжним дорученням від 21.09.04р. № 106 ще 25 000 грн. згідно вказаного договору.
Стягуючи зазначену з відповідача на користь позивача 80 000 грн., суд правильно виходив з того, що укладений між сторонами договір про наміри не містить всіх істотних умов основного договору - договору купівлі-продажу, зокрема, ціну предмету купівлі-продажу та не встановлює порядку погодження сторонами цієї істотної умови.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що вказаний договір не породжує будь-яких юридичних наслідків та відповідно до правил ст. 1212 ЦК України (435-15) стягнув з відповідача кошти перераховані йому позивачем як набуті без достатньої правової підстави.
З висновками місцевого господарського суду обгрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги не грунтуються на вимогах закону та спростовуються зібраними у справі доказами.
Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агросоюз” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2005 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. у справі за № 16/144 –без змін.
Головуючий
В.І. Дерепа
Судді
І.М.Бенедисюк
Л.В. Стратієнко