ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 40/114
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П. ,
суддів: Шульги О.Ф.,
Рибака В.В.,
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Страхова компанія “Фенікс”, м. Київ
касаційну скаргу
на рішення від 19.04.2005
у справі № 40/114
господарського суду м. Києва
за позовом Заступника прокурора Голосіївського
району м. Києва в інтересах держави в
особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України по місту Києву
до Державного управління справами, м.
Київ,
3-я особа, яка не заявляє Закритого акціонерного товариства
“Страхова компанія “Фенікс”, м. Київ
самостійних вимог на Національний комплекс “Експоцентр
предмет спору України”, м. Київ
Про визнання недійсним розпорядження та аукціону
за участю представників сторін:
представники генеральної прокуратури України та прокуратури
Голосіївського району –Івченко О.П. , Перч В.М.,
від позивача – Шишкін І.Ю., Сіпунова С.С., Туркота С.М.
від відповідача - Шпирь В.М.
ВСТАНОВИВ:
Заступником прокурора Голосіївського району м. Києва заявлено
позов в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду
державного майна України по м. Києву до Державного управління
справами про визнання недійсним розпорядження від 22.07.04 за №
473 “Про відчуження майна” та про визнання таким, що відбувся з
істотним порушенням вимог законодавства аукціон з продажу
будівлі по вул. Академіка Заболотного,132 і визнання недійсним
його результату.
На обгрунтування позову зазначено, що розпорядження № 473 від
22.07.04 видано з порушенням законодавства про приватизацію,
зокрема, Законів України “Про перелік об’єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації” ( 847-14 ) (847-14)
, “Про
приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
, “Про приватизацію
майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”
( 2171-12 ) (2171-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.05 позов
задоволено частково.
Оскаржуване розпорядження Державного управління справами визнано
недійсним з моменту його прийняття, в іншій частині у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Визнаючи розпорядження № 473 від 22.07.04 недійсним, суд виходив
з того, що Законом України “Про перелік об’єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації” ( 847-14 ) (847-14)
встановлено
перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації. Національний виставковий центр України,
правонаступником якого є Національний комплекс “Експоцентр
України” включено до вказаного переліку.
Законом України “Про приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
передбачено, що суб’єктами приватизації є державні органи
приватизації, покупці (їх представники), посередники.
Продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у
державній та комунальній власності відповідно до Закону України
“Про приватизацію майна невеликих державних підприємств”
( 2171-12 ) (2171-12)
є: Фонд державного майна України, його регіональні
відділення та представництва, а також органи приватизації,
створені місцевими радами.
Державне управління справами не є суб’єктом приватизації майна,
що перебуває у державній та комунальній власності, а тому
розпорядження № 473 винесено з порушенням чинного законодавства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
скаржник, закрите акціонерне товариство “Страхова компанія
“Фенікс”, яка придбала на аукціоні будівлю гуртожитку по
вул.Академіка Заболотного,132, просить скасувати рішення
господарського суду м. Києва від 19.04.05 і визнати дійсним
розпорядження № 473 від 22.07.04, посилаючись на те, що Закон
України від 07.07.99 за № 874-ХІУ забороняє приватизацію
Національного виставочного центру України як цілісного майнового
комплексу, але не забороняє відчуження будь-якого майна
Національного виставочного центру України як учасника відносин у
сфері господарювання.
Оскільки продаж будівлі гуртожитку вчинено з міркувань
економічного сенсу, то його можна кваліфікувати, вважає
скаржник, як разову господарську операцію, вчинену у межах
господарської діяльності.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92”Про
управління майном, що є у загальнодержавній власності” ( 8-92 ) (8-92)
було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету
Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення
функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній
власності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2000 за №
165-р в управління Державного управління справами передано
об’єкти державної власності, в тому числі і Національний
комплекс “Експоцентр України”.
Згідно ст. 1 Закону України “Про приватизацію державного майна”
( 2163-12 ) (2163-12)
приватизація майна –це відчуження майна, що
перебуває у державній власності.
Указом Президента України від 19.02.92 № 56/94 “Про єдину
систему органів приватизації” ( 56/94 ) (56/94)
створено регіональні
відділення Фонду державного майна України та представництва у
регіонах і містах, до яких відповідно до ст. 3 Указу ( 56/94 ) (56/94)
з
моменту ухвалення рішення про приватизацію державного майна
переходять функції управління цим майном.
Законом України “Про перелік об’єктів права державної власності,
що не підлягають приватизації” ( 847-14 ) (847-14)
затверджено перелік
об’єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації.
У цьому переліку зазначено і Національний виставковий центр
України, правонаступником якого є Національний комплекс
“Експоцентр України”.
До складу майна Національного комплексу “Експоцентр України”
входять будівлі, споруди, обладнання, інвентар, інше майно,
однак Закон від 07.07.99 № 847-ХІУ не містить вказівок про те,
що заборона відчуження майна Національного комплексу не
поширюється на окремі об’єкти цього комплексу.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про приватизацію державного
майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
суб’єктами приватизації є державні органи
приватизації, покупці (їх представники), посередники.
Отже, будь-які дії щодо розпорядження майном, яке перебуває у
державній власності, могли бути вчинені тільки з дозволу Фонду
державного майна України у порядку, встановленому законом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку, дану місцевим судом обставинам
справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 19.04.05 залишити без
змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: О.Шульга
В.Рибак