9/163 Про визнання недійсним договору та стягнення 34 947 473,50 грн. - Текст документа

ТОВ “Астон Індастріал” звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.08.2005 року, укладеного з КП “Юр-Інформ”, та стягнення з ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” 34 947 473,50 грн. за договором позики (новації) від 10.05.2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 10.05.2005 року між ТОВ “Астон Індастріал” та компанією United Agro Industrial Ltd. (м. Валлетта, Мальта) укладений договір уступки права вимоги (цесії), відповідно до якого компанія United Agro Industrial Ltd. відступила позивачеві свої права за контрактами, переліченими в п. 1 даного договору, що укладені між останнім (цедентом) та ВАТ “АГРОЕКСПОРТ”, включаючи право вимоги від ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” виплати заборгованості за вказаними контрактами в сумі 6 753 957,37 доларів США, яка підтверджується актом звірки від 10.05.2005 року.

Крім того, 10.05.2005 року ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” та ТОВ “Астон Індастріал” укладений договір позики (новації), згідно з умовами якого відповідач-2 визнав наявність боргу перед позивачем у сумі 6 753 957,37 доларів США, і, відповідно, сторони погодились про заміну зобов’язань, що існували за договором цесії від 10.05.2005 року на позикові зобов’язання ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” перед ТОВ “Астон Індастріал” (п. 1.3.). За вказаним договором позичальник (відповідач-2) зобов’язувався повернути кредитору (позивачу) 100% суми позики та проценти на суму позики в строк до 10.06.2005 року включно (п. 1.6.).

Однак, відповідно до укладеного між ТОВ “Астон Індастріал” та КП “Юр-Інформ” договору від 12.08.2005 року первісний кредитор (позивач) відступає, а новий кредитор (відповідач-1) набуває право вимоги, належне первісному кредитору по договору позики (новації) від 10.05.2005 року, на суму 6 753 957,37 доларів США. Позивач просить визнати вказаний договір недійсним у зв’язку з його невідповідністю вимогам законодавства, зокрема, ст. ст. 517, 524 Цивільного кодексу України (435-15) .

Зважаючи на те, що недійсність договору про відступлення права вимоги від 12.08.2005 року тягне за собою припинення права вимоги КП “Юр-Інформ” до ВАТ “АГРОЕКСПОРТ”, та враховуючи те, що відповідач-1 не вжив заходів для реалізації свого права за оспорюваним договором, ТОВ “Астон Індастріал” просить стягнути з відповідача-2 належну йому за договором новації від 10.05.2005 року суму позики в розмірі 6 753 957,37 доларів США, яка на день подання позовної заяви за офіційним курсом НБУ становить в національній валюті 34 175 024,30 грн., а також нараховані відповідно до п. 1.7. договору новації від 10.05.2005 року 7,5% річних, що разом складає заявлену до стягнення суму позовної вимоги у розмірі 34 947 473,50 грн..

Разом з тим, позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на загальну суму 34 947 473,50 грн., яка мотивована здійсненням ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” відчуження належного йому майна, що може призвести до неможливості виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2005 року у справі № 9/163 (суддя О. Шевчук) заява ТОВ “Астон Індастріал” про накладення арешту на майно та грошові кошти ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” задоволена частково; накладений арешт на майно відповідача-2 вартістю 34 947 473,50 грн..

Ухвала суду мотивована тим, що беручи до уваги передбачені законодавством підстави вжиття заходів забезпечення позову, застосування яких допускається в будь-якій стадії провадження у справі, та враховуючи обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову лише в частині накладення арешту на майно відповідача-2, враховуючи надані ТОВ “Астон Індастріал” докази в обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову.

Звертаючись до суду з касаційними скаргами, ТОВ “Астон Індастріал” та ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” посилаються на порушення судом при ухваленні оскаржуваної ухвали процесуальних норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об’ємі.

Заходи забезпечення позову застосовані господарським судом першої інстанції ухвалою від 22.08.2005 року з огляду на додані до заяви про забезпечення позову докази, зокрема, листи банківських установ про відсутність або невелику кількість грошових коштів на рахунках ВАТ “АГРОЕКСПОРТ” в даних банках.

Згідно імперативних вимог ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові доказі чи додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала господарського суду Кіровоградської області є такою, що прийнята з дотриманням процесуальних вимог щодо підстав та умов застосування заходів до забезпечення позову, а тому відповідає вимогам закону.