ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 38/278
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів : Жаботиної Г.В.,
Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому Орджонікідзевської ОДПІ
судовому засіданні Дніпропетровської області
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21.02.2005
у справі № 38/278 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-
збагачувальний комбінат”
до 1)Орджонікідзевської ОДПІ
Дніпропетровської області
2)ВДК в м. Орджонікідзе
Про стягнення відсотків з бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість,
за участю представників сторін від:
позивача Сорокіна Л.М. –за довіреністю від 24.12.2004р.
відповідачів 1) Лагойда Т.В. –за довіреністю від 15.08.2005р.
2) не з’явились
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 16.08.2005р. здійснено заміну
складу суду на колегію суддів: головуючий суддя Кривда Д.С.,
судді Жаботина Г.В., Муравйов О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
11.11.2004р. (суддя Бишевська Н.А.), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.02.2005р. (головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді
Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.), позовні вимоги задоволено; стягнуто
з державного бюджету на користь ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-
збагачувальний комбінат” суму відсотків з бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за березень 2004р. в
сумі 426073,82грн.; стягнуто з Орджонікідзевської ОДПІ на
користь позивача 1700грн. витрат по сплаті державного мита та
118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
У поданій касаційній скарзі Орджонікідзевська ОДПІ просить
скасувати прийняті у справі судові рішення та постанову,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та
процесуального права, і залишити позов без розгляду.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами
норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
присутніх в судовому засіданні представників сторін, приходить
до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.04.2004 року
позивач подав до Орджонікідзевської ОДПІ податкову декларацію за
березень 2002 року, в якій заявлена до відшкодування з
державного бюджету сума податку на додану вартість в розмірі
12864548рн.
22.10.2004 року позивачу було проведено відшкодування бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в розмірі
12864548грн.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.3 цієї ж норми у разі коли за
результатами звітного періоду наявне від’ємне значення податку,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
У підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що
підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Згідно з ч. 5 підпункту 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми не
відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку,
вважаються бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ,
встановленої на момент її виникнення, протягом її дії, включаючи
день погашення. Платник податку має право у будь-який момент
після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з
позовом про стягнення коштів бюджету.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того,
що позивачем був наданий розрахунок суми відсотків, які
нараховувалися у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням із
бюджету сум податку на додану вартість за березень 2004 року.
Розмір відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ склав
426073,82 грн.
Відповідно до статей 43, 47 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судочинство в господарських судах
здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд
забезпечує сторонам умови для встановлення фактичних обставин
справи і правильного застосування законодавства та прийняття
рішення після обговорення усіх обставин справи. Господарський
суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що
відображується в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для
суду заздалегідь встановленої сили.
Господарські суди попередніх інстанцій прийняли рішення всупереч
вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Так, ні місцевим, ні апеляційним господарськими
судами не прийнято до уваги та не дано оцінки розрахунку пені за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість по
декларації за березень 2004р., складеному Орджонікідзевською
ОДПІ, згідно якого сума пені складає 165952,67грн. Судами не
встановлено, у зв’язку з якими обставинами виникли розбіжності
між розрахунками відсотків по податку на додану вартість,
поданими позивачем та податковою інспекцією.
За таких обставин господарським судам необхідно було
обґрунтувати розрахунок відсотків, виходячи з приписів Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та
прийнявши доводи та докази з цього питання, як позивача, так і
відповідачів.
Вищенаведене свідчить про те, що судами зроблено висновки при
неповно встановлених обставинах справи, у зв’язку з чим
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду
справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об’єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов’язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Орджонікідзевської ОДПІ Дніпропетровської
області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.02.2005р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 11.11.2004р. у справі № 38/278
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
О.Муравйов