ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 19/389
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.
Панової І.Ю.
розглянувши матеріали ВАТ “Луганськобленерго”
касаційної скарги
на постанову від 15.03.2005 р. Луганського апеляційного
господарського суду
та рішення від 11.01.2005 р. господарського суду
Луганської області
у справі № 19/389 господарського суду Луганської
області
за позовом Державного підприємства “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом”
до ВАТ “Луганськобленерго”
Про стягнення 44546,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Поліщук О.В., довір.;
Харченко Р.М., довір.;
Попков Д.О., довір.;
від відповідача –Сиволобов М.В., довір.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча
компанія “Енергоатом” звернулося до суду з позовною заявою до
ВАТ “Луганськобленерго” про стягнення несплаченої суми векселя у
розмірі 41 870,96 грн. та відсотків у розмірі 2 675,73 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2005
р. (суддя Бойченко К.І.) позов задоволено частково, стягнено з
ВАТ “Луганськобленерго” на користь ДП “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” суму векселя у розмірі
41 870,96 грн., а в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
15.03.2005 р. (судді: Баннова Т.М. –головуючий, Єжова С.С.,
Медуниця О.Є.) залишено без задоволення апеляційну скаргу ВАТ
“Луганськобленерго”, а рішення господарського суду Луганської
області від 11.01.2005 р. у справі № 19/389 –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішенями, ВАТ
“Луганськобленерго” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 р. і
рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2005 р.
та провадження у справі припинити.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, а саме ст. ст. 23, 25, 38, 42, 53, 70, 71, 78
Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та
ст. ст. 262, 263 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач є
законним векселедержателем емітованого відповідачем простого
векселя на суму 41 870,96 грн., зі строком платежу –через три
роки після пред’явлення.
Даний вексель позивач набув на підставі рішення господарського
суду міста Києва від 19.02.2003 р. у справі № 14/228, залишеного
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 13.05.2003 р., відповідно до вимог державної виконавчої
служби за актом приймання-передачі № 687/10 від 21.09.2004 р.
Отже, строк платежу за даним векселем встановлений за формою “у
такий-то час від пред'явлення”.
Згідно з ст. 34 Положення про переказний і простий вексель,
затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7.08.1937 р. N
104/1341 ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, (далі –Положення ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
)
строк платежу за переказним векселем, складеним у такий-то час
від пред'явлення, визначається або датою акцепту, або датою
протесту.
Судом першої інстанції встановлено, що простий вексель до оплати
в межах строків, передбачених ст.ст. 34, 35 Положення
( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, пред’явлений не був, відповідно протест векселя
в неплатежі не вчинявся.
При прийнятті рішення у справі суд першої інстанції виходив,
зокрема, з того, що судом не встановлено виконання відповідачем
зобов’язань за векселем.
Разом з тим, статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, встановлено, що
підприємства мають право на звернення до господарського суду за
захистом своїх порушених прав.
Попередніми судовими інстанціями не було встановлено чи
звертався векселедержатель –Державне підприємство “Національна
атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” з вимогою про
оплату векселя до ВАТ “Луганськобленерго” та відповідно чи було
порушене ВАТ “Луганськобленерго” право кредитора на отримання
платежу за векселем.
Враховуючи те, що в силу правової природи векселя він може бути
переданий необмежену кількість разів та беручи до уваги те, що
ВАТ “Луганськобленерго” не було учасником справи за рішенням
якої позивач набув спірний вексель, векселедавцю —ВАТ
“Луганськобленерго” не відомий його кредитор.
Посилання суду першої інстанції на ст. 42 Положення
( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, яка передбачає, що у разі непред'явлення
переказного векселя до платежу у строк, вказаний у статті 38,
кожний боржник має право внести суму векселя в депозит
компетентному органу влади за рахунок, ризик і страх
векселедержателя, визнається колегією суддів необґрунтованим,
оскільки вказаною нормою встановлено право, а не обов’язок
векселедавця.
За таких обставин справи попередні судові інстанції не
встановили належним чином наявність спору та виникнення у
позивача права на позов відповідно до ст. 1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У зв’язку з чим винесені у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно повно
та всебічно дослідити обставини справи та вирішити спір
відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись Положенням про переказний і
простий вексель, затвердженим постановою ЦВК і РНК СРСР від
07.08.1937 р. N 104/1341 ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
та ст. ст. 1, 2, 111-5,
111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Луганськобленерго” задовольнити
частково.
2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
15.03.2005 р. та рішення господарського суду Луганської області
від 11.01.2005 р. у справі № 19/389 скасувати.
3. Справу № 19/389 передати на новий розгляд до господарського
суду Луганської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
І.Ю. Панова