Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого           Щотки С.О.

суддів:               Мележик Н.І.,

                      Подоляк О.А.,

розглянувши         у Національного технічного

відкритому   судовому університету України “Київський

засіданні   касаційну політехнічний інститут”

скаргу

на постанову          від 15.06.2005 р. Київського

                      апеляційного господарського суду

за заявою             Асоціації підприємств та організацій по

                      сприянню розвитку спортивної стрільби

                      “Україна-Спорт”

про перегляд за       від 17.06.2004 р. господарського

нововиявленими        суду міста Києва

обставинами рішення

у справі              № 36/184

за позовом            Національного технічного

                      університету України “Київський

                      політехнічний інститут”

                      (надалі –Інститут)

до                    Асоціації підприємств та організацій по

                      сприянню розвитку спортивної стрільби

                      “Україна-Спорт”

                      (надалі –Асоціація)

Про   виселення

за участю представників: 

від позивача          -  Бабенко А.І. (28.09.2005 р.),

                       Цірат Г.В. (12.10.2005 р.)

від відповідача       -  Бондаренко Т.М.

в судовому засіданні 28.09.2005 р. оголошувалась перерва

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р. (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2004 р. (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.), позов задоволено: виселено Асоціацію з приміщень Інституту, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Польова, 38/1, учбовий корпус № 24, підвальне приміщення площею 300,7 м2 та два навчальних класи в підвальному приміщенні загальною площею 498,7 м2.

В лютому 2005 р. Асоціація звернулась до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2005 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р. залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) ухвалу господарського суду міста Києва від 09.03.2005 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р. скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Інститут звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

При цьому, результат перегляду безпосередньо пов’язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.

Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Приймаючи постанову, апеляційний господарський суд наведеного не врахував.

Як вбачається з оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалось питання наявності або відсутності нововиявлених обставин, на які посилалась Асоціація в обґрунтування вимог відповідної заяви, а тому висновок місцевого господарського суду про безпідставність заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишився судом апеляційної інстанції не спростованим.

Як вбачається із заяви Асоціації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на виявлення договору про спільну діяльність з розвитку спорту та фізичної культури серед студентської молоді від 01.07.1993 р. та додатку № 1 від 01.07.1993 р. до цього договору, а також посилався на те, що виходячи із згаданого договору 26.07.1998 р. між відповідачем та структурною одиницею позивача підписано договір № 1 про спільну діяльність та угоду про спільне проведення капітального ремонту стрілецького тиру. Усі ці документи органічно пов'язані з Договором оренди № 192 від 13.12.2000 р. (з додатковими угодами від 26.05.2001 р. та від 01.04.2002 р.). Фінансування усіх робіт, закупку будматеріалів та обладнання здійснював відповідач, вклавши в ці заходи значні грошові кошти та матеріальні ресурси. Крім того, заявник посилався на те, що факти викладені у претензії Інституту є перекрученими та не відповідають дійсності, а відповідач здійснював певну реконструкцію стрілецького тиру позивача з особистого дозволу ректора Інституту, що підтверджується листом з персональною резолюцією. Крім цього, заявник звертав увагу на те, що акт перевірки від 03.12.2002 р. виконання договору оренди № 192 від 13.12.2000 р. є документом, який не відповідає дійсності та вводить суд в оману. Ніяких перевірок в цей день не проводилося, оскільки стрілецький тир позивача знаходився під охороною Державного ЗАТ “Охорона –Комплекс» і є в наявності офіційний документ, який підтверджує, що 03.12.2002 р. охоронюваний об'єкт, тобто стрілецький тир Позивача не відчинявся, а знаходився під охороною.

Виходячи із правової природи нововиявлених обставин, останні за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Виходячи із змісту статті 112 ГПК України (1798-12) необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі названої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (1798-12) .

При цьому, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на які заявник посилається в обґрунтування вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Асоціація є стороною договору від 01.07.1993 р. із додатком № 1 від 01.07.1993 р. до нього, договору від 26.07.1998 р., угоди від 25.08.1999 р., а тому, укладаючи ці угоди, остання не могла не знати про їх існування з моменту підписання. Доданий лист Асоціації із резолюцією ректора датований 2001 р., а адресована Асоціації довідка датована 29.04.2003 р.

Таким чином, наведені Асоціацією обставини не могли не бути відомими заявнику на момент прийняття господарським судом міста Києва рішення від 17.06.2004 р.; наведені Асоціацією обставини ґрунтуються на несвоєчасно поданих стороною доказах.

Відтак, наведені в заяві обставини не підпадають під ознаки “нововиявлених обставин” в розумінні ст. 112 ГПК України (1798-12) , що підставно враховано місцевим господарським судом, який правомірно залишив рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р. без змін.

За відсутності нововиявлених обставин, порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права (ст. 112 ГПК України (1798-12) ) призвело до неправомірного скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.03.2005 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2004 р.

Посилання апеляційного господарського суду на порушення місцевим господарським судом ст. ст. 42, 43 ГПК України (1798-12) у зв’язку із неповідомленням відповідача про час і місце засідання суду спростовується матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2005 р. заяву Асоціації прийнято до провадження; розгляд заяви призначено 23.02.2005 р. о 14 год. 40 хв. Відповідно до відмітки суду на зворотньому боці ухвали (т. 1 а. с. 95) остання розіслана сторонам у справі 14.02.2005 р., що відповідає ст. 87 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2005 р. розгляд заяви Асоціації відкладено на 09.03.2005 р. о 10 год. 40 хв. Відповідно до відмітки суду на зворотньому боці ухвали (т. 1 а. с. 118) остання розіслана сторонам у справі 25.02.2005 р., що відповідає ст. 87 ГПК України (1798-12) .

Таким чином, сторони були повідомлені належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 114 ГПК України (1798-12) неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі № 36/184 скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.03.2005 р. залишити без змін.