ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 15/346н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Грейц К.В.
Мачульського Г.М.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні
касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної
на рішення податкової інспекції
від Господарського суду Хмельницької області
07.02.2005р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 17.05.2005р.
у справі № 15/346-н
господарського Хмельницької області
суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кам’янець-
Подільська тютюнова фабрика”
до Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної
податкової інспекції
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників
- позивача: Дроботі В.І. (за довіреністю від 01.06.2005р.)
- відповідача: Войта В.Д. (за довіреністю № 13038/10/10-017
від 08.08.2005р.)
Вірьовкіна В.І. (за довіреністю № 2271/10/10-
016 від 13.06.2005р.)
Буймістер Г.В. (за довіреністю № 13382/10/10-
017 від 15.08.2005р.)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням місцевого господарського суду від 07.02.2005р. (суддя
Муха М.Є.), залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. (колегія
суддів у складі: головуючого –судді Веденяпіної О.А., суддів
Іоннікової І.А., Черпака Ю.К.) позов задоволено частково.
Постановлено визнати недійсними податкові повідомлення-рішення
Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної податкової інспекції
від 30.04.2004р. № 0033411543/0, № 0033481543/0, № 0033331543/0,
№ 0033391543/0, № 0033341543/0, № 0033491543/0, № 0033501543/0,
№ 0033401543/0, в іншій частині позовних вимог відмовлено, також
постановлено стягнути з відповідача на користь позивача судові
витрати у розмірі 42,50 грн. витрат у вигляді сплаченого
державного мита, та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р.
та рішення господарського суду Хмельницької області від
07.02.2005р. в частині задоволення позову і прийняти нове
рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права, а
саме –ст. 1, п. 4 ст. 12, ст.ст. 36, 40 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, Преамбули та п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи,
приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції
та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних
обставин правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 30.04.2004р.
працівниками відповідача проведено перевірку позивача з питань
своєчасності погашення узгодженого податкового зобов’язання по
збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно
поданих розрахунків по збору за забруднення навколишнього
природного середовища. За результатами перевірки складено акти
від 30.04.2004р. № 5547Т-1500383248 (розрахунок по збору за
забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя
2002р.), № 5544Т-1500383248 (розрахунок по збору за забруднення
навколишнього природного середовища за 9 місяців 2001р.), №
5556Т-1500383248 (розрахунок по збору за забруднення
навколишнього природного середовища за 2002р.), № 5546Т-
1500383248 (розрахунок по збору за забруднення навколишнього
природного середовища за 2001р., договір розстрочки, уточнений
розрахунок), № 5549Т-1500383248 (розрахунок по збору за
забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців
2003р.), № 5575Т-1500383248 (розрахунок по збору за забруднення
навколишнього природного середовища за ІІ-ІІІ квартал 2003р.). В
ході перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем
п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема порушення граничних
строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Керівник позивача відмовився підписувати зазначені акти
перевірки, про що було складено відповідні акти. За наслідками
розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Кам’янець-
Подільської об’єднаної Державної податкової інспекції,
30.04.2004р., на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення №
0033411543/0, № 0033481543/0, № 0033331543/0, № 0033391543/0, №
0033341543/0, № 0033401543/0, № 0033501543/0, № 0033491543/0, №
0033351543/0, № 0033381543/0, № 0033471543/0 від 30.04.2004р. За
результатами розгляду скарг позивача відповідачем та Державною
податковою адміністрацією у Хмельницькій області прийнято
рішення, якими зазначені податкові повідомлення-рішення залишені
без змін, а скарги –без задоволення.
Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення
позову, на яку податковим органом подано касаційну скаргу,
мотивовано тим, що висновок про порушення позивачем п. п. 5.3.1
п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
зроблений відповідачем без врахування
приписів Преамбули цього ж Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
,
відповідно до якої він не регулює питання погашення податкових
зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких
поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В постанові від 17.05.2005р. Житомирський апеляційний
господарський суд дійшов висновку про правомірність задоволення
позову місцевим господарським судом в частині, посилаючись на
те, що на позивача в період з 15.12.2000р. по 26.12.2002р.
поширювалися судові процедури, визначені Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
. Мотивуючи свою постанову апеляційний
господарський суд зазначив, що протягом дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з
початком провадження у справі про банкрутство, не нараховуються
неустойка (штраф, пеня), не застосовуються санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і
зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових
платежів), в тому числі й передбачені Законом України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, отже, на думку
апеляційного господарського суду, рішення місцевого
господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам
чинного законодавства, а підстави для його зміни чи скасування
відсутні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
термін “мораторій на задоволення вимог кредиторів”
вживається у цьому Законі у тому значенні, що це зупинення
виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін
виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань
та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), застосованих до прийняття рішення про введення
мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з
порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі
господарського суду про порушення провадження у справі про
банкрутство (стаття 11, абзац перший частини 4 статті 12 цього
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може
виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до
введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення
виконання цих зобов'язань, не діють.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення
вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого
не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише
відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів,
але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї
норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після
введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або
неналежне виконання не нараховуються.
Отже, на думку Вищого господарського суду України суди
попередніх інстанцій при задоволенні частини позовних вимог (що
послужило предметом касаційного оскарження відповідачем) дійшли
вірного висновку про те, що податковий орган неправомірно
нарахував штрафні санкції по податковим зобов’язанням, що
виникли в період дії мораторію.
Таким чином постанова апеляційного господарського суду та
рішення місцевого господарського суду є обґрунтованими, та
такими, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства
України, і правові підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р.
у справі № 15/346-н Господарського суду Хмельницької області
–без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і К. Грейц
Г. Мачульський