ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 03/03-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Горбенко С.А.
розглянувши касаційну скаргу Лозівської об’єднаної державної
податкової інспекції Харківської області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14.03.2005р.
у справі № 03/03-05 Господарського суду Харківської області
за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського
підприємства ім. Л.Г. Хворостяного
до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції
Харківської області
про списання боргу,
В С Т А Н О В И В:
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Л.Г.
Хворостяного звернулося до Господарського суду Харківської
області з позовом до Лозівської об’єднаної державної податкової
інспекції Харківської області про списання безнадійного
податкового боргу по прибутковому податку у розмірі 172458грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
28.01.2005р. (суддя З.Г.Подобайло), залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14.03.2005р. (судді: Л.Д.Лащенко, Л.М.Бабакова, В.Я.Погребняк),
позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського
підприємства ім. Л.Г. Хворостяного задоволено, зобов’язано
Лозівську об’єднану державну податкову інспекцію Харківської
області списати Приватно-орендному сільськогосподарському
підприємству ім. Л.Г. Хворостяного безнадійний податковий борг
по прибутковому податку у розмірі 17248грн. Стягнуто з
Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської
області на користь Приватно-орендного сільськогосподарського
підприємства ім. Л.Г. Хворостяного витрати по сплаті держмита у
розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу у розмірі 118грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,
Лозівська об’єднана державна податкова інспекція Харківської
області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати
рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2005р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14.03.2005р. та прийняти нове рішення, яким припинити
провадження у справі. Свою вимогу Лозівська об’єднана державна
податкова інспекція Харківської області мотивує тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно
застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закон України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі його представника у судовому засіданні.
Про час і місце розгляду касаційної скарги був повідомлений.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Лозівської об’єднаної державної
податкової інспекції Харківської області підлягає задоволенню
частково.
Господарським судом встановлено:
- відповідачем проведено перевірку, якою встановлено, що за
період з 01.07.2003р. по 01.12.2003р. позивачем нараховано
заробітну плати в сумі 425532грн. Під виплачену заробітну плату
за період з 01.07.2003р. слід було перерахувати прибуткового
податку з громадян у сумі 110932грн., заборгованість по
прибутковому податку по підприємству під виплачені паї станом на
01.12.2003р. складає 61526грн. Із загальної суми виплаченої
заробітної плати 269128грн. сплачено готівкою 112259грн., решта
виплат проведена в натуральній формі у розмірі 156869грн.
- 11.12.2003р. позивач звернувся з письмовою заявою до
відповідача згідно п. 3.3, 3.4 “Порядку списання податкового
боргу платників податків” про списання безнадійної
заборгованості по прибутковому податку з громадян за період з
01.07.2003р. по 01.12.2003р. у розмірі 172458грн., як
безнадійний податковий борг, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажору) з посиланням на висновки ТПП
України, довідку ДПІ від 26.01.2004 р. № 4/26-222/30614097, якою
встановлено податкову заборгованість у вказаному розмірі станом
на 01.12.2003 р.
- за довідкою відповідача № 4/26-222/30614097 від 26.01.2004р.
про результати позапланової перевірки з питань наявності
податкової заборгованості та своєчасності внесення до бюджету
прибуткового податку з громадян у Приватно-орендного
сільськогосподарського підприємства ім. Л.Г.Хворостяного за
період з 01.07.03р. по 01.12.03 р. встановлено наявність у
позивача податкової заборгованості під виплачену заробітну плату
та виплачені паї станом на 01.12.2003р. у розмірі 172458грн.
- відповідач листом від 18.02.2004р. № 679/10/24-119 відмовив у
списанні безнадійного податкового боргу по прибутковому податку.
- за висновками Торгово-промислової палати України від
04.06.2003р. № 5862/05-4 у позивача виникли форс-мажорні
обставини станом на 05.05.2003р., за висновком від 27.11.2003р.
№ 15335/05-5 у позивача виникли форс-мажорні обставини станом на
10.10.2003р. внаслідок стихійного лиха 2002-2003 p.p. та у 2003
р. були пошкоджені та загинули посіви озимої пшениці, соняшника,
кукурудзи, що підтверджується актами, затвердженими Лозівським
районним управлінням сільського господарства і продовольства.
- внаслідок форс-мажорних обставин позивачем не отриманий
прибуток, на який він розраховував, так як згідно довідки
відповідача від 26.01.2004р. № 4/26-222/30614097, за період
перевірки у позивача було всього доходів 1084713грн., всього
витрат 1084711грн., з загальної суми доходів отриманих позивачем
1084713грн. на сплату податків направлено 55702грн., тобто 5,1%,
на виплату заробітної плати 112259грн., тобто 10,3% загальної
суми надходжень, на господарчі потреби витрачено 916752грн.,
тобто 84,5% загальної суми надходжень.
- негативні погодні фактори 2002-2003 p.p. призвели до загибелі
рослин соняшника та кукурудзи на площі 128 га, збитки склали
212000грн., загибла озима пшениця - 619 га. Внаслідок стихійного
лиха 2004 р. за висновками Торгово-промислової палати України №
5635 від 16.12.у позивача загинув врожай: ягідники - 4,5 га,
кісточкові - 9,8 га, зернові - 37,5 га, кукурудза - 50 га,
цукровий буряк - 59 га, соняшник - 87,4 га.
Згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
платниками прибуткового податку
(суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України,
іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі -
громадяни) як ті, що мають, так й ті, що не мають постійного
місця проживання в Україні.
Порядок перерахування податку до бюджету встановлений ст. 10
Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, згідно якої: “Підприємства, установи i
організації усiх форм власності, фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але
не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату
належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету
суми нарахованого й утриманого прибуткового податку за минулий
місяць.
Зазначені юридичні й фізичні особи одночасно з поданням чеків на
отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу
половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на
перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум
приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення
платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум
прибуткового податку.
Юридичні й фізичні особи, які не мають рахунків в установах
банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від
реалізації продукції й надання послуг, перераховують утримані
суми податку до бюджету через установи банків наступного дня
після виплати належних громадянам сум.
Забороняється сплата податку із доходів громадян за рахунок
коштів підприємств, установ i організацій та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних
сільськогосподарських підприємств. Колективні
сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовецькі
колгоспи, суми прибуткового податку сплачують за рахунок
прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства,
за ставками відповідно до чинного законодавства.” Таким чином,
як випливає з приписів даної правової норми, на суб'єктів
підприємницької діяльності, які відповідно до ст. 1 зазначеного
Декрету ( 13-92 ) (13-92)
не є платниками прибуткового податку,
покладено обов’язок після закінчення кожного місяця,
перераховувати до бюджету суми нарахованого й утриманого
прибуткового податку за минулий місяць. При цьому, даною
правовою нормою суб’єктам підприємницької діяльності заборонено
сплачувати податок із доходів громадян за рахунок коштів
суб'єктів підприємницької діяльності. За таких обставин, сплата
суб’єктом підприємницької діяльності прибуткового податку за
рахунок своїх коштів заборонена.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
платники податків - юридичні
особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не
мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають
статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого
статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок
утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові
платежі), пеню та штрафні санкції. Таким чином, як випливає з
приписів даної правової норми, платником податків у розумінні
даної правової норми є, зокрема, юридичні особи, на яких
покладено обов’язок утримувати та сплачувати податки і збори
(обов’язкові платежі) або сплачувати податки і збори
(обов’язкові платежі). Оскільки на суб’єкта підприємницької
діяльності Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
покладено обов’язок нараховувати,
утримувати та перераховувати прибутковий податок, а обов’язок
щодо сплати цього податку на суб’єкта підприємницької діяльності
не покладено, суб’єкти підприємницької діяльності, на яких
Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
покладено обов’язок нараховувати, утримувати
та перераховувати прибутковий податок не є платниками податку
також і у розумінні Закону України Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або
державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у
строки, визначені цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
або іншими законами
України. Враховуючи, що суб’єкт підприємницької діяльності не
зобов’язаний і більше того не має права сплачувати, суму
утриманого прибуткового податку з фізичної особи –платника
прибуткового податку, то така особа –суб’єкт підприємницької
діяльності не має податкового зобов’язання з прибуткового
податку з громадян.
Згідно 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
термін “ податковий борг
(недоїмка)” вживається в такому значенні податковий борг -
податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності), самостійно узгоджене платником податків або
узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання.
До того ж Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
не покладено на суб’єкта
підприємницької діяльності узгоджувати податкове зобов’язання
оскільки він зобов’язаною особою –платником прибуткового податку
не є.
Враховуючи, що позивач зобов’язаною особою зі сплати
прибуткового податку не є, то боргу з цього податку він не має.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом
та апеляційним господарським судом порушено вищенаведені норми
матеріального та процесуального права, то прийняті у даній
справі судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Лозівської об’єднаної державної податкової
інспекції Харківської області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2005р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14.03.2005р. у справі № 03/03-05 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського
підприємства ім. Л.Г. Хворостяного в доход бюджету державне мито
у розмірі 85грн. за розгляд скарг в апеляційній та касаційній
інстанції.
Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на
виконання ч. 4 цієї постанови із зазначенням відповідного
рахунку.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Грек Б.М.