ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 9/175-004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук К.В.
від відповідача: Тишківський С.Л.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку
“Мрія”
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
27.01.2005р.
у справі № 9/175-04 Господарського суду Вінницької області
за позовом Акціонерного комерційного банку “Мрія”
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про визнання відсутності права,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний комерційний банк “Мрія” звернувся до Господарського
суду Вінницької області з позовом до Державної податкової
інспекції у м. Вінниці про визнання відсутності права у
Державної податкової інспекції у м. Вінниці на проведення
позапланової комплексної документальної перевірки Вінницької
філії Акціонерного комерційного банку “Мрія”.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.09.2004р.
(суддя О.О.Балтак) позовні вимоги Акціонерного комерційного
банку “Мрія” задоволено, визнано відсутність у Державної
податкової інспекції у м. Вінниці права на проведення
позапланової комплексної документальної перевірки Вінницької
філії Акціонерного комерційного банку “Мрія” на підставі
постанови про призначення перевірки від 23.02.2004р., стягнуто з
Державної податкової інспекції у м. Вінниці на користь
Акціонерного комерційного банку “Мрія” витрати по сплаті
держмита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Вінницької області
від 21.09.2004р., Державна податкова інспекція у м. Вінниці
подала апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
27.01.2005р. (судді: Ю.К.Черпак, О.А.Веденяпін, І.А.Іоннікова)
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду
Вінницької області від 21.09.2004р. у справі № 9/175-04 та
припинено провадження у справі.
Не погодившись з постановою Житомирського апеляційного
господарського суду від 27.01.2005р., Акціонерний комерційний
банк “Мрія” подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
27.01.2005р. та залишити в силі рішення Господарського суду
Вінницької області від 21.09.2004р. Свою вимогу Акціонерний
комерційний банк “Мрія” мотивує тим, що апеляційним
господарським судом неправильно застосовано норми матеріального
та процесуального права, а саме Конституцію України та
Господарський процесуальний кодекс України.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши представників сторін,
які з’явились в господарське засідання суду касаційної
інстанції, перевіривши правильність застосування господарським
судом норм матеріального та процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга
Акціонерного комерційного банку “Мрія” підлягає задоволенню
частково.
Як вже було зазначено, позивачем заявлено позов про визнання
відсутності права у відповідача на проведення позапланової
комплексної перевірки позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції
виходив з того, що позапланова перевірка Вінницької філія
Акціонерного комерційного банку “Мрія” розпочата без належних на
те підстав, право у відповідача на проведення такої перевірки
відсутнє, оскільки слідчим податкової міліції Мегедою В.В. не
доручалось проведення такої перевірки.
Господарський суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення
господарського суду першої інстанції та припиняючи провадження у
справі виходив з того, що господарський суд першої інстанції
вирішив спір, який не підлягає вирішенню в господарських судах
України.
Проте, з такими висновками господарського суду першої та
апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою
заступника начальника слідчого відділу СУ ПМ ДПА України
підполковника податкової міліції Мегеди В.В. від 23.02.2004р. по
кримінальній справі № 70-187 на підставі ст.ст. 66, 114 ч. 5,
130 КПК України було призначено проведення комплексної перевірки
Акціонерного комерційного банку “Мрія".
На підставі вказаної постанови ДПА України 03.03.2004 було
оголошено про проведення позапланової комплексної документальної
перевірки Акціонерного комерційного банку “Мрія” з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства за
період з 01.02.2003 по 31.12.2003, в зв’язку з чим у
відповідності зі ст.ст. 8, 11 Закону України "Про Державну
податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
і на підставі постанови заступника
начальника слідчого відділу СУ ПМ ДПА України від 23.02.2004
посадовим особам ДПА були видані відповідні посвідчення від
12.03.2004.
Як було встановлено під час розгляду справи, відомостей про
скасування вказаної постанови сторонами ні місцевому, ані
апеляційному господарському суду не надано, тобто відсутність
підстав для проведення позапланової документальної перевірки
позивачем не доведена.
Згідно п. 15 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998
"Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності"
( 817/98 ) (817/98)
(в редакції, що діяла на момент початку перевірки
позивача) обмеження у строках та підставах проведення перевірок
суб'єкта підприємницької діяльності, визначені цим Указом, не
поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до
кримінально-процесуального законодавства. Тому, суди першої та
апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про
відхилення твердження позивача про порушення відповідачем вимог
зазначеного Указу Президента України ( 817/98 ) (817/98)
щодо відсутності
підстав для проведення позапланової перевірки, а посилання в
посвідченнях посадових осіб ДПА на пункт 2 цього Указу
( 817/98 ) (817/98)
не позбавляє права на її проведення.
Частиною 4 ст. 19 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що органи державної влади і посадові особи,
уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд
за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і
порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Частиною 4 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05 ) (1001-05)
визначено, що у справах про злочини, передбачені
статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2,3,4 статті 212,
статтями 216, 218 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції.
Відповідно до ст. 114 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при провадженні
досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про
провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком
випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду
(судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх
законне і своєчасне проведення.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній
справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для
виконання всіма підприємствами, установами і організаціями,
посадовими особами і громадянами (ч. 4 ст. 114 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
).
Законом України „Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
органам державної податкової служби в установленому
законом порядку надано право, зокрема, здійснювати на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм
власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-
касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів
і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за
готівку із споживачами, та інших документів незалежно від
способу подання (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з
обчисленням і сплатою податків, інших наявності свідоцтв про
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,
дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також
одержувати від осіб і громадян у письмовій формі пояснення,
довідки і відомості з питань, що під час перевірок; перевіряти у
посадових осіб, громадян документи, що особу, під час проведення
перевірок з питань оподаткування; викликати цих осіб, громадян
для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати
й інших платежів, а також проводити перевірки достовірності
інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру
фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових (ст. 11
названого Закону ( 509-12 ) (509-12)
).
Наведене свідчить про те, що відповідач, за наявності підстав
для проведення позапланової перевірки, міг реалізувати надане
йому чинним законодавством таке право на її здійснення в межах
своєї компетенції.
Згідно статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини справи на посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що підприємства
та організації мають право звертатися до господарського суду
лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивач, в
порушення статті ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не надав жодних
доказів на підтвердження того, що таке порушення його права чи
охоронюваного законом інтересу відбулось. При цьому колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає за доцільне
зазначити, що неодмінною ознакою порушення права або
охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків
для суб’єкта порушеного права. Як свідчать матеріали справи
негативні наслідки як на момент розгляду справи, так і під час
здійснення касаційного перегляду, відсутні, а отже безпідставним
є посилання позивача в касаційній скарзі на порушення його права
або охоронюваного законом інтересу.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
зазначає, що право органів державної податкової служби на
проведення перевірок платників податків взагалі (зокрема,
позапланових перевірок) передбачене чинним податковим
законодавством України, тому відповідач не може бути позбавлений
такого права за рішенням суду.
З огляду на зазначене, господарські суди першої та апеляційної
інстанцій, повно і всебічно встановивши обставини справи,
допустили неправильне застосування норм Закону України “Про
державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
та
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
призвело до неправильного висновку щодо прав і обов'язків сторін
у справі та є підставою відповідно до ч. 1 ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
для
скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття
нового рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст.
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального права
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Мрія”
задовольнити частково.
Скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 27.01.2005р. та рішення Господарського суду Вінницької
області від 21.09.2004р. у справі № 9/175-04.
У позові відмовити.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Грек Б.М.