17-2-32-2-21/7019 Про банкрутство - Текст документа

У провадженні господарського суду Одеської області знаходиться Справа N 17-2-2-32-2-21/7019 про банкрутство ДП “Одеський механічний завод”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. (суддя Бахарев Б.О.) звільнено від виконання повноважень керуючого санацією Штанька П. І. та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Шармонова О.О.

Крім того, продовжено строк процедури санації а також зобов’язано керуючого санацією разом з власником майна боржника –Міністерством транспорту та зв’язку України, поточними кредиторами, ДПІ в Суворовському районі Одеської області і УПФ України в Суворовському районі розглянути питання щодо погашення кредиторського боргу і заробітної плати перед працівниками боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. (судді: Савицький Я.Ф. –головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу гр. Штанька П. І. –без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та гр. Штанько П. І. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, вимоги яких полягають у скасуванні ухвали господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. і постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. та припинені провадження у справі.

Також з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулося Міністерство транспорту та зв’язку України, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. скасувати та передати справу в частині звільнення керуючого санацією та призначення нової кандидатури керуючого санацією, а також продовження строку санації, зобов’язання розглянути питання щодо погашення кредиторського боргу і заробітної плати перед працівниками боржника на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 31, частин 2, 7, 8 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі –Закон (2343-12) ).

28.09.2005 р. у справі оголошувалась перерва до 12.10.2005 р.

Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону (2343-12) з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону (2343-12) .

В силу особливостей ст. 53 Закону (2343-12) процедура санації боржника проводиться його керівником та відповідно керуючим санацією призначається керівник боржника.

При цьому, у такому разі погодження кандидатури керуючого санацією органом уповноваженим управляти державним майном не потребується.

Відповідно до ч. 12 вказаної статті керуючий санацією - керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією без ліцензії. Виходячи з аналізу ст. 31 Закону (2343-12) повноваження арбітражного керуючого можуть бути припинені судом у таких випадках: за його заявою; у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом (2343-12) ; у випадку анулювання ліцензії, набрання вироком суду законної сили, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність звільнення Штанька П. І. від виконання повноважень керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією на підставі того, що керуючий санацією –керівник боржника Штанько П. І. не є арбітражним керуючим в розумінні ст. 31 Закону (2343-12) та при його призначені керуючим санацією не було призначено арбітражного керуючого –розпорядника майна, як це передбачено ст. 53 Закону (2343-12) .

Отже, у даному випадку підставою для звільнення керуючого санацією –керівника боржника стало непризначення розпорядника майна при введені процедури санації в порядку ст. 53 Закону (2343-12) .

Однак, Закон (2343-12) не передбачає звільнення керуючого санацією за таких умов.

Непризначення одночасно розпорядника майна при введені процедури санації в порядку ст. 53 Закону (2343-12) не може бути покладено в основу припинення повноважень керуючого санацією, а навпаки може слугувати лише підставою для призначення розпорядника майна у випадку такого оскарження.

Також колегія суддів зазначає, що правомірність призначення керуючого санацією не може в подальшому перевірятися судом першої інстанції, це прерогатива суду апеляційної та касаційної інстанцій.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що попередніми судовими інстанціями не встановлено факти невиконання або неналежного виконання керуючим санацією –керівником боржника Штаньком П. І. своїх обов'язків.

Таким чином, судом першої інстанції звільнено керуючого санацією без належних правових підстав.

За таких обставин постанова та ухвала в частині звільнення Штанька П. І. від виконання повноважень керуючого санацією і призначення нового керуючого санацією Шармонова О.О. не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

У зв’язку з чим, арбітражний керуючий Шармонов О.О. протягом трьох тижнів з моменту винесення даної постанови має передати керуючому санацією Штаньку П. І. бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Враховуючи те, що в силу особливості процедури банкрутства підприємство боржника не може бути залишено без органів управління, колегія суддів вважає за необхідне зобов’язати арбітражного керуючого Шармонова О.О. здійснювати повноваження керуючого санацією у справі до повного виконання вказаних дій.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наданого керуючим санацією звіту конкурсні грошові вимоги згідно реєстру вимог кредиторів погашені в процедурі санації боржника в повному обсязі. У зв’язку з чим, комітет кредиторів звернувся до суду з клопотання про затвердження звіту керуючого санацією та припинення провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 21 Закону (2343-12) , якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню господарським судом, якщо інше не передбачено цим Законом.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону (2343-12) господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи повне погашення грошових вимог конкурсних кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів та клопотання комітету кредиторів, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо продовження процедури санації у справі.

Колегія суддів зазначає, що до введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство беруть участь лише вимоги конкурсних кредиторів. Тому поточна заборгованість перед кредиторами не може впливати на хід справи про банкрутство та враховуватись під час розгляду звіту керуючого санацією.

Оскільки основне провадження у справі про банкрутство відповідно до ст. 6 Закону здійснює місцевий господарський, то і припинення провадження у справі належить до його компетенції.

Разом з тим, враховуючи те, що на час розгляду справи в суді касаційної інстанції строк на який було продовжено процедуру санації судом першої інстанції сплинув, необхідність у скасовуванні ухвали суду першої інстанції в цій частині відпала. Тому керуючий санацією повинен знову звернутися з відповідним звітом в порядку, передбаченому ст. 21 Закону (2343-12) .

Також колегія суддів бере до уваги те, що в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 31, 17, 21, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Міністерства транспорту та зв’язку України, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та гр. Штанька П. І. задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. у справі 17-2-2-32-2-21/7019 в частині звільнення Штанька П. І. від виконання повноважень керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією скасувати.

3. Зобов’язати арбітражного керуючого Шармонова О.О. протягом трьох тижнів з моменту винесення даної постанови передати керуючому санацією Штаньку П. І. бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

4. Арбітражному керуючому Шармонову О.О. виконувати повноваження керуючого санацією до повного виконання вимог п. 3 даної постанови.

5. В решті ухвалу господарського суду Одеської області від 10.05.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. у справі 17-2-2-32-2-21/7019 залишити без змін.