Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві, Сумського ремонтно-будівельного

касаційну скаргу кооперативу “Тандем”

на рішення господарського суду Сумської області від 14.03.2005 року

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 року

у справі № 14/11-05

за позовом ТОВ “Горизонт”

До Сумського ремонтно-будівельного кооперативу “Тандем”

Про стягнення 12307,69 грн.,

за участю представників:

позивача: - не з’явились,

відповідача: - Юрченко В.С.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.03.2005 року у справі № 14/11-05 (суддя Миропольський С.О.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 року (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) позовні вимоги ТОВ “Горизонт” до Сумського ремонтно-будівельного кооперативу “Тандем” про стягнення 12307,69 грн. боргу, задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 12307,69 грн. основного боргу, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення суми збитків від інфляції та 3% річних, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 14.03.2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 року у справі № 14/11-05 скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних рішення та постанови.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України (1798-12) повно та об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема: довіреність серії ЯВХ № 76788 від 01.09.2000 року, видану відповідачем на отримання від позивача матеріальних цінностей; накладну № 444 від 18.09.2000 року, що свідчить про отримання відповідачем матеріальних цінностей від позивача на підставі довіреності серії ЯВХ № 76788 від 01.09.2000 року; претензію від 07.07.2004 року із вимогою оплатити поставлений товар; відповідь на претензію від 13.07.2004 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України (435-15) , договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України (435-15) , договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені.

Враховуючи наведені норми господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про укладення між сторонами договору шляхом вчинення певних дій та обмін документами.

Дослідивши належним чином зазначені вище докази, господарські суди, також, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення суми боргу за поставлений товар підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки відповідачем не надано доказів добровільної оплати отриманого товару.

Доводи оскаржувача про те, що матеріальні цінності за накладною № 444 від 18.09.2000 року отримані ним на виконання умов укладеного між сторонами договору № 24 від 11.07.2000 року на капітальне будівництво, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки як правильно встановлено господарськими судами, первинні документи на яких ґрунтуються позовні вимоги, не містять посилання на договір № 24 від 11.07.2000 року.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішення та постанови, які відповідають положенням ст. ст. 84, 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сумського ремонтно-будівельного кооперативу “Тандем” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.03.2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 року у справі № 14/11-05 залишити без змін.