ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 5/381
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів: Грейц К.В., Мачульського Г.М.,
розглянувши у Мукачівської об'єднаної державної податкової
відкритому судовому інспекції Закарпатської області
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 23.03.2005 р.
у справі № 5/381
господарського суду Закарпатської області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Корпорація “Західна нафтова група “Карпати”
до Мукачівської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: —не з'явились;
відповідача: —не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 р. Закрите акціонерне товариство “Корпорація
“Західна нафтова група “Карпати” (далі –Товариство) звернулось
до господарського суду Закарпатської області з позовом до
Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції
Закарпатської області (далі –Інспекція) про визнання недійсним
прийнятого на підставі акту перевірки № 40/23-01/31230568 від
25.03.2004 р. податкового повідомлення-рішення № 600/23-
01/31230568/4137 від 25.03.2004 р. з урахуванням рішення
Державної податкової адміністрації у Закарпатській області №
11512/10/25-055 від 21.08.2004 р. та рішення Державної
податкової адміністрації України № 9695/6/26-1215 від
29.10.2004 р. про результати розгляду скарг. Вказаним податковим
повідомленням-рішенням Товариству визначено суму податкового
зобов'язання за платежем “Податок на прибуток підприємств” у
розмірі 5 753,80 грн. (20% штрафу за затримку на 57 календарних
днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі
28 769,21 грн.).
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що:
— воно затримало сплату узгодженої суми податкового зобов'язання
з податку на прибуток підприємств на 29, а не на 57 календарних
днів граничного строку сплати;
— Інспекція, в порушення вимог Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та інших нормативно-правових
актів, не зарахувала належні до відшкодування суми податку на
додану вартість в рахунок погашення заборгованості з податку на
прибуток у розмірі 28 769,76 грн., хоча відповідна заяви ним
була подана.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
05.01.2005 р. (суддя Йосипчук О.С.) позовні вимоги Товариства
задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.05.2005 р. рішення господарського суду Закарпатської області
від 05.01.2005 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що Товариство подало до
Інспекції декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2003 р.
22.12.2003 р., тобто без порушення встановленого законодавством
терміну, а тому, відповідно до вимог пп. пп. 4.1.4 та 4.1.5 п.
4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, враховуючи, що 01.01.2004 р. є святковим
днем, останнім днем строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання є 02.01.2004 р., і, таким чином, затримка
Товариством сплати суми податкового боргу становить 29 днів.
Інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 23.05.2005 р., в якій просить зазначену
постанову і рішення господарського суду Закарпатської області
від 05.01.2005 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити Товариству у задоволенні його позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарські суди попередніх
інстанцій, вирішуючи спір, не правильно застосували пп. 5.3.1 п.
5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на касаційну скаргу не надіслало, що не
перешкоджає касаційному перегляду постанови апеляційного
господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та
доводи Інспекції, викладені у касаційній скарзі, перевіривши
правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини
справи, застосування господарськими судами апеляційної та першої
інстанцій норм матеріального та процесуального права при
прийнятті ними рішень, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга Інспекції підлягає
задоволенню, враховуючи наступне.
Частиною другою п. 14 Перехідних положень Закону України “Про
внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 24.12.2002 р. встановлено, що
сплата податку за результатами.01.та одинадцяти місяців 2003
року здійснюється у строки, встановлені законом для місячного
податкового періоду.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові декларації
подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює
календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових
внесків), –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) місяця.
З наведених норм вбачається, що податкова декларація за
одинадцять місяців 2003 р. мала подаватись до 20.12.2003 р.
включно. Проте 20.12.2003 р. є вихідним днем, а тому, враховуючи
пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким встановлено, що якщо
останній день строку подання податкової декларації припадає на
вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається
наступний за вихідним або святковим операційний (банківський)
день, останнім днем подачі відповідної декларації є
22.12.2003 р.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та
матеріалами справи підтверджується, що Товариство подало
податкову декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2003 р.
22.12.2003 р., тобто з додержанням встановлених законодавством
України термінів.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання податкової
декларації.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відмічає, що
ні вказана норма Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, ні будь-яка інша норма
зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачає перенесення терміну
сплати суми податкового зобов'язання, зазначену платником
податку у поданій податковій декларації, у разі, якщо останній
день відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом
4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання
податкової декларації, припадає на вихідний або святковий день.
Таким чином, останнім днем сплати суми податкового зобов'язання,
зазначеного у податковій декларації, яка подається за базовий
податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у
даному випадку –декларації з податку на прибутку за 11 місяців
2003 р.), тобто протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, є
десятий день, наступний за останнім днем відповідного
(двадцятиденного) граничного строку, незалежно від того, на який
день –святковий або вихідний –припадає цей граничний строк.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України зазначає, що у випадку, який розглядається,
останнім днем сплати Товариством суми податкового зобов'язання у
розмірі 28 769,21 грн. (відповідно до податкової декларації з
податку на прибуток за 11 місяців 2003 р.) є 30.12.2003 р.
Місцевим та апеляційними господарськими судами встановлено та з
матеріалів справи вбачається, що фактично Товариство сплатило
суму відповідного податкового зобов'язання (боргу)
30.01.2004 р., тобто з затримкою на 31 календарний день.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
,
такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких
розмірах: при затримці від 31 до 90 календарних днів включно,
наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання, –у розмірі двадцяти відсотків
погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення
№ 600/23-01/31230568/4137 від 25.03.2004 р. прийнято Інспекцією
у відповідності до вимог Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому постанова Львівського
апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. та рішення
господарського суду Закарпатської області від 05.01.2005 р. не є
законними та обґрунтованими, оскільки прийняті з порушеннями
норм матеріального права.
Зважаючи на те, що господарські суди попередніх інстанцій
встановили всі обставини справи, які мають значення для
вирішення спору, та дослідили докази по справі, однак
неправильно застосували норми матеріального права, колегія
суддів Вищого господарського суду вважає за можливе прийняте
нове рішенням, яким відмовити у задоволенні позовних вимог
Товариства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 23.03.2005 р. у справі №
5/381 господарського суду Закарпатської області задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.05.2005 р. та рішення господарського суду Закарпатської
області від 05.01.2005 р. скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства
“Корпорація “Західна нафтова група “Карпати” відмовити.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя К.В. Грейц
Суддя Г.М. Мачульський