ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.08.2005      				  Справа N 4/455
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого  Невдашенко Л.П.
суддів:  Шульги О.Ф.
Рибака В.В.
розглянувши у відкритому  Дочірнього підприємства
судовому засіданні        Великолепетиський елеватор Державної
касаційну скаргу          акціонерної компанії “Хліб України”,
                          смт. Велика Лепетиха
 
на постанову              від 27.05.2005
                          Запорізького апеляційного
                          господарського суду
у справі                  № 4/455
господарського суду       Херсонської області
За позовом                Відкритого акціонерного товариства “
                          Південелеваторбуд”, м. Нова Каховка
До                        Дочірнього підприємства
                          Великолепетиський елеватор Державної
                          акціонерної компанії “Хліб України”,
                          смт. Велика Лепетиха
 
Про   стягнення суми
 
                 за участю представників сторін:
від позивача -
від відповідача - Мартиненко О.В.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Відкритим  акціонерним товариством “Південелеваторбуд”  заявлено
позов  до  Дочірнього  підприємства  Великолепетиський  елеватор
Державної  акціонерної  компанії “Хліб  України”  про  стягнення
вартості  виконаних  за  договором підряду  робіт  та  стягнення
збитків.
 
На  обгрунтування  позову  товариство посилається  на  неналежне
виконання  відповідачем  зобов’язань за  договором  підряду,  що
призвело  до  несплати вартості виконаних робіт  та  спричинення
збитків.
 
Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.12.04  у
задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позовних
вимог.
 
Постановою  Запорізького  апеляційного господарського  суду  від
27.05.05 рішення місцевого суду скасовано частково..
 
На  користь  позивача стягнуто збитки за простій  крану  в  сумі
4426,80  грн., 3153,60 грн. за виготовлення проектно-кошторисної
документації  на  консервацію  об’єкта,  3761,88  грн.  вартості
матеріалів та судові витрати.
 
Мотивуючи  ухвалене  рішення апеляційна інстанція  послалася  на
неповне   з’ясування  місцевим  судом  всіх   обставин   справи,
внаслідок  чого висновки суду частково не відповідають фактичним
обставинам справи.
 
У  касаційній  скарзі  до  Вищого  господарського  суду  України
скаржник  просить  скасувати  постанову  апеляційного  суду  від
27.05.05, рішення місцевого суду від 02.12.04 залишити без змін,
посилаючись  на  неправильне застосування норм матеріального  та
процесуального права.
 
В   решті  касаційна  скарга  стосується  спростування  обставин
справи, встановлених апеляційним судом, а також заперечень  щодо
оцінки судом наявних у справі доказів.
 
Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну
оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх
повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Місцевим  та  апеляційним  судами  встановлено,  що  Херсонським
виробничим    об’єднанням   елеваторної    та    зернопереробної
промисловості  18.06.91  укладено з трестом  “Південелеваторбуд”
договір  підряду,  за  який трест взяв на себе  зобов’язання  по
будівництву Великолепетиського елеватора обсягом 245  тис.  тонн
при млині Великолепетиського елеватора.
 
Позивач  стверджує, що у лютому 2002 року ним  виконані  роботи,
згідно  відповідної довідки на суму 24383,00 грн. Незважаючи  на
заявлені  вимоги  про сплату вартості цих робіт,  відповідач  до
цього   часу  не  перерахував  кошти  посилаючись  на  допущений
підрядником брак в роботі, внаслідок чого замовник змушений  був
за свій рахунок виправляти недоліки.
 
Відсутність  належного фінансування та відмова  відповідача  від
виконання   зобов’язань  за  договором,  зупинення  будівництва,
призвело до простою баштового крану в кількості 126 діб на  суму
6562,08 грн.
 
Крім  того,  внаслідок консервації будівництва  в  розпорядженні
відповідача  були залишені матеріали, як такі, що не передаються
на будівництво інших об’єктів.
 
Вартість цих матеріалів складає 4586,04 грн.
 
Витрати, пов’язані з перевезенням матеріальних цінностей на інші
об’єкти,  у зв’язку з припиненням будівництва складають 30626,00
грн.
 
Апеляційна   інстанція  розглядаючи  справу   повторно,   своїми
ухвалами від 10.02.05, 14.04.05 зобов’язала сторони надати  суду
додаткові   документи  на  обгрунтування   позовних   вимог   та
заперечень.
 
Дослідивши  наявні  в  справі та додаткові матеріали  апеляційна
інстанція дійшла висновку, що позовні вимоги про сплату збитків,
пов’язаних  з простоєм баштового крану підлягають задоволенню  в
сумі 4426,80 грн.
 
Законними і обгрунтованими визнані вимоги позивача, пов’язані із
розробкою проектно-кошторисної документації.
 
У  зв’язку  з консервацією об’єкту будівництва сторони погодили,
що  вартість  розробки  проектно-кошторисної  документації  буде
складати 2628 грн. без ПДВ (3153,60 грн. з ПДВ).
 
Позивач розробив і передав відповідачу вказану документацію,  що
підтверджено матеріалами справи.
 
Судом також встановлено, що внаслідок консервації будівництва  у
розпорядженні  замовника  залишилися  матеріальні   цінності   і
конструкції, що належать підряднику на суму 3761,88 грн.
 
Скаржник,  спростовуючи встановлені апеляційним судом  обставини
справи  у  касаційній скарзі вимагає надати цим обставинам  іншу
оцінку, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
не входить до компетенції касаційної інстанції.
 
За  вказаною  нормою  закону касаційна інстанція  не  має  права
встановлювати  або  вважати доведеними  обставини,  що  не  були
встановлені  у  рішенні  або постанові  господарського  суду  чи
відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи
іншого  доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази, або додатково перевіряти докази.
 
Зважаючи  на  викладене, Вищий господарський суд України  вважає
юридичну оцінку, дану апеляційним судом такою, що грунтується на
матеріалах  справи  та  чинному  законодавстві  і  підстав   для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
 
Керуючись  ст.  ст. 111-9, 111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
27.05.05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
 
Головуючий    Л.Невдашенко
 
Судді:        О.Шульга
 
              В.Рибак