3/6-05 Про стягнення 18 092, 05 грн. збитків та зобов’язання вибрати плазму за участю представників: свіжозаморожену на суму 15 751, позивача –Рамінська Л.М., 35грн. Любчак В.П. , відповідача –Больський В.М., Бойко В.І., - Текст документа

В січні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Сумський обласний донорський центр» (м. Суми) звернулося з позовом до Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології (м. Суми) про зобовязання відповідача виконати умови договору № 27-04/04 від 01.04.2004р. на поставку компонентів та препаратів донорської крові, а саме: вибрати продукцію на суму 25140,71 грн. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути 18 092, 05грн. збитків та зобов’язання вибрати плазму свіжозаморожену на суму 15 751, 35 грн., та відшкодувати збитки, що понесло ТОВ “Сумський донорський центр» внаслідок невиконання договірних зобов’язань Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології, а саме: 17103,85 грн. за невибрану еритроцитну масу та 988,20 грн. за зберігання свіжезамороженої плазми.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.04.2005р. (суддя Левченко П. І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2005р. (судді Пушай В.І., Плужник О.В., Такмаков Ю.В.) апеляційна скарга ТОВ “Сумський обласний донорський центр» задоволена, рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2005р. скасовано та прийняте нове, яким позов задоволено. Сумський обласний центр акушерства, гінекології та репродуктології зобов’язано вибрати у позивача свіжозаморожену плазму на суму 15 751, 35 грн. у замовленій кількості. З Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології на користь ТОВ “Сумський обласний донорський центр» стягнуто 18 092, 05 грн. збитків, 338, 43 грн. державного мита, 169, 21 грн. державного мита по скарзі та 118 грн. судових витрат.

Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, Сумський обласний центр акушерства, гінекології та репродуктології просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2005р. скасувати, як необґрунтовану та таку, що не відповідає матеріалам справи, та залишити без змін рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2005р.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 01.04.2004 р. між сторонами укладено договір № 27-04/04, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався розміщувати замовлення на забезпечення лікарні компонентами та препаратами донорської крові, а позивач зобов'язався виконати це замовлення, згідно з специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору.

При цьому, згідно з п.п. 1.2, 1.3 зазначеного договору поставка продукції здійснюється окремими партіями на замовлення відповідача на підставі доручення, загальна сума договору складає 74999,90 грн. Відповідно до п. 2 договору сторони також домовились про порядок розрахунків, згідно з яким за отриману продукцію відповідач може розрахуватися шляхом попередньої оплати продукції на розрахунковий рахунок позивача.

Крім того, 01.01.2005 р. сторони уклали додаткову угоду до договору № 27-04/04 від 01.04.2004 р., обумовивши, що вона є його невід’ємною частиною, в якій визначили, що вказаний договір вважається пролонгованим на 90 календарних днів, а саме до 31.03.2005 р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач на виконання своїх зобов'язань за договором у 2004 р. вибрав продукцію на суму 53467,31 грн. Проте, відповідно до замовлення на 2004 р., яке є бюджетним зобов'язанням 2004 р. і єдиним документом, в якому зазначено всі найменування компонентів та препаратів донорської крові, які відповідач зобов'язався придбати саме у 2004 р. складає 74999,90 грн. Тобто, відповідач не виконав договірних зобов'язань на його замовлення на 2004 р. та не вибрав 46720 л. плазми свіжозамороженої на суму 15751,35 грн., у якій не вийшов строк придатності (21 день) та - 99,879 л. еритроцитної маси.

Обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного законодавства є висновки апеляційного суду, що місцевий господарський суд не врахував наявність замовлення на певну продукцію у певній кількості, яке відповідач надав на рік і яке є його бюджетним зобов'язанням, не взяв до уваги, докази, які є в матеріалах справи, а саме надане - прийняте замовлення на 2004 р., довідку про фактично вибрану продукцію на 2004 р., акти на списання за 2004 р. помісячно та акт звірки про фактично оплачену і вибрану продукцію і доведені факти виконання вказаного замовлення та умов договору позивачем.

Твердження суду про те, що відповідач вибрав повністю продукцію за зазначеним договором неправомірне та безпідставне, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та доводів відповідача у судовому засіданні, який не заперечував проти того, що відповідач недовибрав у 2004 р. плазму свіжозаморожену, в зв'язку з чим позивач поніс збитки.

Крім того, судом першої інстанції не враховано п. 3.5 договору № 27-04/04 від 01.04.2004 р., відповідно до умов якого питання остаточного урегулювання квартального замовлення на одержання донорської крові, її компонентів та препаратів погоджується за 30 днів до початку кварталу (технологія виробництва препаратів не дозволяє зменшити терміни).

Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не довів суду факт порушення відповідачем умов договору та визнав вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача вибрати плазму свіжозаморожену та відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов’язань такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 103 ГПК України (1798-12) апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування Харківським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови колегія суддів не вбачає.