ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 2-23/2450-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Феодосійської міжрайонної державної
касаційної скарги податкової інспекції в Автономній
Республіці Крим
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 25.03.2005 р.
у справі господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом Приватного підприємства “ Айгуль”
до Феодосійської міжрайонної державної
податкової інспекції в Автономній
Республіці Крим
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін
позивача не з’явився.
відповідача Кулака К.В. –дор. № 53 від 16.05.2005р.
В С Т А Н О В И В
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.01.2005р. задоволено позов Приватного підприємства “Айгуль”
(далі –ПП “Айгуль”). Визнано недійсним податкове повідомлення-
рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції
в Автономній Республіці Крим (далі –Феодосійської МДПІ) №
001647/1427-23-3/1/0 від 25.06.2004 повністю, а № 001646/1427/23-
3/2/0 від 25.06.2004 в частині визначення штрафу сумою
податкового зобов’язання.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 25.03.2005 р. рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 18.01.2005р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані пп. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4; п. 5.2.1 п.
5.2. ст. 5; п. 6.1 с. 6; ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 15, 17 Закону
України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду,
Феодосійська МДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України в якій просить постанову скасувати в
частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №
001647/1427-23-3/1/0 від 25.06.2004р. і прийняти нове рішення,
яким в позові в цій частині відмовити, мотивуючи скаргу
порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а
саме: ст. 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
ст. 43, 87
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач не використав своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить
необхідним задовольнити касаційну скаргу частково.
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення №
001646/1427/23-3/2/0 від 25.06.2004, яким позивачу визначена
сума штрафних санкцій у розмірі 1105,00 грн. та № 001647/1427-23-
3/1/0 від 25.06.2004, яким позивачу визначена сума штрафних
санкцій у розмірі 2700,00 грн.
Зважаючи на те, що постанова апеляційного господарського суду
оскаржується лише в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 001647/1427-23-3/1/0 від 25.06.2004р.
колегія вважає за доцільне переглянути судові рішення в межах
касаційної скарги.
Господарськими судами встановлено, що відповідачем 17.06.2004р.
була проведена перевірка по контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового
обігу в кафе, яке належить позивачу.
За результатами перевірки складений акт № 001669 від 17.06.2004
р., в якому на ряду з іншими порушеннями встановлено продаж
позивачем тютюнових виробів за цінами, вище за максимальні
роздрібні ціни за одиницю товару, встановлених виробником.
На підставі акту відповідач виніс спірне податкове повідомлення-
рішення № 001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р., яким до
позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 2700,00 грн. у
відповідності до ст. 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, згідно
якої до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються
фінансові санкції у вигляді штрафу за здійснення роздрібної
торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії або за
відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або
імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні
ціни на тютюнові вироби.
Судами також встановлено, що під час перевірки позивачем була
представлена недіюча декларація про встановлення виробником
максимальних цін на підакцизні товари, зазначені в якій ціни не
відповідали встановленим під час перевірки цінам на тютюнові
вироби.
Той факт, що позивач в ході розгляду спору надав діючу на момент
перевірки декларацію № 2351/6 від 19.05.2004р. на думку колегії
не є підставою для звільнення його від відповідальності
визначеної ст. 17 вищеназваного Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, оскільки
законодавець чітко визначив таку умову застосування штрафних
санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності, як відсутність у
місці торгівлі чинної декларації, що і було встановлено
попередніми судами і що підтверджується актом перевірки
відповідача, в якому встановлено факт продажу позивачем
тютюнових виробів за цінами, вище за максимальні роздрібні ціни
за одиницю товару, встановлених виробником, які містила в собі
недійсна декларація в місці торгівлі.
З огляду на це колегія вважає помилковими висновки попередніх
судів щодо правомірності здійснення позивачем реалізації сигарет
“Ватра-Преміум”, “Некст” та “Оптіма” за цінами вказаними в
декларації та щодо відсутності законних підстав у відповідача
для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №
001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р.
Разом з тим, визначення цих санкцій у податковому повідомленні-
рішенні № 001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р., як податкове
зобов’язання позивача відповідно до п. п. 4.2.2. ст. 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами і державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
колегії вважає безпідставним, оскільки наведена норма встановлює
порядок визначення суми податкового зобов'язання платника
податків саме по податках і зборах (обов'язковим платежам),
якими штрафні санкції за порушення порядку розрахунків із
споживачами не являються.
Дана обставина є підставою для задоволення позовних вимог в
частині визнання недійсним спірного податкового повідомлення-
рішення № 001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р. в частині
визначення штрафу в загальній сумі 2700 грн. сумою податкового
зобов'язання позивача.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами в частині позову про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 001647/1427/23-3/1/0 дана неправильна
юридична оцінка обставинам справи, а судові рішення в цій
частині винесені з порушенням норм матеріального права, що є
підставою для їх часткового скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.03.2005 р. у справі № 2-23/2450-2005 змінити.
Скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 25.03.2005 р. та рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2005р. у справі № 2-
23/2450-2005 в частині визнання повністю недійсним податкового
повідомлення-рішення № 001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №
001647/1427/23-3/1/0 від 25.06.2004р. в частині визначення
штрафних санкцій в розмірі 2700 грн. сумою податкового
зобов’язання приватного підприємства “Айгуль”, а в решті позову
в цій частині відмовити.
В решті постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 25.03.2005 р. у справі № 2-23/2450-2005 залишити без
змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко