2-19/5565-2005 Про стягнення 72 219 грн. 72 коп. , - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Крименерго» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року у справі № 2-19/5565-2005 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Прокурора Білогірського району Автономної Республіки Крим, м. Білогірськ, АР Крим, в інтересах держави в особі Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Білогірськ, АР Крим, до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго”, м. Сімферополь, АР Крим,

про стягнення 72 219 грн. 72 коп. ,

за участю представників:

Білогогірського ВПВКГ –Анісової А.М. (дов. № 21 від 18.02.2005 р.),

ВАТ “Крименерго» –Юркевич І.Ю. (дов. № 005-Д від 04.01.2005 р.),

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2005 року прокурор Білогірського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго» про стягнення 71 219 грн. 72 коп.

Вказував, що 01.02.2005 р. комісією позивача за результатами перевірки водопровідних та каналізаційних мереж був вкладений акт про самовільне підключення ВАТ “Крименерго» до водопостачальних мереж поза приладами обліку.

Посилаючись на несплату рахунку № 58 від 07.02.2005 р., складеному відповідно до акту від 02.02.2005 р., прокурор просив задовольнити позов, та стягнути з відповідача 71 219 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги по водозабезпеченню

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2004 року (суддя: Мокрушин В.І.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ВАТ “Крименерго» на користь Білогірського ВПВКГ 71 219 грн. 72 коп. боргу, на користь державного бюджету 712 грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита, на користь ДП “Судовий інформаційний центр» 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу. Рішення мотивоване порушенням відповідачем приписів Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” (2918-14) та настанням відповідальності за самовільне приєднання до комунального водопроводу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року (колегія суддів у складі: Щепанська О.А. –головуючий, Прокопанич Г.К., Гонтар В.І.) рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ “Крименерго» просить скасувати рішення Господарського суду АР Крим від 11.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. та відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що позивачем безпідставно був проведений розрахунок.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення» (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, звертаючись до суду з позовом прокурор посилався на акти від 01.02.2005 р. та 02.02.2005 р., складених комісією Білогірського ВПВКГ за результатами перевірки водопровідних та каналізаційних мереж, якими встановлено самовільне підключення ВАТ “Крименерго» до водопостачальних мереж поза приладами обліку (а. с. 12, 14).

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 46 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” (2918-14) особи, винні у самовільному підключенні до мереж водопостачання несуть відповідальність відповідно до законів України.

Пунктом 9.8 “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65 (z0165-94) , передбачено у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил (z0165-94) за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

Згідно з п. 9.6. при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.

Як встановлено місцевим судом, розрахунок витоку води, здійснено за період 30.07.2004 р. по 02.02.2005 р. за 218 днів (а.с 16).

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за витік води протягом 218 днів є помилковими та такими, що суперечать п.п. 9.8, 9.6 “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» (z0165-94) .

Переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку, суд другої інстанції на зазначені порушення уваги не звернув.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

“Крименерго» задовольнити частково. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року у справі № 2-19/5565-2005 скасувати.