ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2005 Справа N 2-2/4550-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів: Грейц К.В., Мачульського Г.М.,
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Бугінвест”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.02.2005 р.
у справі № 2-2/4550-05
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Центр розваг “Алушта”
до Алуштинської міської Ради
Про спонукання до виконання певних дій
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: Попович І. Я., дов. № б/н від
12.12.2004 р.;
відповідача: —не з'явились;
скаржника: —не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр
розваг “Алушта” (далі –Товариство-1) звернулось до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
Алуштинської міської Ради про спонукання відновити до
31.12.2010 р. термін дії договору оренди земельної ділянки
загальною площею 0,0289 га із земель міської ради, зайнятих
вулицями, площами, набережними для використання її в комерційних
цілях для розміщення атракціонів у м. Алушта на центральній
набережній, укладеного 28.05.2002 р. між ними, та про спонукання
продовжити до 31.12.2010 р. термін дії договору оренди земельної
ділянки загальною площею 0,1150 га із земель міської ради,
зайнятих вулицями, площами, набережними для використання її в
комерційних цілях для розміщення атракціонів у м. Алушта по
вул. Леніна, у морпункту, укладеного 31.05.2001 р. між ними.
Позовні вимоги Товариство-1 обґрунтовувало тим, що земельні
ділянки, які є предметом зазначених договорів, надано йому на
основі рішення Ради з питань територій пріоритетного розвитку та
спеціальної економічної зони “Порт Крим” в Автономній Республіці
Крим від 26.12.2000 р. № 31 “Про затвердження інвестиційного
проекту “Створення та експлуатація центру розваг “Алушта”, а
зазначений проект затверджено терміном дії до 31.12.2010 р. та
узгоджено з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим
Куніциним С.В., який очолює вказану Раду. З метою реалізації
своїх прав учасника цього інвестиційного проекту воно звернулось
до Алуштинської міської Ради з заявою про продовження терміну
дії договорів оренди земельних ділянок від 28.05.2002 р. та від
31.05.2001 р. на термін дії проекту, тобто до 31.12.2010 р.
Проте будь-якого рішення Алуштиньскою міською Радою, всупереч
нормам ЗК України та інших законодавчих актів України, не
прийнято, у зв'язку з чим порушені його права та охоронювані
законом інтереси.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.02.2005 р. (суддя В.І. Толпиго) позовні вимоги Товариства-1
задоволено: терміни дії договорів оренди земельних ділянок від
28.05.2002 р. та від 31.05.2001 р. продовжено до 31.12.2010 р.
шляхом внесення відповідних змін в договір від 28.05.2002 р. та
додаткову угоду до договору від 31.05.2001 р.
В апеляційному порядку рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.02.2005 р. не переглядалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бугінвест” (далі
–Товариство-2) звернулось до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.02.2005 р., в якій просить відновити
пропущений процесуальний строк для подання касаційних скарг,
скасувати зазначене рішення та направити справу на новий
розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що:
— про прийняття господарським судом першої інстанції рішення від
25.02.2005 р. Товариству-2 стало відомо лише 09.04.2005 р.;
— місцевим господарським судом при вирішенні спору було порушено
окремі норми ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що, зокрема, є підставою
для скасування прийнятого ним рішення на підставі п. 3 частини
другої ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з тим, що
господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується
прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Відповідно до частин першої та другої ст. 53 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи
господарський суд може визнати причину пропуску встановленого
законом процесуального строку поважною і відновити пропущений
строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в
рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.
Розглянувши клопотання Товариства-2 про відновлення пропущеного
процесуального строку для подання касаційних скарг, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе його
задовольнити, оскільки причина пропуску цього строку є поважною.
Товариство-1 та Алуштинська міська Рада не скористались правом,
наданим ст. 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на
касаційну скаргу не надіслали, що не перешкоджає касаційному
перегляду рішення місцевого господарського суду, що
оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та
доводи Товариства-2, викладені у касаційній скарзі, перевіривши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
їх юридичної оцінки і застосування господарським судом першої
інстанції норм матеріального права при прийнятті ним рішення,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга Товариства-2 підлягає задоволенню, враховуючи
наступне.
З доданих до касаційної скарги Товариства-2 документів (зокрема,
копії договору № 106 від 29.12.2003 р., укладеному між ним та
Державним підприємством “Кримське республіканське протизсувне
управління”) вбачається, що у користування Товариства-2 передано
протизсувні берегоукріплюючі споруди м. Алушти на ділянці від
очищувальних споруд до Черновських каменів протяжністю 525 пог.
м. , у тому числі берма № 2 протяжністю 52 пог. м. між буной №
37 та причалом.
За твердженням Товариства-2, вказані об'єкти знаходяться у
господарському віданні Державного підприємства “Кримське
республіканське протизсувне управління” та розташовані на
земельній ділянці, яку Алуштинська міська Рада передала
Товариству-1 на підставі договору оренди земельної ділянки від
31.05.2001 р., у який було внесено зміни (шляхом внесення змін
до додаткової угоди до вказаного договору) щодо терміну його дії
рішенням господарського суду, яке оскаржується.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
зі ст. ст. 4 та 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
випливає, що
господарський суд, вирішуючи спір, повинен всебічно, повно і
об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності і прийняти рішення у цілковитій відповідності з
нормами матеріального і процесуального права та фактичними
обставинами справи, при цьому ніякі докази не мають для
господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Приймаючи рішення по даній справі, господарський суд, в
порушення зазначеного у попередньому абзаці, не встановив факту
наявності або відсутності осіб, яким надано право користування
земельною ділянкою (або її частиною), яка є предметом договору
оренди земельної ділянки від 31.05.2001 р., на момент прийняття
рішення на інший період до 2010 р., і через це, відповідно, не
з'ясував осіб, права і обов'язки яких зачіпаються при прийнятті
рішення, внаслідок чого не вирішив питання про необхідність
участі таких осіб у справі.
Відповідно до п. 3 частини другої ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-
якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або
апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв
рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які
не були залучені до участі в справі.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені
ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2005 р. підлягає
скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та
вирішити спір відповідно до вимог закону.
За згодою представника позивача, відповідно до частини другої
ст. 85 та частини першої ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в
судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частини
постанови Вищого господарського суду України.
Керуючись ст. ст. 53, 107, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Бугінвест”
про поновлення строку подання касаційної скарги задовольнити,
строк подання касаційної скарги відновити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Бугінвест” на рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 25.02.2005 р. у справі № 2-2/4550-05 задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.02.2005 р. у даній справі скасувати, справу направити на
новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя К.В. Грейц
Суддя Г.М. Мачульський