ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2005 Справа N 7/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-фінансова
компанія “Укрінмет” на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23.05.2005 року у справі № 7/14 (Д31/131
(Д1/111) за позовом відкритого акціонерного товариства
комерційного банку з іноземним капіталом “Промекономбанк” до
товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-фінансова
компанія “Укрінмет”, за участю третьої особи на стороні
позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
товариства з обмеженою відповідальністю “Узбекгазсинтез”,
про визнання недійсною угоди,
за зустрічним позовом
про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 року акціонерно-комерційний “Промекономбанк”
(процесуальний правонаступник –відкрите акціонерне товариство
комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк”)
звернувся до суду з позовом про визнання укладеного 26.06.2001
року з товариством з обмеженою відповідальністю “Промислово-
фінансова компанія “Укрінмет” договору уступки вимоги до
закритого акціонерного товариства “Узбекгазсинтез” недійсним,
посилаючись на підписання цього договору з його сторони
посадовою особою з перевищенням наданих їй повноважень.
У листопаді 2001 року відповідачем заявлено зустрічний позов, у
якому, посилаючись на невиконання позивачем своїх договірних
зобов’язань по спірному договору, просив постановити рішення про
стягнення на його користь 3494312,94 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області
від 21.03.2005 року, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
23.05.2005 року, первісний позов задоволено. Визнано недійсною
угоду про уступку вимоги № 1 від 26.06.2001 року, укладену між
акціонерно-комерційним “Промекономбанком” та товариством з
обмеженою відповідальністю “Промислово-фінансова компанія
“Укрінмет”. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у
справі судові рішення та постановити нове рішення, яким в
задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні
вимоги задовольнити, вказуючи на порушення та неправильне
застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального
і процесуального права.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.08.2005 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення
проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд,
керуючись вимогами ст.ст. 37, 40 Закону України “Про банки і
банківську діяльність”, ст.ст. 10, 13 Статуту акціонерно-
комерційного “Промекономбанку”, затвердженого загальними зборами
акціонерів 12.04.1999 року та зареєстрованого у Національному
Банку України 3.03.2000 року, який діяв на момент укладення
оспорюваної угоди від 26.06.2001 року, п. 4.3 розділу 4
Положення про правління акціонерно-комерційного
“Промекономбанку”, затвердженого загальними зборами акціонерів
14.05.2001 року, ст. 63 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
виходив з того, що оспорювана угода підписана від імені позивача
Головою правління Колесником В.П. , проте доказів, які б
свідчили про надання відповідної письмової згоди на укладення
даної угоди, не надано, а тому суд дійшов висновку про те, що
угода уступки вимоги № 1 від 26.06.2001 року підписана з боку
позивача Головою правління Колесником В.П. з перевищенням
повноважень. В подальшому оспорювана угода Радою акціонерно-
комерційного “Промекономбанку” не схвалена, доказів протилежного
суду не надано, а тому дана угода не відповідає вимогам закону і
на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є
недійсною.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що зустрічні
позовні вимоги про стягнення з позивача на підставі п. 2.2 угоди
уступки вимоги № 1 від 26.06.2001 року 3494312,91 грн. не
підлягають задоволенню, оскільки недійсна угода не породжує для
сторін будь-яких прав та обов’язків.
Висновки місцевого господарського суду як про наявність правових
підстав для задоволення первісного позову, так і про їх
відсутність щодо заявлених зустрічних позовних вимог, –є
законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і
процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам
справи, а тому рішення суду першої інстанції правомірно залишено
без змін постановою апеляційного суду.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у
постановлених у справі судових рішеннях.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення
місцевого суду та постанови апеляційного господарського суду у
справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Промислово-фінансова компанія “Укрінмет” залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 21.03.2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23.05.2005 року у справі №
7/14 (Д31/131 (Д1/111)) –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.