ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2005 Справа N 12/293
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Грека Б.М., Невдашенко Л.П. розглянув
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” на ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 11.02.2005 р. у справі № 12/293 за
позовом дочірнього підприємства “Фортесія” до закритого
акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова
нафтова компанія “Укртатнафта”
про стягнення 128 762 597,53 грн. заборгованості за векселями
за участю представників позивача –Ляшенка М.Є., Скиданова С.Я.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 11.02.2005 р. закритому акціонерному товариству
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на
ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.01.2005 р.
У касаційній скарзі закрите акціонерне товариство
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” просить скасувати ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 11.02.2005 р., посилаючись
на те, що вона прийнята з порушенням норм законодавства,
скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від
10.01.2005 р. та зобов’язати господарський суд Полтавської
області залучити до участі у справі в якості співвідповідача
Державне підприємство “Укррезерв”.
У відзиві на касаційну скаргу дочірнє підприємство “Фортесія”
просить ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 11.02.2005 р., ухвалу господарського
суду Полтавської області від 10.01.2005 р. залишити без змін, а
скаргу –без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників позивача,
суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.01.2005
р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи
№ 12/293 та залишено без задоволення клопотання відповідача про
залучення до участі у справі в якості співвідповідача ДП
“Укррезерв”.
ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” оскаржило ухвалу господарського суду Полтавської
області від 10.01.2005 р. в апеляційному порядку.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив матеріали справи,
доводи сторін і прийшов до обґрунтованого юридичного висновку
про відмову в прийнятті апеляційної скарги. При цьому суд
виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом
України не передбачена можливість оскарження ухвали про
продовження строку вирішення спору, відкладення розгляду справи,
а також про відмову в залученні до участі у справі іншого
відповідача.
Суд вірно вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку лише у випадках, передбачених ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Доводи ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова
компанія “Укртатнафта” в касаційній скарзі про порушення
апеляційною інстанцією норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та відсутність підстав для відмови в прийнятті апеляційної
скарги спростовується тим, що ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлені основні засади судочинства, до яких
віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження
рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначена
конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону
України “Про судоустрій України” ( 3018-14 ) (3018-14)
, згідно з якою
учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку,
передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться
в залежність від положень, зокрема, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якому містяться
імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового
процесу мають право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку. В даному випадку ст. ст. 24, 69, 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
містять вказівок про можливість оскарження ухвал про продовження
строку вирішення спору, відкладення розгляду справи, а також про
відмову в залученні до участі у справі іншого відповідача.
Твердження відповідача в касаційній скарзі про порушення
апеляційним судом ст. ст. 42, 43, 47, 43, 86 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зводиться до тлумачення названих норм на
свою користь, тому касаційною інстанцією до уваги не
приймається.
Отже, ухвала апеляційного господарського суду відповідає нормам
чинного законодавства, тому підстав для задоволення касаційної
скарги немає.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи
задоволенню не підлягає, оскільки наміри сторін врегулювати спір
не є перешкодою для перегляду в касаційному порядку ухвали про
відмову в прийнятті апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 11.02.2005 р. у справі № 12/293 залишити без змін, а
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” –без задоволення.
Головуючий, судді О. Шульга
Б. Грек
Л. Невдашенко