ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2005 Справа N 14/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Барашков В.В. (дов. від 30.03.2005р.);
Микитьон В.В. (дов. № 14-220 від
10.08.2005р.);
від відповідача - Соловйов К.К. (дов. № 328 від
08.02.2005р.);
Янкевич Л.Д. (дов. № 52 від 11.01.2005р.);
розглянувши матеріали НАК “Нафтогаз України”
касаційної скарги
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду
від 16.03.2005р.
у справі № 14/55 господарського суду Рівненської
області
за первісним позовом НАК “Нафтогаз України”
до ВАТ “Рівнегаз”
Про стягнення 1400 000 грн.
за зустрічним позовом ВАТ “Рівнегаз”
до НАК “Нафтогаз України”
Про визнання індосаменту ненаписаним
В С Т А Н О В И В:
Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (в подальшому
НАК “Нафтогаз України”) звернулось з позовом до ВАТ “Рівнегаз”
про стягнення 1400000 грн., як держателем переказного векселя №
7733584074.
В зустрічному позові ВАТ “Рівнегаз” просить визнати вищевказаний
переказний вексель таким, що не має вексельної сили (недійсним).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.03.04 у
справі № 14/55 НАК “Нафтогаз України” в задоволенні первісного
позову відмовлено в зв’язку з тим, що ця юридична особа не може
вважатись законним векселедержателем, тому що її право не
базується на безперервному ряді індосаментів, що свідчить про
необгрунтованість його вимог; зустрічний позов ВАТ “Рівнегаз”
задоволено тому, що індосантом по переказному векселю №
733335840474 була особа, яка не мала права виступати від свого
імені в вексельному обороті (Управління по закупівлі та
реалізації газу АТ “Укргазпром”).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.03.05 апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
23.03.04 у справі № 14/55 змінено.
По зустрічному позову в позові ВАТ “Рівнегаз” відмовлено.
В решті рішення залишено без зміни.
Рішення по зустрічному позову мотивовано тим, що п. 16 положення
“Про простий та переказний вексель”, затв. постановою ЦВК і РНК
СРСР від 17.08.37 № 10/1341 визначає вичерпний перелік випадків,
коли вексель може вважатись з ненаписаним індосаментом, до яких
не відноситься вчинення індосаменту не юридичною особою.
У поданій касаційній скарзі НАК “Нафтогаз-України” просить
скасувати рішення та постанову зазначених судових інстанцій в
частині відмови їй в позові до ВАТ “Рівнегаз” про стягнення
1400000 грн. за переказним векселем № 773335840474.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити його позов,
оскільки НАК “Нафтогаз України” є законним векселедержателем
зазначеного переказного векселя як особа, яка набула прав за цим
векселем на підставі бланкового індосаменту Управління по
закупівлі та реалізації газу АТ “Укргазпром”, що свідчить про
безперервність ряду індосаментів і жоден з них не визнано
недійсним.
Судове колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження
апеляційної інстанції, підтверджується наступне.
В рахунок оплати боргу по договору № 39-266 від 23.12.1997 р.,
укладеного між ВАТ “Рівнегаз” та філією Управління по закупівлі
та реалізації газу АМТ “Укргазпром” цій філії по акту приймання-
передачі від 09.12.98 передано переказний вексель № 77333840474
від 04.12.98 р., емітований ОВДКП “Рівнетеплокомуненерго” на
загальну суму 1400000 грн. зі строком платежу –до 04.12.2003 р.
Постановою КМ України від 31.05.99 № 931 “Про внесення змін до
постанови КМ України від 25.05.98 № 747 ( 931-99-п ) (931-99-п)
НАК
“Нафтогаз України” визнано правонаступником усіх прав та
обов’язків АТ “Укргазпром”.
04.01.99 по акту приймання-передачі АТ “Укргазпром” передано
вексель, в порядку правонаступництва, НАК “Нафтогаз України”.
04.12.03 переказний вексель пред’явлено нотаріусом Першої
Рівненської Державної нотаріальної контори від імені НАК
“Нафтогаз України” до оплати ОВ ДКП “Рівнетеплокомуненерго”.
У зв’язку з неотриманням платежу опротестовано у неплатежі, про
що свідчить акт про протест векселя про неоплату від 05.12.03
ВВА № 127901, зареєстрований в реєстрі за № 2-1185.
Згідно п. 16 Положення “Про простий та переказний вексель”,
затв. постановою ЦВК і РНК СРСР від 17.08.37 р. № 10/1341, особа
в якої знаходиться переказний вексель вважається законним
векселедержателем якщо її право базується на безперервному ряді
індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Постановою КМ України від 10.09.92 № 528 “Про затвердження і
використання вексельних бланків” ( 528-92-п ) (528-92-п)
визначено (п. 1
розд.2), що використовувати векселі, а також виступати
векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть
тільки юридичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, що
визнаються такими відповідно до чинного законодавства України.
В п. 1.2 положення про Управління по закупівлі та реалізації
газу АТ “Укргазпром” визначено, що Управління входить до складу
товариства на правах філії і не користується правами юридичної
особи (а.с 56-64).
В процесі судового дослідження матеріалів справи, зокрема
наявної в матеріалах справи копії векселя № 773335840474 від
04.12.03 було встановлено, що індосантом за переказним векселем
виступає філія, яка не може бути суб’єктом вексельного обороту.
Отже випадаючи із безперервного ряду індосаментів, переказний
вексель може бути пред’явлений до оплати тільки з дотриманням
форми із наслідками звичайної цесії.
У зв’язку з тим, що індосатом виступає не юридична особа, в
результаті чого втрачена безперервність ряду індосаментів, то
НАК “Нафтогаз України” не набув права звернення з вимогою оплати
векселя в порядку вексельного законодавства.
Згідно п. 16 положення “Про простий та переказний вексель”,
затв. постановою ЦВК і РНК СРСР від 17.08.37 р. № 10/1341
вексель з ненаписаним індосаментом може вважатись лише в тому
випадку, коли індосамент є закресленим.
Інших випадків визнання переказного векселя ненаписання
положення не передбачає.
В зв’язку з цим апеляційна інстанція правомірно прийшла до
висновку про наявність правових підстав для скасування рішення
суду першої інстанції по зустрічному позову та задоволення цього
позову.
Зазначене свідчить про повноту встановлення апеляційним
господарським судом обставин справи, вірне застосування до них
норм матеріального і процесуального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.03.2005р. у справі № 14/55 залишити без зміни, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко