ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.08.2005                                        Справа N 14/483
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів:            Рибака В.В.,
                   Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –     Мороз І.В. (дов. від
                   10.08.2005р.);
від відповідача -  Прутков В.А. (дов. від 11.01.2005р.);
розглянувши        ТОВ “Тритікум”
матеріали
касаційної скарги
на постанову       Донецького апеляційного господарського суду
                   від 31.03.2005р.
у справі           № 14/483 господарського суду Донецької області
за позовом         ПП “Краменергомонтаж”
до                 ТОВ “Тритікум”
 
Про   стягнення заборгованості за виконані роботи за договорами
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Приватне  підприємство “Крамененергомонтаж”  м.  Краматорськ  (в
подальшому –ПП “Крамененергомонтаж” звернулось з позовом до  ТОВ
“Тритікум” м. Слов’янськ про стягнення 37888,2 грн. боргу.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області від 03.02.2005р.
у  справі № 14/483 ПП “Крамененергомонтаж” в позові відмовлено з
підстав  недоведення позивачем виконання власних зобов’язань  по
договору № ПД-17 від 03.05.01, що унеможливлює стягнення 36901,2
грн.  боргу;  часткового припинення зобов’язання відповідача  по
договору № 1/юр/02 від 03.01.02 (крім заборгованості в сумі  984
грн.)  та  повного припинення зобов’язань по договору № 38/юр/02
від   03.07.02   відповідно  до  угоди  сторін   від   04.07.02;
невизначеності  строку  платежу в сумі  984  грн.  та  заявлення
вимоги щодо оплати цього боргу після заявлення позову.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
31.03.2005р. зазначене рішення місцевого господарського  суду  в
частині  відмови  в  стягненні боргу  в  сумі  36901,2  грн.  по
договору № ПД-17 від 03.05.01 та 984 грн. по договору №  1/юр/02
від 03.01.02 скасовано.
 
Позов  задоволено з підстав помилковості висновку господарського
суду  щодо недоведеності позивачем виконання власних зобов’язань
по  першому  договору;  наявності доказів  в  матеріалах  справи
відповідачем щодо сплати 984 грн. боргу по другому договору (ст.
530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
В іншій частині позову відмовлено з причини взаємного погодження
припинення зобов’язань відповідно до угоди від 04.07.02.
 
У  поданій  касаційній скарзі ТОВ “Притікум”  просить  скасувати
постанову   апеляційної  інстанції  як  таку,  що   прийнята   з
порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.  844,  875,
п.  4 ст. 879 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ; рішення господарського суду
Донецької  області від 03.02.05 у справі № 14/483  залишити  без
зміни
 
Судова   колегія   розглянувши  матеріали   справи,   вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,  перевіривши  юридичну  оцінку  судовими  інстанціями
обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши
правильність    застосування   ними   норм   матеріального    та
процесуального   права  прийшла  до  висновку  про   відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги.
 
Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження
при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
 
Судові  інстанції  правомірно прийшли  до  висновку,  що  спірні
правовідносини  регулюються  нормами  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,
відповідно до абз.2 п. 4 Перехідних положень Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Між  сторонами  був укладений договір № ПД-17  від  03.05.01  на
виконання підрядних робіт по будівництву зерносховища.
 
Як  вбачається з матеріалів справи сторонами узгоджена договірна
ціна робіт по цьому будівництву в сумі 316265 тис.грн. (а.с.8).
 
Погоджений  сторонами  локальний  кошторис  №  2-1-1  передбачав
виконання робіт на суму 243917 грн. (а.с.11).
 
Відповідно  з  п.  3  цього договору приймання  виконаних  робіт
здійснюється  по  приймально-передаточному акту  форми  №  2  за
підписом   обох   сторін,  який  є  підставою  для   розрахунків
“замовника” з “генпідрядником”.
 
В  матеріалах справи наявна ксерокопія акту приймання  виконаних
робіт  замовником за січень 2002р. на суму 36901 грн. 20 коп.  ,
що підписаний сторонами (а.с. 15).
 
Саме   цей  акт  послужив  основною  підставою  для  задоволення
апеляційною  інстанцією  позову, не досліджувався  господарським
судом першої інстанції.
 
В судовому засіданні представником відповідача був представлений
для   огляду   оригінал  зазначеного  акту,  що  був  підписаний
сторонами,  але  з  боку  замовника відсутнє  засвідчення  цього
підпису печаткою.
 
Зазначена  обставина викликає сумнів в належності цього  доказу,
але  був  прийнятий до уваги апеляційним господарським  судом  з
порушенням ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Крім  того,  місцевим господарським судом не  була  дана  оцінка
змісту  п.  3 договору № ПД-17 від 03.05.2001р. в сукупності  зі
змістом  п.  3 ст. 6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         на предмет визначення
сторонами фактичного порядку розрахунків за виконані роботи.
 
При   прийнятті  рішення  суд  керувався лише нормами ЦК України
( 435-15  ) (435-15)
        , що регулюють підрядні відносини. Не був  предметом
його дослідження і зазначений акт.
 
Вищевикладене   свідчить   про   неповне   з’ясування   судовими
інстанціями  обставин  справи, що  є  порушенням  процесуального
законодавства,  зокрема  ст.  43 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  є
правовою підставою для скасування їх судових рішень.
 
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи  в  касаційній інстанції не дають їй права  встановлювати
або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені  судом
першої  та  апеляційної інстанції, справа підлягає  передачі  на
новий розгляд.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Рішення  господарського суду Донецької області від  03.02.2005р.
та  постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
31.03.2005р. у справі № 14/483 скасувати.
 
Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Донецької області.
 
Головуючий, суддя       Н.Кочерова
 
Судді                   В.Рибак
 
                        М.Черкащенко