ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2005 Справа N 08-04/4447
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Король А.М. (дов. № 03-рд від 12.01.2005р.);
від відповідача – Соліенко О.Б. –директор;
розглянувши ТОВ “Папірпром”
матеріали
касаційної скарги
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 10.03.2005р.
у справі № 08-04/4447 господарського суду Черкаської
області
за позовом Черкаської міської Ради
до ТОВ “Папірпром”
Про стягнення 14 373,26 грн.
В С Т А Н О В И В:
Згідно з уточненими позовними вимогами (а.с. 87-89) Черкаська
міська Рада звернулась з позовом про стягнення з ТОВ “Папірпром”
21452,72 грн. як заподіяну шкоду внаслідок безоплатного
користування земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.12.04 у
справі № 08-04/4447 позивачу в позові відмовлено з підстав
відсутності вини відповідача в неукладені договору оренди на
користування земельною ділянкою, що була виділена йому
відповідно з рішенням виконкому Черкаської міськради від
22.11.01 № 1340, т.я. ним вживались заходи для врегулювання
питань, щодо користування земельного ділянкою відповідно до
вимог чинного законодавства.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 10.03.05 зазначене рішення місцевого господарського
суду скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов задоволено в сумі 14373,26
грн. як такої, що належним чином доведена позивачем.
В іншій частині (7079,46 грн.) позов залишено без розгляду на
підставі п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Папірпром” просить скасувати
постанову апеляційної інстанції як таку, що прийнята за
порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України “Про
оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
, при стягненні коштів за фактичне
користування землею, оскільки він не є її орендарем.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення сторін в судовому засіданні, дослідивши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального законодавства прийшла до
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження
при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
Черкаською міською Радою було прийнято рішення № 1340 від
22.11.01 “Про надання земельної ділянки ТОВ “Папірпром” (а.с. 7-
8), відповідно з яким останньому надавалась у користування в
формі оренди земельна ділянка площею 1039,33м2 терміном на 49
років під адмінприміщення по вул.Кірова,73 м. Черкаси. При цьому
із вказаної загальної площі землекористування 489м2 відносилось
в спільне користування цього підприємства з ТОВ “Аркона-Мастер”,
337м2 –з ТОВ “Завод “Ремпобуттехніка” та ТОВ “Аркона-Мастер”,
46,33м2 - з ТОВ “Аркона-Мастер” та ПП “План”.
Угодою № 1 від 19.02.02 (а.с.9) ці підприємства погодили
фактичне користування (площу) земельних ділянок та сплату за
таке користування орендної плати.
При апеляційному провадженні у справі встановлено користування з
боку ТОВ “Папірпром” земельною ділянкою площею 532,74м2.
Пунктом три вказаного рішення ТОВ “Папірпром” зобов’язувалось у
місячний термін, з часу прийняття рішення, замовити перенесення
проекту відводу земель в натуру (на місцевість), заключити
договір оренди землі з міськвиконкомом та посвідчити його
нотаріально за власні кошти.
Відповідно зі змістом п. 1 Перехідних положень Земельного
кодексу України № 2768-111 від 25.10.2001 ( 2768-14 ) (2768-14)
рішення
про надання в користування Земельних ділянок, а також при
вилученні (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не
виконані на момент введення в дію цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
,
підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного апеляційна інстанція правомірно
прийшла до висновку про поширення на спірні правовідносини норм
цього Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Відповідно з його нормами передача в оренду земельних ділянок,
що перебувають у державній або комунальної власності,
здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення
договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
), що зумовлювало виникнення у відповідача
зобов’язання по оформленню документів, які посвідчують передачу
земельної ділянки в оренду.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення
договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК
України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Фактичне користування земельною ділянкою можливе після
встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання
документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації
(ч. 3 ст. 125 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Право оренди землі оформляється договором (ч. 2 ст. 126 ЗК
України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Відповідно до чинного законодавства міська рада, як суб’єкт
права на землі комунальної власності, використовує земельні
ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою
отримання орендної плати для наповнення бюджету.
Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди,
який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх
істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації,
відповідно до ст. 16 Закону України “Про оренду землі”
( 161-14 ) (161-14)
.
В зв’язку з цим ухилення юридичних осіб, які здійснюють
використання земельних ділянок від укладення договору оренди,
позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї
земельної ділянки доход в розмірі орендної плати.
Відсутність можливості передати в оренду земельної ділянки, що
знаходиться в безпідставному користування відповідача, пов’язана
саме з таким користуванням.
Завдані таким користування збитки, заподіяні внаслідок
неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної
ділянки відшкодовуються в порядку, встановленому КМ України п.
“д” ст. 156, ч. 2 ст. 157 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та
землекористувачам, затв.постановою КМ України від 19.04.93 № 284
( 284-93-п ) (284-93-п)
.
На виконання його положень Черкаською міською радою прийнято
рішення № 1403 від 16.12.03 (а.с. 36), яким затверджено
Положення про комісію для визначення збитків власникам землі та
землекористувачам і втрат сільськогосподарського та
лісогосподарського виробництва в м. Черкаси та затверджено склад
комісії (а.с. 37-38).
Відповідно з актом цієї комісії № 1 від 21.01.04, затв. рішенням
№ 113 від 02.02.04 виконкому Черкаської міської Ради (а.с. 32)
завдані Черкаській міській Раді збитки від неотримання орендної
плати від відповідача внаслідок ухилення його від укладення
договору оренди в період з 19.02.02 по 21.12.03 складають
14373,26 грн.
У відповідності зі ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставами
виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є не лише
договори та інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної)
шкоди іншій особі.
Регульовані нормами глави 82 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання
відносяться до числа позадоговірних (деліктних), бо їх суб’єкти
(потерпілий і заподіювач шкоди) не перебувають між собою в будь-
яких договірних відносинах, а тому обов’язок заподіювача шкоди
відшкодувати її потерпілому не пов’язаний з порушенням умов
договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода,
завдана діями чи бездіяльністю майну юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Неотриманий позивачем доход –це упущена вигода, яка є грошовим
виразом майнової шкоди, що виникла внаслідок протиправної
бездіяльності відповідача, тобто ухилення його від своєчасного
оформлення права оренди земельної ділянки.
Розмір цієї шкоди обчислений позивачем, виходячи із реальних
ставок орендної плати, визначених відповідно до рішення
Черкаської міськради від 04.12.01 № 8-89 “Про плату за оренду
землі” (а.с. 8), та які були б встановлені для відповідача, якби
він своєчасно документально оформив право користування землею.
Таким чином апеляційна інстанція правомірно прийшла до висновку
про доведеність позивачем наявності збитків у формі неодержаного
доходу від орендної плати в сумі 14373 грн. 26 коп. за період з
19.02.02 по 21.12.02 та задоволила позов в цій частині.
Зазначене свідчить про повноту встановлення Київським
міжобласним апеляційним господарським судом обставин справи та
вірне застосування до них норм матеріального права, спростовує
доводи касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 10.03.05 у справі № 08-04/4447 залишити без змін, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко