ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2005 Справа N 39/97
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого    Кочерової Н.О.
суддів:        Рибака В.В.
               Черкащенко М.М.
розглянув      Нікопольського   комунального   підприємства  НКП
касаційну      “Західне” м. Нікополь
скаргу
на постанову   від 28.09.2004
               Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі       № 39/97
               господарського суду Дніпропетровської області
за позовом     Нікопольського   комунального   підприємства  НКП
               “Західне” м. Нікополь
до             Комунального підприємства “Нікопольське управління
               водопровідно-каналізаційного господарства”,
               м. Нікополь
Про   стягнення 367 415,82 грн.
                 за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися
від відповідача Буравлев І.В. дов. № 6-0127/111-9 від 05.10.05
Чаплицький В.В. № 6-0127/111-8 від 05.10.05
В С Т А Н О В И В:
В березні 2004 року Нікопольське комунальне підприємство “Західне” пред’явило в суді позов до комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про стягнення штрафних санкцій в сумі 367 415,82 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач ухилявся від укладення договору на 2003 рік на приймання стічних вод, у зв’язку з чим позивач нарахував останньому штрафні санкції у 5-ти кратному розмірі за без договірний скид стічних вод у січні 2003 року, відповідно до п. 5.3 Правил приймання стічних вод у систему каналізації.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2004 (суддя Ліпинський О.В.) в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту порушення з боку відповідача “Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Нікополя”, що надавало би підстави для застосування до нього штрафних санкцій передбачених цими правилами.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2004 (судді: Чоха Л.В. –головуючий, Білецька Л.М., Науменко І.М.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Нікопольське комунальне підприємство НКП “Західне” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права та Правил приймання стічних вод у систему каналізації міста Нікополь”.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Термін “водовідведення” містить в собі дві послуги: транспортування та очищення стічних вод.
Рішенням Нікопольської міської ради Дніпропетровської області № 4-23/ХХІІІ від 26.06.2001 були затверджені “Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Нікополь”, які встановлюють вимоги до прийняття стічних вод від населення, підприємств, організацій м. Нікополь та підприємств Нікопольського району до систем каналізації Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (відповідач по справі) із подальшим очищенням на очисних спорудах Нікопольського комунального підприємства “Західне” (позивач у справі).
Відповідно до пункту 1.1. цих Правил Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) та Нікопольське комунальне підприємство “Західне” визначені, як споживачі, що здійснюють: по-перше приймання стічних вод до системи каналізації Нікопольського ВУВКГ від населення, підприємств, установ і організацій м. Нікополя та Нікопольського району, а по-друге подальше їх очищення на очисних спорудах НКП “Західне”.
Отже, у місті Нікополі транспортування стічних вод забезпечує КП НВУВКГ, а очищення –НКП “Західне”.
Виконавчий комітет Нікопольської міської ради в листі від 27.04.04 № 10/0213-10 (а.с. 129), адресованому господарському суду Дніпропетровської області пояснив, що з метою недопущення збільшення тарифу на послуги по водовідведенню для категорії “населення” була прийнята схема розрахунку населення з підприємствами (КП НВУВКГ і НКП “Західне”, що роблять послуги по водовідведенню), через КП НВУВКГ. Витрати за надану послугу по очищенню стічних вод НКП “Західне” входять, як складова частина загального тарифу на водовідведення. КП НВУВКГ, приймаючи сплату від населення за вищенаведену послугу, в цілому повинно на договірній підставі перераховувати НКП “Західне” відповідну долю від надходження грошових коштів. Тобто КП НВУВКГ є посередником між НКП “Західне” і населенням у частині очищення стоків.
Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено договори доручення: № 127 від 01.01.2002 року (який діяв з 01.01.2002 по 31.12.2002, враховуючи додаткову угоду № 1), № 18 від 01.02.2003 (який діяв з 31.12.2002 по 31.12.2003), предметом яких є реалізація відповідачем від імені і за рахунок позивача, послуг по очищенню стічних вод третім особам –населенню, і обов’язок відповідача прийняти оплату від покупця-населення та перерахувати отримані грошові кошти на рахунок позивача пропорційно по мірі їх надходження.
При цьому господарськими судами досліджено, що 01.01.2003 року між сторонами по справі укладено договір № 502/03-1/62 на поставку госпфекальних і промислових стічних вод, відповідно до умов якого НКП “Західне” (споживач) зобов’язувався надавати КП НПУВКХ (постачальнику) послуги по прийманню і очищенню госпфекальних та промислових стічних вод, а постачальник зобов’язувався сплачувати послуги споживача відповідно до вимог цього договору, терміном дії з 01.01.2003 по 31.12.2003.
Відповідно до п. 5.3 Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Нікополь у випадку відсутності у Підприємства-абонента дозволу на скид стічних вод, закінчення строку його дії або у випадку ухилення від укладення договорів із Споживачами на послуги каналізації, Споживачі мають право відключити від міської каналізації, а при неможливості здійснити відключення, увесь об’єм стоків, що скидається розглядається як такий, що перевищує договірний, і платежі за його скид стягуються у п’ятикратному розмірі основного тарифу.
Враховуючи укладені між сторонами договори та вимоги Правил, господарський суд, з яким погодився і суд другої інстанції, прийшов до правомірного висновку про те, що НКП “Західне” безпідставно пред’явило в суді позов КП НПУВКХ про стягнення штрафної санкції, згідно п. 5.3 Правил, оскільки останнім не доведено ухилення відповідача від укладення договору саме на послуги каналізації, в результаті чого правомірно відмовив в позові у зв’язку з його необґрунтованістю.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди як першої так і апеляційної інстанцій в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми процесуального та матеріального права.
Враховуючи наведене, твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права при прийняті судових рішень не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Нікопольського комунального підприємства НКП “Західне” залишити без задоволення, а постанову від 28.09.2004 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 01.06.2004 господарського суду Дніпропетровської області у справі № 39/97 без змін.
Головуючий Н.Кочерова Судді: В.Рибак М.Черкащенко