ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.08.2005                                         Справа N 5/200
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                      Кочерової Н.О., - головуючого,
                      Рибака В.В.,
                      Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали ЗАТ “Торговий центр”
касаційної скарги
на постанову          Львівського апеляційного господарського
                      суду від 27.01-10.02.2005р.
у справі              
господарського суду   Закарпатської області
за позовом            ЗАТ “Торговий центр”
до                    ПП Микуляк А.І.
 
про   стягнення 9004,50 грн.,
 
             В засіданні взяли участь представники:
- позивача:           Роман Г.А., Жменяк Ю.Ю.,
- відповідача:        не з”явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У   липні   2004   року  ЗАТ  “Торговий  центр”  звернулось   до
господарського суду з позовом до ПП Микуляк А.І.  про  стягнення
9004,50 грн.
 
Рішенням   господарського   суду   Закарпатської   області   від
09.09.2004  року позов задоволено частково: стягнуто на  користь
позивача  5003,00 грн. основного боргу, 625,00 грн. пені,  58,28
грн.  витрат  на державне мито та 118,00 витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
10.02.2005 року рішення місцевого господарського суду скасовано.
Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
 
Не  погодившись з постановою ЗАТ “Торговий центр”  звернулось  з
касаційною   скаргою,  в  якій  просить  постанову   Львівського
апеляційного господарського суду від 10.02.2005 року  скасувати,
залишивши  в  силі  рішення місцевого  господарського  суду  від
09.09.2004 року.
 
Доповідач: Черкащенко М.М.
 
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
неправильно  застосовані норми матеріального  та  процесуального
права, що призвело до ухвалення незаконної постанови.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2003 року  між
ЗАТ  “Торговий  центр” та ПП Микуляк А.І. було укладено  договір
оренди   №   04,  згідно  якого  позивач  надав  відповідачу   в
користування торгову площу в розмірі 76 кв.м. , яка  знаходиться
за  адресою  м.  Виноградів, вул. Миру, 56 для  використання  за
призначенням: торгівля та послуги.
 
Згідно  актів  приймання від 25.06.2003 року та  від  15.03.2004
року сторони перебували у орендних відносинах з.07.2003 року  по
березень 2004 року.
 
Як  вбачається з матеріалів справи та встановлено  судом  першої
інстанції   сторони  актом  прийому  торгової  площі   обумовили
вартість  оренди за період липень-грудень 2003 року  та  січень-
березень  2004 року. Загальна вартість орендної плати  становить
8940,00 грн.
 
Судом  першої інстанції також встановлено що на виконання  своїх
зобов’язань  відповідач сплатив орендну плату в розмірі  3937,00
грн.  Таким чином, заборгованість відповідача становить  5003,00
грн.
 
Враховуючи  вищенаведене, судова колегія не  може  погодитись  з
висновком   апеляційного   суду  щодо   неукладеності   спірного
договору, оскільки сторони дійшли згоди щодо розміру орендованої
площі  (п.  1.1  договору) та щодо розміру орендної  плати,  яка
зазначена  в  акті  прийому передачі, який в  даному  випадку  є
невід’ємною частиною договору.
 
Відповідно до ст. . 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов’язання повинні
виконуватися  належним чином і встановлений строк відповідно  до
вказівок  закону, акту планування, договору, а  при  відсутності
таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
 
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку
про  стягнення  з  відповідача 5003,00 грн.  боргу  по  орендній
платі.
 
Враховуючи,  що  суд  апеляційної інстанції дійшов  протилежного
висновку,  який  суперечить закону, судова колегія,  вважає,  що
оскаржувана  постанова підлягає скасуванню, а рішення  місцевого
господарського суду залишенню без змін.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
10.02.2005 року у справі № 5/200 скасувати.
 
Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.2004
року з даної справи залишити без змін.
 
Доручити господарському суду Закарпатської області видати накази
відповідно до вимог ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Головуючий, суддя       Н. Кочерова
 
Судді                   В. Рибак
 
                        М. Черкащенко