31/117(7/693) Про стягнення 650 266,86 грн. - Текст документа

В листопаді 2003 року відкрите акціонерне товариство “АІТ” пред’явило в суді позов до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення збитків в розмірі 1093879,06 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що рішенням позачергових загальних зборів членів відповідача від 17.01.2001 позивача виключено з членів Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України. Рішенням господарського суду м. Києва від 07.10.2002, яке набуло законної сили, виключення позивача з членів Асоціації визнано недійсним. В рішенні господарського суду зазначено, що внаслідок виключення з членів відповідача позивач втратив можливість здійснювати міжнародні автомобільні перевезення з додержанням процедури МДП. Відсутність можливості реалізувати своє право на здійснення міжнародних перевезень стало причиною відмови ділових партнерів та клієнтів позивача від подальшого співробітництва з ним, а саме можливості надавати послуги з міжнародних перевезень з витребуванням процедури МДП. В грудні 2003 року позивач збільшив розмір позовних вимог до 2093879,06 грн.

В лютому 2005 року відкрите акціонерне товариство “АІТ” уточнило позовні вимоги і просило стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 650266,86 грн., посилаючись на ст.ст. 440, 453 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) .

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2005 (суддя Качан Н.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України на користь відкритого акціонерного товариства “АІТ” 650266,86 грн. збитків, 1700,0 грн. державного мита, 36,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Задовольняючи позов, господарський суд зазначив, що неправомірними діями відповідача позивачу завдана шкода у вигляді не одержаних доходів, які він би одержав, якщо його не було б незаконно позбавлено можливості здійснювати міжнародні автомобільні перевезення вантажів з використанням книжок МДП.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 (судді: Андрієнко В.В. –головуючий, Капацин Н.В., Гольцова Л.А.) рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2005 скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення господарського суду і приймаючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд зазначив, що деліктне зобов’язання між сторонами відповідно до ст. 440 ЦК УРСР (1540-06) може мати місце виключно у випадку протиправного завдання відповідачем лише шкоди майну позивача (знищення або пошкодження майна, належного позивачу), а не будь-яких інших дій (бездіяльності) відповідача.

Позивач документально не обгрунтував розмір заявленої суми.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “АІТ” просить постанову апеляційного господарського суду та додаткову постанову цього ж суду скасувати, рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, а також покласти витрати по сплаті держмита в касаційній інстанції на відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України створена з метою сприяння розвитку перевезень автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Відповідно до Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) від 14.11.1975 (995_012) здійснення міжнародних перевезень за системою МДП можливо лише за умови наявності у перевізника книжок МДП.

Власником книжок МДП є Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ, Женева, Швейцарія). Під час здійснення міжнародних автомобільних вантажних перевезень за системою МДП право власності МСАТ на книжки МДП жодним чином не порушується, оскільки перевізник користується книжками МДП і в обов'язковому порядку повертає їх після використання до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України у відповідності до Конвенції МДП від 14.11.1975 (995_012) , положень Статуту Асоціації та інструкцій МСАТ.

Згідно Конвенції МДП від 14.11.1975 (995_012) , Угоди між Державною митною службою України і АсМАП України від 30.07.1999 р. (n0003342-99) відповідач є єдиною організацію, уповноваженою видавати книжки МДП національним перевізникам. Особливості застосування Системи МДП викладені у Посібнику для користувачів книжкою МДП та регулюються внутрішніми положеннями та інструкціями МСАТ та Конвенцією (1975р.) (995_012) .

На підставі п. 2.3. Статуту Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України в редакції від 21.05.2001 відповідач зобов'язаний забезпечувати членів Асоціації митними документами (книжками МДП, карнетами де пасаж), бланками товарно-транспортних накладних та іншими документами, необхідними для здійснення міжнародних автомобільних перевезень. Рішенням позачергових загальних зборів відповідача від 17.01.2002 р. позивача було виключено з членів відповідача. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10,2002 по справі № 32/573 зазначене рішення зборів відповідача в частині виключення позивача з членів асоціації визнано недійсним.

В рішенні господарського суду м. Києва від 07.10.2002, яке набуло законної сили, по справі суду № 32/573 встановлено, що позивач є членом відповідача, і виключення позивача з членів відповідача порушило права та охоронювані законом інтереси позивача.

Внаслідок виключення з членів Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України позивач втратив можливість надавати послуги з міжнародних автомобільних перевезень вантажів за системою МДП, що спричинило позивачеві шкоду.

Цей висновок судом зроблено на підставі доказів, досліджуваних судом в судовому засіданні при розгляді справи № 32/573.

Відповідно до статті 35 ГПК України (1798-12) факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 111-21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Верховного Суду України від 23.11.2004 постанова Вищого господарського суду України від 09.06.2004, постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2004, рішення господарського суду м. Києва від 31.01.2004 скасовано і справу за позовом відкритого акціонерного товариства “АІТ” до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення суми направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому в постанові зазначено, що господарські суди не з’ясували, чи мало відкрите акціонерне товариство “АІТ” можливість здійснювати перевезення вантажів поза системою МДП у встановленому митними правилами порядку, чи повинен позивач для отримання книжок МДП укладати відповідний договір та надавати гарантію у грошовій сумі, чи була вона сплачена.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що порядок і умови видачі книжок МДП регулюються Митною Конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) від 14.11.1975 (995_012) , постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП” від 24.07.1993 № 572 (572-93-п) , Угодою між Державною митною службою України і Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30.07.1999 (n0003342-99) , а також Статутом і внутрішніми документами відповідача.

Відповідно до статті 6 Конвенції МДП (995_012) кожна з договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на певних умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП” від 24.07.1993 № 572 (572-93-п) Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надані повноваження бути гарантом перед Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ) щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв'язку із застосуванням ними на території України книжок МДП.

Угодою між Державною митною службою України і Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30.07.1999 (n0003342-99) Держмитслужба визнає АсМАП України, як гарантійне об'єднання та єдину організацію, уповноважену МСАТ видавати книжки МДП національним перевізникам і представляти інтереси МСАТ в Україні.

Власником книжок МДП є МСАТ. Після використання книжки МДП в обов'язковому порядку повертаються перевізниками до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України у відповідності до Конвенції МДП (995_012) від 14.11.1975 інструкції МСАТ.

Відповідно до п. 2.2. Статуту в редакції від 21.05.2001 відповідач забезпечує членів Асоціації митними документами (книжками МДП, карнетами де пассаж), бланками товарно-транспортних накладних та іншими документами, необхідними для здійснення міжнародних автомобільних перевезень. Відповідачем на основі Конвенції МДП (995_012) та інструкцій МСАТ розроблені відповідні положення, які обов'язково повинні визнаватися та виконуватися суб'єктами підприємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення за системою МДП.

Отримання книжок МДП встановлено правилами у відповідності до Розділу 20 посібника для користувача книжки МДП, де визначений перелік документів, необхідних для отримання книжки МДП.

Оновлена редакція Розділу 20 посібника для користувача книжки МДП затверджена 10.10.2002, в той час як позивача було виключено з членів асоціації відповідача 17.02.2002.

Листами від 14.05.2002, вих. № 948/7, від 23.01.2003 № 125/7 відповідач відмовив позивачу у видачі книжок МДП, мотивуючи відмову тим, що позивача виключено з членів відповідача. У вказаних листах відповідач не повідомив позивача про необхідність виконання додаткових умов і оформлення документів для отримання книжок МДП.

Господарським судом встановлено та із матеріалів справи вбачається про необхідність подачі відповідних документів для отримання позивачем книжки МДП відповідач повідомив позивача лише листом від 07.10.2003 № 4522/7.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності порушень з боку відкритого акціонерного товариства “АІТ”.

Позивач на виконання вимог Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України забезпечив наявність повної фінансової гарантії допуску до системи МДП, що підтверджується рахунком № 16274/10033 від 29.12.2003, платіжним дорученням № 1373 від 29.12.2003 довідкою відповідача про наявність заставної суми на 29.01.2004.

Скасовуючи рішення господарського суду, апеляційний господарський суд цих висновків суду першої інстанції не спростував.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 із змінами “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (v0006700-92) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу (435-15) шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Задовольняючи позов, господарський суд встановив неправомірність дій щодо відмови у видачі книжок МДП, наявність причинного зв’язку між неправомірними діями та заподіяною шкодою, розмір шкоди.

Скасовуючи рішення господарського суду, апеляційний суд зазначив, що позивач документально не обґрунтував розмір заявленої суми.

Проте в порушення ч. 2 п. 8 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційний господарський суд не навів доводів, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996-14) від 16.07.1999 р. № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (регістри).

У відповідності до п. 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, облікові регістри - це носії спеціального формату (зокрема, паперові) у вигляді ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Господарський суд, обґрунтовуючи розмір шкоди правильно взяв до уваги витяг вих. № 71 від 18.03.2005 р. з журналу-ордеру за 2001 р.

На підставі п. 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (z0168-95) журнал-ордер і є обліковим регістром, в якому хронологічно та систематично згрупована та узагальнена інформація з первинних документів.

Враховуючи викладене, підтвердження обставин справи щодо розміру доходів позивача від здійснення міжнародних автомобільних вантажних перевезень за системою МДП в 2001 р. вказаними засобами доказування відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність та вимогам ст. 34 ГПК України (1798-12) .

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що довідка про доходи та витяг з журналу-ордеру не можуть вважатись належним доказом, є безпідставним та зроблений з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996-14) , п. 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (z0168-95) та ст. 34 ГПК України (1798-12) .