ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2005                                     Справа N А13/19-05
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 Божок В.С. –головуючого,
 Костенко Т.Ф.,
 Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги     ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
на постанову          Харківського   апеляційного  господарського
                      суду від 26.04.2005 р.
у справі              господарського суду Харківської області
за позовом            ТОВ Пивзавод “Нова Баварія”
до                    ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
 
Про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явились,
відповідача: не з’явились,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від  17.03.05 господарського суду Харківської  області
позов задоволено частково.
 
Визнано  недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ Жовтневого
району  м.  Харкова № 0002712303/7-197/0 від 26.09.04 в  частині
визначення   його   податковим  зобов’язанням   та   в   частині
застосування фінансових санкцій в розмірі 1210 грн.
 
В решті вимог в позові відмовлено.
 
Стягнуто  з  ДПІ  Жовтневого району м. Харкова  на  користь  ТОВ
Пивзавод “Нова Баварія” 137 грн. судових витрат.
 
Судове  рішення  мотивоване недоведеністю податковою  інспекцією
факту   невідповідності  суми  готівки   на   місці   проведення
розрахункової   операції   сумі,   зазначеній    в    поточному,
обнульованому звіті РРО в розмірі 355,6 грн., оскільки  не  були
встановлені  об’єми  фактичної  реалізації  товарів  з   початку
торгівлі до моменту перевірки, а в відтак розбіжності між даними
денного  звіту  (нульові  показники) та  наявною  готівкою  слід
вважати  58  грн., визнаних позивачем, санкції з якої становлять
209   грн.,   та   посиланням  на  неправомірність  застосування
інспекцією  до спірних санкцій процедури стягнення, встановленої
Законом  України  від 21.12.00 № 218-ІІІ “Про порядок  погашення
зобов’язань  платників  податків перед бюджетами  та  державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі ЗУ № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Постановою від 26.04.05 Харківського апеляційного господарського
суду   вказане  вище  рішення  господарського  суду  Харківської
області  скасовано  та прийнято нове. Позов задоволено.  Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі
м. Харкова № 0002712303/7197/0 від 26.09.04.
 
Стягнуто  з  відповідача на користь позивача  203  грн.  судових
витрат.
 
Постанову  обгрунтовано тим, що оскільки підставою для прийняття
оспореного  податкового повідомлення-рішення були  не  податкові
зобов’язання, а санкції за порушення певних правил торгівлі, які
не були визнані в судовому або адміністративному порядку такими,
що   підлягають  примусовому  стягненню,  то  вказаний   акт   є
неправомірним, а тому питання наявності чи відсутності згаданого
вище порушення не може бути предметом розгляду у даній справі.
 
Не  погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Жовтневому районі м.
Харкова  звернулась  до  Вищого господарського  суду  України  з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, в позові відмовити  у
зв’язку  з невірним застосуванням судами приписів ст.ст.  4,  43
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , п. 1, 2, 13 ст. 3 ЗУ “Про застосування
реєстраторів   розрахункових   операцій   у   сфері    торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         від 01.06.00  №
1776-ІІІ  (далі  ЗУ № 1776-ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
        ) п. 8 Інструкції  про
порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС,
затв.  наказом  ДПА України від 17.03.01 № 110 ( z0268-01  ) (z0268-01)
          та
Порядку  направлення органами ДПГ України податкових повідомлень
платникам податків, затв. наказом ДПА України від 21.06.01 № 253
( z0567-01 ) (z0567-01)
        .
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування матеріальних та процесуальних  норм
права  при  винесенні  оспорюваних актів,  знаходить  необхідним
касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
 
Господарськими судами встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.
Харкова  проведено перевірку ТОВ “Пивзавод “Нова  Баварія”  щодо
контролю   за   здійсненням  розрахункових  операцій   у   сфері
готівкового  та  безготівкового обігу суб’єктами підприємницької
діяльності.
 
За наслідками перевірки складено акт від 20.09.04 № 203502552303
–ДСУ,   згідно   якого  перевіряючими  було   встановлено   факт
реалізації  1 пляшки пива “Нова Баварія” за ціною 2,4  грн.  без
друкування  чека та видачі його покупцю, а також невідповідність
суми  готівки  на місці проведення розрахункової  операції  сумі
зазначеній  в поточному звіті РРО на 355,6 грн. (без  урахування
вартості  покупки)   що   призвело  до   порушення ЗУ № 1776-ІІІ
( 1776-14 ) (1776-14)
        .
 
Приймаючи  рішення у даній справі, господарський суд Харківської
області  виходив з того, що РРО системи Міпі 600,  01  МЕ,  який
використовувався позивачем при реалізації товарів на ярмарку  не
оснащений  касовим  ящиком, а готівка отримана  за  реалізований
товар,   знаходилася  разом  із  власними  грошима  (300   грн.)
реалізатора  гр. Говорової Л.Г. Відповідно до даних  контрольної
стрічки,  наданої відповідачем, жодна операція через  реєстратор
не  проводилась,  а  з пояснень реалізатора  випливає,  що  вона
реалізувала  товар  на загальну суму 58,0  грн.  без  проведення
операцій  через РРО, що і стало підставою для висновку суду  про
недоведеність податковою інспекцією зазначеного в акті перевірки
порушення  та правомірність застосування санкції в  розмірі  209
грн.
 
Крім  того,  судом  вказано, що у відповідача не  було  законних
підстав   визначати   спірні  штрафні   санкції   як   податкове
зобов’язання.
 
Апеляційна інстанція обмежилась тільки висновком щодо  порушення
ДПІ процедури стягнення штрафних (фінансових) санкцій, залишивши
поза увагою суть спору.
 
Колегія   суддів  Вищого  господарського  суду  вважає  висновки
попередніх   судових  інстанцій  помилковими,   зробленими   без
врахування всіх обставин справи в їх сукупності.
 
Так,   суд   першої  інстанції  стверджуючи  про   недоведеність
інспекцією   правопорушення  не  надав  належної   оцінки   акту
перевірки, зокрема, в частині зауважень перевіреного реалізатора
при підписанні акта.
 
Судами  не взято, також, до уваги, що ЗУ № 1776-ІІІ ( 1776-14  ) (1776-14)
        
зобов’язує  суб’єктів господарювання забезпечувати відповідність
суми  готівкових  коштів  на  місці  проведення  розрахунків   і
настання  наслідків  за недотримання цієї вимоги  не  ставить  в
залежність від обставин об’єктивного чи суб’єктивного характеру.
 
Крім  того,  погоджуючись з висновками судів попередніх  судових
інстанцій щодо неправомірності застосування ОДПІ передбаченої ЗУ
№  2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
         процедури до стягнення спірних  штрафних
(фінансових) санкцій, колегія суддів, разом з тим звертає  увагу
апеляційної  інстанції  на те, що вказана  обставина  може  бути
підставою   для  визнання  недійсним  податкового  повідомлення-
рішення   лише  в  частині  визначення  санкцій  як  податкового
зобов’язання, що не перешкоджає розгляду спору по суті,  а  тому
висновки    Харківського   апеляційного   господарського    суду
визнаються колегією суддів неправомірними та необгрунтованими.
 
З  огляду  на викладене, вказані вище судові рішення  підлягають
скасуванню,   а   справа  направленню  на   новий   розгляд   до
господарського суду Харківської області.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Рішення від 17.03.05 господарського суду Харківської області  та
постанову  від 26.04.05 Харківського апеляційного господарського
суду зі справи № А-13/19-05 скасувати.
 
Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Харківської області.
 
Головуючий    В.Божок
 
Судді:        Т.Костенко
 
              Г.Коробенко