ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N А04/69-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.
суддів : Грейц К.В.
Мачульського Г.М.
розглянувши касаційні ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова,
скарги СДПІ по роботі з великими платниками
податків у місті Харкові
на постанову від 16.05.2005
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № А-04/69-05 господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ “Торговий дім “Харківнафтопродукт”
до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова
СДПІ по роботі з великими платниками
3-тя особа податків у місті Харкові
Про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
за участю Чурсіної В.В.
представників:
- позивача
- - відповідача не прибули
- - 3-ї особи не прибули
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 06.04.2005 господарського суду Харківської області
(суддя Грпигоров А.М.), залишеним без змін постановою колегії
суддів Харківського апеляційного господарського суду від
16.05.2005 (у складі головуючого судді Лащенко Л.Д., суддів
Бабакова Л.М., Погребняк В.Я.), позовні вимоги задоволені
повністю, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ
у Дзержинському районі м. Харкова № 0002692602/0 від 14.06.2004
та № 0002692602/1 від 03.08.2004.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова (відповідач) та СДПІ по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові (3-я особа) звернулись до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами і просить їх
скасувати, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на
порушення судами норми матеріального права, зокрема, п. 3 ст. 3,
ст. 12, п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі і
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Позивач, ТОВ "ТД Харківнафтопродукт", подав відзив на касаційні
скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить
рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційні
скарги відповідачів - без задоволення. В обґрунтування
посилається на те, що з моменту придбання і до теперішнього часу
ніяких змін у конструкцію чи програмне.забезпечення до
реєстратора розрахункових операцій ним не вносилось, пломби в
наявності, тому посилання відповідача на порушення Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
безпідставні та необґрунтовані.
Представники скаржників своїм процесуальним правом на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія
суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами
перевірки господарської одиниці позивача - АЗС № 304 щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу Ізюмською ОДПІ у Харківській
області був складений акт від 06.06.2004 на бланку № 00000372, в
якому вказано, що на АЗС № 304 використовується РРО,
конструкторське і програмне забезпечення якого не відповідає
документації виробника, внаслідок чого не забезпечується у
нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального
через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об’єму і вартості
відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі
оплати.
На підставі висновків, викладених у вищезазначеному акті
перевірки, відповідачем було прийняті податкові повідомлення-
рішення № 0002692602/0 від 14.06.2004 та № 0002692602/1 від
03.08.2004, якими згідно з пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
або
згідно ст. 3 п. 3, ст. 12 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” № 1776 від
01.06.2000 ( 1776-14 ) (1776-14)
позивачеві визначено податкове
зобов’язання за платежем штрафна санкція у розмірі 1700 грн.
В спірних податкових повідомленнях-рішеннях вказано, що штрафна
санкція застосовується до позивача за невідповідність суми
готівкових коштів на місці проведення розрахунків. Але, як
свідчать акт перевірки, рішення про результати розгляду скарги,
посилання на норми закону в самих повідомленнях - рішеннях,
санкції застосовані згідно з приписами п. 8 ст. 17 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме за застосування при здійсненні розрахунків
реєстратора розрахункових операцій, конструкторське забезпечення
якого не відповідає конструкторсько-технологічній та програмній
документації виробника.
Відповідно до п. 3. ст. 3 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції
в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори
розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру
реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого
порядку їх застосування.
Відповідно до ст. 12 цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на території
України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється
реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових
операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до
Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та
конструкція і програмне забезпечення яких відповідає
конструкторсько-технологічній та програмній документації
виробника.
Як вбачається зі ст. 3 вказаного Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
ця норма
визначає для зазначених в ній суб'єктів підприємницької
діяльності обов’язок дотримання двох умов при використанні
реєстраторів розрахункових операцій - застосовувати реєстратори
розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру
реєстраторів розрахункових операцій, та забезпечувати додержання
встановленого порядку їх застосування.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходили
з того, що РРО “DATECS МР 500С”, за результатами перевірки якого
відповідачем застосовано штраф, включений до Державного реєстру
PPN, є зареєстрованим в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова,
має реєстраційне посвідчення та поставлений на облік в Ізюмській
ОДПІ, а незабезпечення у нерозривному технологічному циклі
керівництва відпуском пального через паливно-роздавальну
колонку, реєстрацію об’єму і вартості відпущеного пального
кожного найменування окремо по кожній формі оплати не є
внесенням не передбачених конструкторсько-технологічною та
програмною документацією виробника змін у конструкцію чи
програмне забезпечення РРО, тобто у діях позивача відсутній
склад правопорушення, передбачений нормою п. 8 ст. 17 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Однак, такі висновки не є такими, що ґрунтуються на повному
встановленні і дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності,
тому колегія суддів вважає їх передчасними.
Нормою п. 8 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено, що у разі застосування при
здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових
операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені
зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та
програмною документацією виробника до суб'єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари
(послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової
служби України застосовується фінансова санкція у розмірі ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, зазначивши про відсутність порушень позивачем вимог
вказаного закону, суди попередніх інстанцій відповідно до п. 8
ст. 17 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не дослідили конструкторсько-
технологічну та програмну документацію виробника та, у зв’язку з
цим, не встановили чи були внесені зміни в конструкцію чи
програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій, не
передбачені конструкторсько-технологічною та програмною
документацією виробника.
Так, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи передбачено
вказаною документацією виробника необхідність при застосуванні
реєстратора розрахункових операцій, забезпечувати у єдиному
нерозривному технологічному циклі послідовні дії з контролю за
фактичним об’ємом відпущеного пального, його вартістю та
роздрукуванням розрахункового документу за вказаними даними та
наслідками проведеної операції з відпуску пального, не
встановлено чи передбачає вказана документація виробника
використання такого реєстратора розрахункових операцій без
дотримання єдиного нерозривного технологічного циклу, як і не
встановлено тієї обставини чи передбачена конструкцією
реєстратора розрахункових операцій, згідно вказаної
документації, необхідність забезпечувати у єдиному нерозривному
технологічному циклі послідовні дії з контролю за фактичним
об’ємом відпущеного пального, його вартістю та роздрукуванням
розрахункового документу за вказаними даними та наслідками
операцій з відпуску пального.
Податковий орган за наслідками проведеної перевірки, як
вбачається із судових рішень, вказував на порушення позивачем
вимог Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, пов’язаних саме з незабезпеченням у
єдиному нерозривному технологічному циклі вказаних дій при
проведенні операції з відпуску пального.
Таким чином, судами без дослідження конструкторсько-
технологічної та програмної документації виробника не могло бути
встановлено факту відсутності внесення змін до реєстратора
розрахункових операцій, не передбачених цією документацією.
Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що
надана позивачем довідка про опломбування РРО, яка міститься в
матеріалах справи, засвідчує опломбування РРО з іншим, ніж
вказано в акті, заводським номером –ДС 00000399, і не встановили
як ця обставина впливає на суть порушення, зафіксованого в акті
перевірки.
Оскільки передбачені нормою ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а
справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського
суду.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.05.2005 у справі господарського суду Харківської області № А-
04/69-05 та рішення господарського суду Харківської області від
06.04.2005 у цій справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова та
СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові
задовольнити частково.
Головуючий Г.Кравчук
Судді К.Грейц
Г.Мачульський