ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 41/576
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали заступника прокурора м. Києва
касаційного подання
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 28.04.2005
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ “Юпітер”
до Київської міської Ради
третя особа ТОВ “Меблі-логістик”
Про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Цецюр В.М.- дов. № 35 від 09.08.2005
від відповідача: Хлюпка О.І.- дов. № 225-КР-230 від 18.03.2004
від третьої особи: Плишевський В.Г.- дов. № 64 від 10.05.2005
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 18.03.2005 господарського суду м. Києва відмовлено
в задоволенні позовних вимог ТОВ “Юпітер” щодо визнання
недійсним рішення Київської міської ради № 244/111-9 від
27.11.2003 “Про передачу частини нежилого будинку № 6/5 літ. Б
на вулиці Малій Житомирській”.
Постановою від 28.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду рішення господарського суду м. Києва від 18.03.2005
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що Київська міська рада не
приймала рішення про приватизацію спірного нежилого приміщення і
не встановлювала механізм приватизації шляхом викупу нежилого
приміщення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, заступник прокурора м.
Києва звернувся з касаційним поданням до Вищого господарського
суду України і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судами
невірно застосовані норми матеріального права, зокрема ст.ст. 2,
3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
, п. п. 49, 51, 53
Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої
Законом України від 18.05.2000 ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційне подання заступника прокурора м. Києва
відхилити.
Господарським судом встановлено, що 19.05.2003 Головним
управлінням комунальної власності КМДА направлено на адресу
позивача лист № 084/05-1222, яким повідомлено, що у зв'язку з
тим, що розроблено концепцію та передпроектні пропозиції щодо
реконструкції та розширення готелю "Козацький", розташованого на
вул. Михайлівська, 1/3, будинок 6/5 літ. Б по вул. Мала
Житомирська підлягає знесенню, а тому договір оренди від
01.11.2000 № 3/1547 подовжено не буде, оскільки його дія
припиняється 15.08.2003.
26.06.2003 ТОВ "Юпітер" та комунальним підприємством
"Київжитлоспецексплуатація" укладено договір оренди № 10/0980,
строк дії якого - до початку реконструкції, але не більше, ніж
до 26.06.2004.
Листами № 042/9/1-1555 від 26.03.2004, № 042/9/1-2448 від
30.04.2004 Головне управління комунальної власності м. Києва
повідомило позивача, що договір оренди діє до початку
реконструкції вказаного будинку.
На підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001 за №
197/1631 "Про передачу у користування нежилих приміщень"
( ra_197023-01 ) (ra_197023-01)
ТОВ "Меблі-Логістик" передано цілісний майновий
комплекс магазину № 230, розташованого на першому поверсі
будинку за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5 літ. Б,
площею 213,9 кв.м.
В подальшому ТОВ "Меблі-Логістик" звернулось з заявою про
приватизацію орендованого ним приміщення, і відповідно до
рішення Київської міської ради від 07.02.2002 за № 259/1693 "Про
внесення змін і доповнень до рішення Київради від 05.07.2001 за
№ 445/1422 "Про приватизацію комунального майна у 2001 році"
( ra0259023-02 ) (ra0259023-02)
приватизувало вищезазначене нежиле приміщення
площею 213,9 кв.м. по вул. Мала Житомирська, 6/5, шляхом викупу
орендарем. На підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2002
ТОВ "Меблі-Логістик" набуло права власності на зазначене
приміщення.
27.11.2003 Київською міською радою прийняте рішення № 244/111-9
"Про передачу частини нежилого будинку № 6/5 літ. Б на вулиці
Малій Житомирській".
Вказаним рішенням з метою проведення реконструкції нежилого
будинку № 6/5 літ. Б по вулиці Малій Житомирській для подальшого
розміщення в ньому закладу з надання побутових послуг та
громадського харчування, враховуючи звернення власника частини
зазначеного нежилого будинку —третьої особи у справі, відповідач
вирішив передати частину нежилого будинку № 6/5 літ. Б по вулиці
Малій Житомирській у власність ТОВ "Меблі-логістик" за умови
відшкодування її ринкової вартості.
Як встановлено господарським судом, до прийняття спірного
рішення позивач не звертався із заявою про приватизацію
орендованого ним приміщення, як і не звертався із заявою
виступити інвестором у проведенні реконструкції нежилого
приміщення у будинку по вул. Малій Житомирській, 6/5 літ. Б.
16.06.2004 третя особа у справі платіжним дорученням № 1
перерахувала Головному управлінню комунальної власності м. Києва
1024216,80 грн. як оплату частини нежитлового будинку.
Оскільки відносини щодо здійснення оплати та передачі майна
виникли та існували в 2004 році, тому до спірних правовідносин
судом першої інстанції правомірно застосовано положення ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Згідно статті 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник володіє,
користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до виключної
компетенції Київської міської ради належать повноваження про
прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону
комунального майна.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 статті 60 цього Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах
територіальних громад, відповідно до закону, здійснюють
правомочності щодо володіння, користування та розпорядження
об'єктами права комунальної власності, в т.ч. можуть вирішувати
питання їхнього відчуження; доцільність, порядок та умови
відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються
відповідною радою.
Господарський суд дійшов висновку, що Київська міська рада не
приймала рішення про приватизацію спірного нежилого приміщення і
не встановлювала механізм приватизації шляхом викупу нежилого
приміщення.
На момент прийняття спірного рішення частина нежилого будинку №
6/5 літ. Б по вулиці Малій Житомирській перебувала в оренді
позивача та належала до комунальної власності територіальної
громади міста Києва.
Згідно ст. 327 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
управління майном, що є у
комунальній власності здійснюють безпосередньо територіальна
громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Статтею 328 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що право
власності набувається на підставах, що не заборонені законом,
зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим
правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або
незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
позивача.
Оскільки рішення Київської міської ради № 244/111-9 "Про
передачу частини нежилого будинку № 6/5 літ. Б по вулиці Малій
Житомирській" є волевиявленням відповідача щодо подальших
цивільно-правових відносин, то спірне рішення не може
породжувати для третьої особи цивільно-правових відносин щодо
виникнення права власності на частину нежилого будинку № 6/5
літ. Б по вулиці Малій Житомирській, а є лише підставою для
укладення договору купівлі-продажу на спірний об'єкт
нерухомості, тому воно не може порушувати права та охоронювані
законом інтереси позивача.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва відхилити.
Постанову від 28.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду зі справи № 41/576 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко