ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 41/310-04
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Панової І.Ю.
розглянувши УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 04.02.2005 р. Харківського апеляційного
господарського суду
на рішення від 25.11.2004 р. господарського суду
Харківської області
у справі № 41/310-04 господарського суду Харківської
області
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в
інтересах держави в особі УПФ України в
Жовтневому районі м. Харкова
до Державного підприємства Харківського науково-
дослідного технологічного інституту
приладобудування
Про стягнення 683,19 грн.
за участю представника сторони:
від відповідача – Снєжкін О.Є., довір.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в
особі УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова звернувся до
суду з позовом до Державного підприємства Харківського науково-
дослідного технологічного інституту приладобудування про
стягнення 683,19 грн. заборгованості щодо відшкодування різниці
у розмірі виплаченої пенсії науковому працівнику за період з
18.06.2002 р. по 30.09.2003 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2004
р. (суддя Мінаєва О.М.) у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
04.02.2005 р. (судді: Філатов Ю.М. –головуючий, Івакіна В.О.,
Сіверін В.І.) апеляційне подання Прокурора Жовтневого району м.
Харкова залишено без задоволення, а рішення господарського суду
Харківської області від 25.11.2004 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, УПФ України в
Жовтневому районі м. Харкова звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
оскаржувані рішення господарського суду Харківської області від
25.11.2004 р. і постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 04.02.2005 р. та прийняти нове рішення.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального права, зокрема, ч. 6 ст. 24 Закону України “Про
наукову і наукову-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-
технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
(в редакції Закону України від
06.04.2000 р. N 1646-III, що діяла в період, за який заявлено
позов) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних)
працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-
технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи
на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на
рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює
систематичне оновлення наукових кадрів.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, гр. Масляк В.Л.
працював на підприємстві відповідача та обіймав посади, які
дають право на отримання пенсії у відповідності до Закону
України “Про наукову та науково-технічну діяльність”
( 1977-12 ) (1977-12)
.
Під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями
встановлено, що за період з 18.06.2002 р. по 30.09.2003 р.
загальна сума пенсії, виплаченої гр. Масляк В.Л. за рахунок
коштів позивача –УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова
складає 4 741,83 грн., з яких 2 439,94 грн. –сума різниці у
розмірі між пенсією за віком, призначеною на загальних підставах
відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”
( 1788-12 ) (1788-12)
, та науковою пенсією.
Також судами встановлено, що в цій сумі частка відповідача
складає 28%, тобто сума в розмірі 683,19 грн.
Положеннями ч. 6 ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-
технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
передбачено, що різниця між
сумою призначеної пенсії за цим Законом ( 1977-12 ) (1977-12)
та сумою
пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на
яку має право науковий працівник, фінансується для наукових
(науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових
установ і організацій за рахунок коштів державного бюджету, для
наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і
організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії,
призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам
державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-
педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і
організацій згідно із Законом України „Про наукову і науково-
технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
, та сумою пенсій, обчисленою
відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право
зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 13.12.2000р. № 1826 ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
відповідно до
ст. 24 вищезазначеного Закону ( 1977-12 ) (1977-12)
(далі –Порядок).
Даний Порядок був чинний на час спірних правовідносин.
Відповідно до п. 2 Порядку ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
фінансування витрат
на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних
бюджетних установ і організацій здійснюється за рахунок коштів
державного бюджету, що передаються до Пенсійного фонду на
фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними
програмами.
Пунктом 3 Порядку ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
визначено, що фінансування
витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних
небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок
коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному
фонду кошти на виплату зазначеної різниці.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно довідки
відповідача за № 06/664 останній фінансується на 100% з
державного бюджету.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
Посилання суду першої та суду апеляційної інстанцій на довідку
відповідача про його власне фінансування визнається колегією
суддів необґрунтованим.
Так, зокрема, згідно з довідкою Харківського обласного
управління статистики від 17.10.2002 р. № 8465 (а.с. № 6) формою
фінансування відповідача є госпрозрахунок.
Враховуючи те, що форма фінансування державного підприємства
визначає порядок фінансування витрат на виплату різниці у
розмірі пенсії його працівникам, суд повинен був встановити
дійсне фінансування відповідача у період виплати пенсії
науковому працівнику позивачем.
Крім того, висновок попередніх судових інстанції про те, що для
виплати різниці в пенсіях та відшкодування витрат Пенсійного
фонду України відповідач не має ні правових підстав, ні
фактичної можливості, оскільки держава, як власник підприємства,
має право використовувати лише прибуток підприємства, який у
відповідача був відсутній є необґрунтованим.
Вищезазначені положення Закону України “Про наукову і науково-
технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
та Порядку ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
не
ставлять сплату різниці у розмірі між сумою звичайної пенсії та
сумою наукової пенсії в залежність від результатів фінансово-
господарської діяльності підприємств, установ та організацій на
яких працювали наукові (науково-педагогічні) працівники.
За таких обставин справи прийняті у справі рішення та постанову
не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони
підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
З урахуванням вказаного та керуючись ст. 24 Закону України “Про
наукову і науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
та ст. ст.
111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Харківської області від
25.11.2004 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 04.02.2005 р. у справі № 41/310-04
скасувати.
3. Справу № 41/310-04 передати на новий розгляд до
господарського суду Харківської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
І.Ю. Панова