9/91-05-1918 Про стягнення 266 733,58 грн. - Текст документа

У лютому 2005 р. позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 09.10.2003 р. між ним і БУ–430 ВАТ “Чорноморгідробуд” було укладено договір № 09/03, згідно якого останньому було надано морський плавкран для використання у закритій акваторії порту Іллічівськ. В порушення договірних зобов’язань відповідач не оплатив в повному обсязі надані йому за договором послуги, а тому ТОВ “Микморспецбуд” просило стягнути з ВАТ “Чорноморгідробуд” основну суму боргу у розмірі 139 651,08 грн. та 127,082,5 грн. пені.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 139 651,08 грн. основного боргу, 9 748,8 грн. пені, 99 098,86 грн. збитків, 2 089,03 грн. 3% річних від простроченої суми боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2005 р. (суддя Бакланова Н.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р., в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК УРСР (1540-06) юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 09.10.2003 р. між ТОВ “Микморспецбуд” та БУ-430 ВАТ “Чорноморгідробуд” було укладено договір про надання послуг № 09/03 строком з 10.10.2003 р. по 10.11.2003 р.,, згідно умов якого позивач зобов’язався надати БУ-430 ВАТ “Чорноморгідробуд” морський плавучий кран вантажопідйомністю 100 т “Чорноморець-3” для використання його у закритій акваторії порту Іллічівськ на будівельно-монтажних роботах.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та БУ-430 ВАТ “Чорноморгідробуд” станом на 01.07.2004 р. заборгованість останнього перед позивачем за договором становить 139 651,08 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначений договір не породжує для відповідача обов’язків, оскільки підписаний неуповноваженою посадовою особою, адже згідно п. 14 Положення про БУ-430 його начальник діє від імені ВАТ “Чорноморгідробуд” на підставі довіреності, відповідно до якої договори на суму понад 100 000 грн. він має право укладати лише за письмовим узгодженням з правлінням ВАТ “Чорноморгідробуд”. В даному випадку такого узгодження не було.

Крім того, позивач відповідно до вимог ст. 33 ГПК України (1798-12) не надав належних доказів щодо існування заборгованості відповідача перед ним, оскільки акт звірки не первинним бухгалтерським документом, на підставі якого можна безперечно можна встановити наявність чи відсутність цивільно-правових чи господарсько-правових зобов’язань сторони. З такими висновками обгрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та на підставі встановлених у справі обставин, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Микморспецбуд” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. у справі за № 9/91-05-1918 –без змін.