ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 26/387-04-10946
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Грейц К.В.
Мачульського Г.М.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 04.05.2005р.
у справі № 26/387-04-10946
господарського суду Одеської області
за позовом “Компанії “АСК” у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю
до 1). Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
2).Управління державного казначейства в
Одеській області
Про стягнення 294 305, 70 грн.
За участю представників
- позивача: Тарнакоп В.І. (на підставі довіреності від
04.08.2005р.)
- 1-го відповідача: не з’явився
- 2-го відповідача: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням місцевого господарського суду від 16.02.2005р. (суддя
Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволено. Постановлено
стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі
м. Одеси через Управління державного казначейства в Одеській
області на користь “Компанії “АСК” у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю 294 305, 70 грн. суми переплати за
торгові патенти, 1 700 грн. державного мита та 18 грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
04.05.2005р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді
Поліщук Л.В., суддів Бандури Л.І., Туренко В.Б.) рішення
місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.
Постановлено стягнути з місцевого бюджету через Управління
державного казначейства в Одеській області на користь “Компанії
“АСК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 294 305,
70 грн. –суму передплати за торгові патенти.; стягнути з
Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
витрати по сплаті держмита у сумі 1 700 грн. та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі 1-й відповідач просить постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 04.05.2005р. в частині
задоволення позову “Компанії “АСК” у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю скасувати, та прийняти нове рішення
по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити,
посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме
–ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, ст. 57 розділу 5
Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
.
Відзивів на касаційну скаргу не надано.
Відповідачі не використали наданого законом права на участь
своїх представників у судовому засіданні.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи,
приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції
та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних
обставин правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач
знаходиться на обліку у Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси як суб’єкт підприємницької
діяльності, який надає послуги в сфері грального бізнесу та має
патенти на гральні автомати. Відповідно до вимог Закону України
“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, позивачем здійснено оплату патентів виходячи з
розміру, передбаченого п. 3 ст. 5 вказаного Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(в редакції від 09.07.2003р.), тобто в розмірі 350 грн. за
квартал, та, відповідно до п. 5 ст. 5 цього ж Закону
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, позивачем здійснена одноразова оплата вартості
торгового патенту за три місяці, яка в майбутньому зменшує
розмір плати за торговий патент, який підлягає внесенню у
останній квартал дії патенту. Всього позивачем сплачено вартість
420 патентів та одноразову оплату в розмірі торгового патенту за
три місяці, виходячи із вартості, передбаченої вказаним Законом
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Як зазначено в судових рішеннях, на вимогу органів Державної
податкової служби про здійснення позивачем доплати по патентам
за 1-й квартал 2004р. та доплати за останній квартал терміну дії
цих торгових патентів, у зв’язку з набранням з 01.01.2004р.
законної сили Законом України “Про Державний бюджет України на
2004р.” ( 1344-15 ) (1344-15)
, позивачем здійснено доплату, виходячи з 700
грн. за квартал, а всього –на суму 508 569, 70 грн.
Підставою для задоволення позову місцевим та апеляційним
господарськими судами послужив висновок про надмірну сплату
позивачем на вимогу органів Державної податкової служби грошових
коштів за патенти у сумі 294 305, 70 грн.
Колегія суддів вищого господарського суду України зазначає, що
згідно із статтями 4 і 5 Закону України від 23.03.1996р. № 98/96-
ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(із змінами та доповненнями) оплата вартості
торгового патенту на вказані види діяльності проводиться
щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Тобто оплата вартості торгового патенту здійснюється наперед, за
1 квартал 2004 року до 16.12.2003 року.
Згідно ст. 57 розділу V Закону України від 27.11.2003 року №
1344-ІУ “Про Державний бюджет України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
,
який набрав чинності з.01.2004 року, збільшується вартість
торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових
валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу.
Встановлені частиною третьою ст. 5 Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
стосовно вартості торгового патенту на здійснення
операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри
“1400”, “64000”, “48000”, “2000”, “600”, “2400” замінено
відповідно цифрами “2800”, “128000”, “96000”, “4000”, “1200”,
“4800” (опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” від 3.12.2003р.
№ 228). Тобто вартість торгового патенту з надання послуг у
сфері грального бізнесу збільшено у два рази.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
№ 98/96-ВР від 23.03.1996 року (із змінами та
доповненнями), яка була чинною до 01.01.2004 року - вартість
торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у
сфері грального бізнесу встановлювалась у фіксованому розмірі
(за рік) для використання грального автомату з грошовим або
майновим виграшем та складала - 1 400 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню
оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з
надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії
торгового патенту.
В судових рішеннях господарських судів попередніх інстанцій
зазначено про примушування позивача податковим органом здійснити
доплату за торгові патенти, без посилання на відповідні докази
такого примушування та без дослідження доказів щодо такого
примушування, що на думку Вищого господарського суду України є
порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимог пункту 1 постанови Пленуму
Верховного Суду України, від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, відповідно до якої суди повинні неухильно
додержувати вимоги про законність і обґрунтованість рішення,
обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду
про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні, тому, рішення є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Між тим, від дослідження тієї обставини в наслідок неправильних
дій якої саме із сторін виник спір, відповідно до ст. 49 ч. 2
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
залежить вирішення питання про розподіл
судових витрат.
Також, як в рішенні місцевого господарського суду так і в
постанові апеляційного господарського суду, в порушення вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не зазначено про прийняття рішення щодо кожного з
відповідачів.
В резолютивній частині постанови Одеського апеляційного
господарського суду не зазначено на чию користь підлягають
стягненню з Державної податкової інспекції у Малиновському
районі м. Одеси витрати по сплаті держмита в сумі 1 700 грн. та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Відповідно до копії довідки № 13 з Єдиного Державного реєстру
підприємств та організацій України, назвою позивача є:
“Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія АСК”. Судові
ж рішення місцевим та апеляційними господарськими судами
приймались відносно “Компанії “АСК” у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю”. Існує й розбіжність між кодом
позивача, зазначеним у вказаній довідці, та кодом, вказаним у
позовній заяві. Господарськими судами першої та апеляційної
інстанції в своїх судових рішеннях не з’ясовано, чи є суб’єкт
підприємницької діяльності, у якого виникли спірні
правовідносини з податковим органом тією ж особою, що й позивач
в справі, що, на думку Вищого господарського суду України, є
порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню
на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 3, ст. 111-10 ч. 1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
04.05.2005р. у справі № 26/387-04-10946 господарського суду
Одеської області та рішення господарського суду Одеської області
від 16.02.2005р. в цій справі скасувати, справу передати на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському
районі м. Одеси задовольнити частково.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і К.Грейц
Г. Мачульський