ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 26/231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ТАС-
КАПІТАЛ” на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 09.06.2005р. та на рішення господарського суду м. Києва від
20.04.2005р. у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “ДНІПРОПАК” до Закритого акціонерного товариства
“Страхова компанія “ТАС-КАПІТАЛ”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У березні 2005р. ТОВ “ДНІПРОПАК” пред’явило в господарському
суді позов до ЗАТ “Страхова компанія “ТАС-КАПІТАЛ” про стягнення
34272 грн. страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2005р. (суддя
Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. (судді Отрюх
Б.В. –головуючий, Тищенко А.І., Верховець А.А.), позов було
задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. та
рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2005р. і передати
справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ТОВ “Дніпропак” (страхувальник) та ЗАТ
“Страхова компанія “ТАС-Капітал” (страховик) було укладено
договір страхування від 02.01.2003р. за № 04/16-00013 на умовах
Правил страхування наземного транспорту ЗАТ “Страхова компанія
“ТАС-Капітал”, затверджених 16.04.2002р., за яким було
застраховано транспортний засіб ГАЗ-УАЗ-32212, тип ТЗ
–вантажопасажирський, д.н. 07-77 КХВ, належний ТОВ “Дніпропак”.
Автомобіль було застраховано на повну вартість –страхова сума
складала 35200 грн.
27.10.2003р. у результаті ДТП відбулося конструктивне знищення
застрахованого автомобіля (згорів повністю).
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про страхування”
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страховий ризик - певна подія, на випадок якої
проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та
випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або
законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає
обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми
(страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або
іншій третій особі.
Вказаним договором сторони визначили, що застрахований
автомобіль за своїм призначенням є вантажопасажирським,
страхувальник, виходячи з вимог ст.ст. 2, 40 Закону України “Про
автомобільний транспорт” ( 2344-14 ) (2344-14)
, не був пасажирським
перевізником, використовував його тільки для власних потреб,
зокрема, і перевезення працівників у службових цілях.
Всім цим і іншим обставина суд дав належне юридичне
обґрунтування і дійшов правильного висновку, що саме по собі
зазначення у заяві на страхування наземного транспорту мети
використання спірного автомобіля –перевезення вантажу та
знаходження працівників позивача (пасажирів) в салоні
мікроавтобуса в момент ДТП, не може розцінюватись як зміна
ризику, який міг вплинути на страхову подію, обумовлену пунктом
6 зазначеного договору.
Водночас, суд обґрунтовано звернув увагу і на те, що пунктом
8.37 вказаних Правил страхування, страхувальник до зміни ризику
відніс –заміну власника або водія. Словосполучення “та інше” –не
конкретизував.
При цьому стягуючи страхове відшкодування, суд підставно виходив
з базисної страхової суми, визначеної договором, врахувавши при
цьому положення пункту 11.23 Правил страхування, як і суму
франшизи та вартість залишків автомобіля.
Обґрунтовано з рішенням господарського суду погодився і суд
апеляційної інстанції.
Судові рішення відповідають матеріалам справи і вимогам
законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Доводи касаційної скарги не спростовують їх обґрунтованості і
законності.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова
компанія “ТАС-КАПІТАЛ” залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. та
рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2005р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук