Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого М. Остапенка,

суддів: Є. Борденюк,

В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Запоріжжяобленерго”

на постанову від 22.06.2005 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 7/30

за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства (ТОВ ВКП) “Акант”

Про розірвання договору

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача Морозов В.С. (дов. від 28.09.2005 року)

відповідача представник (дов. від 29.09.2004 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлений про розірвання підрядного контракту № 3 від 01.03.2002 року, укладеного між сторонами у справі, відповідно до якого відповідач (підрядник) прийняв на себе зобов’язання з будівництва адміністративної будівлі ВАТ “Запоріжжяобленерго” з інженерними мережами у місті Запоріжжя по вул. Одеській, 4 та здачу об’єкта в експлуатацію державної приймальної комісії.

Підставою розірвання контракту є порушення підрядником строків виконання робіт, які складають 26 місяців від початку робіт, встановлених контрактом, до здачі об’єкту в гарантійну експлуатацію. Строк виконання окремих видів робіт при будівництві об’єкту визначаються згідно календарним планом будівництва.

Календарний план будівництва погоджений сторонами та оформлений як додаток № 1 до договору і є його невід’ємною частиною. Дата здачі об’єкту в експлуатацію, згідно з додатком, 20.06.2004 року.

Згідно з п. 4. 4. контракту у разі виникнення обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню в строк його зобов’язань, підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення строків завершення об’єкту будівництва. Рішення про зміну початкових строків оформляється сторонами додатковою угодою. Підрядник не ставив питання про перенесення строків виконання робіт за контрактом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2005 року(суддя Л. Коваль) у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року (колегія суддів: Л. Лотоцька, Р. Бахмат, О. Євстигнеєв) рішення у справі залишене без зміни.

Рішення та постанова мотивовані тим, що пунктом 4. 3. контракту сторони обумовили, що початок робіт визначається датою підписання підрядником актів передачі будівельного майданчику і проектної документації.

У матеріалах справи відсутні докази того, що замовник згідно з пунктами 4.3., 8.1., 8.2. контракту передав підряднику акт надання будівельного майданчика з усіма необхідними документами. Про те, що зміна строків початку виконання будівельних робіт відбулась з вини замовника, встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2004 року у справі № 30/316.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України (1798-12) , підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, повинні надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних рішень норм права. Зокрема, передбачена сторонами умова контракту, коли у разі виникнення обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню в строк його зобов’язань, підрядник має право ставити питання перед замовником про перенесення строків завершення об’єкту будівництва. Фактичні обставини справи вказують на те, що підрядні роботи виконані в строк не будуть. Вимоги ст. 320 ГК України (436-15) та ч. 2 ст. 849 ЦК України (435-15) не потребують наявності вини підрядника для розірвання договору, а лише неможливість виконання робіт у встановлений строк.

Помилковим є застосування судом ст. 11 ГПК України (1798-12) до правовідносин між сторонами.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Підставою розірвання контракту з будівництва, укладеного між сторонами у справі, є наявність неможливості виконання робіт у встановлений строк.

Право замовника відмовитись від договору підряду регулюються положеннями ст. 320 ГК України (436-15) та ст. 849 ЦК України (435-15) . Замовник може відмовитись від договору підряду з підстав неналежного виконання підрядником своїх зобов’язань (ч. 2 ст. 320 ГК України (436-15) та ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України (435-15) ).

Судовими рішеннями встановлено, що неможливість виконання робіт у встановлений строк викликана неналежним виконанням замовником своїх зобов’язань. Зазначений факт замовником не спростовується. Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України (435-15) замовник має право у будь-який час до закінчення робіт відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Для розірвання договору з зазначеної підстави, необхідною умовою є надіслання пропозицій про це другій стороні за договором (ч. 1 ст. 11 ГПК України (1798-12) ).

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Запоріжжяобленерго” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року у справі № 7/30 залишити без зміни.