ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2005                                        Справа N 20/448

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 Перепічая В.С. (головуючого),

 Вовка І.В.,

 Гончарука П. А.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу

малого   приватного   підприємства  “Земляни-1”   на   постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2005  року

у  справі  №  20/448  за позовом малого приватного  підприємства

“Земляни-1”  до  комунальної лікувально-профілактичної  установи

Селидівська центральна міська лікарня

про   стягнення суми, -

                       В С Т А Н О В И В:

У  жовтні  2004  року  мале  приватне  підприємство  “Земляни-1”

звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до

комунальної   лікувально-профілактичної   установи   Селидівська

центральна  міська  лікарня,  з урахуванням  уточнених  позовних

вимог про стягнення заборгованості за виконані послуги в розмірі

77103,15  грн., посилаючись на неналежне виконання  відповідачем

умов договорів № 10 від 29.12.1998 року, від 4.01.2000 року та №

4 від 2.01.2001 року. Разом з тим, позивачем заявлено клопотання

про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  23.11.2004

року  відновлено  строк  позовної  давності.  Позов  задоволено.

Стягнуто  з відповідача на користь позивача 77103,15 грн.  боргу

та судові витрати.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

23.02.2005  року рішення місцевого суду скасовано,  а  в  позові

відмовлено.  стягнуто з позивача на користь  відповідача  судові

витрати.

У   касаційній   скарзі  позивач  просить  скасувати   постанову

апеляційної  інстанції,  вказуючи на  порушення  та  неправильне

застосування    апеляційним   судом   норм   матеріального    та

процесуального  права,  а рішення місцевого  суду  залишити  без

змін.

Заслухавши  пояснення представників сторін,  вивчивши  матеріали

справи,  обговоривши  доводи касаційної  скарги  та  заперечення

проти   них,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не   підлягає

задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи  позовні вимоги, суд першої  інстанції  виходив  з

того,  що  пропуск позивачем строку позовної давності  стався  з

поважних причин –звернення з визнаною відповідачем претензією до

відділу   державної  виконавчої  служби  Селидівського  міського

управління юстиції, внаслідок чого підлягає відновленню, а  факт

заборгованості  відповідача в сумі 77103,15  грн.  в  зв’язку  з

неналежним  виконанням умов договорів № 10 від 29.12.1998  року,

від  4.01.2000  року  та № 4 від 2.01.2001 року  підтверджується

матеріалами справи.

Не погодившись з висновками місцевого суду, апеляційна інстанція

дійшла  висновку про необхідність скасування рішення суду першої

інстанції та відмови в позові, посилаючись на наступне.

Договори № 10 від 29.12.1998 року, від 4.01.2000 року та № 4 від

2.01.2001  року  за  своєю правовою природою  є  договорами  про

надання  послуг. Відповідно до вимог вказаних договорів  позивач

надав  відповідачу послуги з прання білизни,  які  повинні  були

оплачуватись останнім в порядку, передбаченому цими  договорами,

згідно  з  калькуляцією, яка складається на перше число  кожного

місяця  (з урахуванням інфляції). Калькуляція повинна додаватися

до договору.

Апеляційним  судом встановлено, що в матеріалах справи  відсутня

калькуляція,  на  підставі якої можна  було  визначити  вартість

виконаних  робіт,  що  є порушенням умов  договору  про  надання

послуг.  Надані позивачем рахунки на оплату не містять посилання

на договір, в рамках якого вони були складені або виставлені,  а

акт  звірки  не  містить посилання, на підставі  яких  договорів

проведена  звірка, що свідчить про ненадання позивачем  належних

доказів на підтвердження позовних вимог.

Висновки   апеляційного  господарського  суду  про   відсутність

правових  підстав  для задоволення заявлених  позовних  вимог  є

законним,  обґрунтованим,  відповідає  нормам  матеріального   і

процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам

справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З   огляду  на  викладене,  підстав  для  зміни  або  скасування

постанови суду другої інстанції у справі не вбачається.

Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України –

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу  приватного підприємства “Земляни-1”  залишити

без    задоволення,   а   постанову   Донецького    апеляційного

господарського суду від 23.02.2005 року у справі №  20/448  –без

змін.

Головуючий    Перепічай В.С.

Судді         Вовк І.В.

              Гончарук П.