ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 16/412-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Сумської МДПІ
касаційної скарги
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 07.02.2005
у справі господарського суду Сумської області
за позовом ТОВ
“СП”
До Сумської МДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Лемешко О.М.- дов. б/н від 01.08.2005
від відповідача: Коваленко Л.М.-дов. № 17-К/9/10 від 05.01.2005
Яресько П. І.- дов. № 1352/Я/10-С від 04.02.2005
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 28.12.2004 господарського суду Сумської області
позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ
№ 0000592310/0 від 14.04.2004 та № 0000592310/1 від 12.05.2004
про сплату податкового зобов’язання з податку на прибуток
підприємства в сумі 2610,00 грн. та фінансових санкцій в сумі
5905,00 грн.
В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
форми “Р” Сумської МДПІ № 4085/23/140145892 від 07.07.2004 про
застосування до ТОВ “СП” штрафних санкцій за порушення
податкового законодавства в сумі 80,00 грн. провадження
припинено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ
№ 0000602310/0 від 14.04.2004 та № 0000602310/1 від 12.05.2004
про сплату податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 56605,50 грн. в
тому числі 37737,00 грн. основного боргу та 18868,00 грн.
штрафних (фінансових) санкцій.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми “Р”
Сумської МДПІ № 4086/23/14014 від 07.07.2004 про застосування до
ТОВ “СП” штрафних санкцій за порушення податкового законодавства
в сумі 9226860,25 грн.
Постановою від 07.02.2005 Харківського апеляційного
господарського суду пункт 4 рішення господарського суду Сумської
області від 28.12.2004 змінено та викладено в наступній
редакції:
визнати недійсним повідомлення-рішення Сумської МДПІ №
0000602310/0 від 14.04.2004 та № 0000602310/1 від 12.05.2004 про
сплату податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 56586,00 грн., в
тому числі 37717,50грн. основного боргу, та 18868,50 грн.
штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині рішення господарського суду Сумської області
залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що згідно висновку експерта-економіста
№ 6 від 17.11.2004 висновки акту перевірки № 23/009-019 від
09.04.2004 з приймання до досліджувальної господарської операції
підприємства ТОВ “СП” порядку віднесення до валових витрат
виробництва завищення валових витрат в сумі 8750,00 грн. не
підтверджується.
Таким чином, включення вартості закупленого для господарської
діяльності малька риби (8750,00 грн.) до валових витрат було
правомірним.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного
господарського суду Сумська МДПІ звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, мотивуючи тим, що зазначена постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, зокрема п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. п. 7.4.1
п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
ст.ст. 42, 58 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення Сумської
МДПІ:
- № 0000602310/0 від 14.04.2004 (податкове повідомлення-рішення:
- № 0000602310/1 від 12.05.2004), яким позивачу нараховано
податок на додану вартість у сумі 37737,50 грн. та застосовані
штрафні (фінансові) санкції в сумі 18868,50 грн.;
- № 0000592310/0 від 14.04.2004 (податкове повідомлення-рішення
№ 0000592310/1 від 12.05.2004), яким позивачу нараховано податок
на прибуток в сумі 2610,00 грн. та застосовані штрафні
(фінансові) санкції в сумі 5905,00 грн.;
- форми “Р” № 4086/23/14014 від 07.07.2004 про застосування
штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в сумі
9226860,25 грн.;
- форми “Р” № 4085/23/140145891 від 07.07.2004 про застосування
штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в сумі
80,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 та п. п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові
витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які
придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці...”.
Господарський суд дійшов висновку про правомірність дій позивача
з включення до складу валових витрат вартості придбаного малька
риби в сумі 8750,00 грн., який за твердженням позивача не
використовувався і не міг використовуватися в подальшій
господарській діяльності через відсутність водного об’єкту,
оскільки підприємство придбало мальок 24.04.2003, а договір на
оренду ставка для його розведення уклали тільки 22.07.2003.
Однак це не було предметом дослідження у господарському суді при
розгляді даної справи.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно підпункту 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою
збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним
операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок
за ставкою нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(крім платників податку, зазначених у п. 7.2 ст.
7 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
), або сплачують цей податок у
складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від
сплати цього податку або не є його суб’єктами згідно з
законодавством.
Позивач є платником податку на прибуток та податку на додану
вартість на загальних підставах.
Таким чином, господарський суд дійшов помилкового висновку про
правомірність дій позивача про включення до складу валових
витрат сум авансових платежів за не отриману на момент перевірки
продукцію (сіль) від ТОВ АФ “Зоря”, яке зареєстровано платником
фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про
забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(чинної на перевіряємий період) установлено граничний розмір
річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання
послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів
розрахункових операцій є обов’язковим для форм та умов
проведення діяльності, визначених у п. 2 Переліку, затвердженого
цією постановою, в сумі 200 тис. гривень на один суб’єкт
господарської діяльності.
У разі перевищення встановленого граничного розміру річного
обсягу розрахункових операцій ТОВ “СП” повинно було перейти у
місячний термін на облік розрахункових операцій у готівковій та
безготівковій формі із застосуванням РРО з дати перевищення
граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, тобто
з 07.11.2001 по 06.12.2001, як це передбачено постановою
Кабінету Міністрів України “Про термін переведення суб’єктів
підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у
готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій” ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
, з наступними змінами та
доповненнями.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Таким чином, господарськими судами неповно з’ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і
направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 07.02.2005 Харківського апеляційного
господарського суду та рішення від 28.12.2004 господарського
суду Сумської області зі справи № 16/412-04 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Сумської області.
Головуючий В.С.Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко