ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 14/190
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів : Жаботиної Г.В.,
Полянського А.Г.,
розглянувши у відкритому ДПІ у Виноградівському районі
судовому засіданні Закарпатської області
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 26.01.2005
у справі № 14/190 господарського суду
Закарпатської області
за позовом Приватного підприємця Бушко І.І.
до ДПІ у Виноградівському районі
Закарпатської області
Про визнання недійсним рішення,
за участю представників сторін від:
позивача не з’явились
відповідача не з’явились
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 09.08.2005р. здійснено заміну
складу суду на колегію суддів: головуючий суддя Кривда Д.С.,
судді Жаботина Г.В., Полянський А.Г.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
05.10.2004р. (суддя Карпинець В.І.), залишеним без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.01.2005р. (головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.), позов задоволено; визнано недійсним рішення ДПІ у
Виноградівському районі Закарпатської області від 06.02.2004р. №
100/23-2527110297/1215.
Відповідач у поданій касаційній скарзі просить постанову
Львівського апеляційного господарського суду скасувати,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права.
Учасники процесу не скористалися наданим правом на участь своїх
представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції було
встановлено та підтверджено апеляційним судом при здійсненні
апеляційного провадження, що ДПІ у Виноградівському районі
Закарпатської області була проведена позапланова перевірка з
питань дотримання вимог Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та Закону
України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
по приватному підприємцю
Бушко І.І. за результатами якої складено акт № 0705/55/23-02 від
04.02.2004р.
На підставі даного акту перевірки відповідач прийняв спірне
рішення від 06.02.2004р. № 100/23-2527110297/1215, яким до
позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 137280грн..
В акті перевірки вказано на порушення позивачем ст. 15 Закону
України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та постанови Кабінету
Міністрів України від 21.06.2001р. № 700 „Про запровадження
мінімальних цін на вітчизняні та імпортні алкогольні напої"
( 700-2001-п ) (700-2001-п)
, а саме здійснення роздрібної торгівлі
алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених
мінімальних роздрібних цін. В основу такого висновку покладено
письмове пояснення громадянина Білака С.В. від 30.01.2004р.,
відібране за фактами реалізації алкогольних напоїв 30.01.2004р.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що підприємницьку
діяльність за адресою м. Виноградів, вул. Івана Франка, 108
здійснює приватний підприємець Бушко Іван Іванович на підставі
укладеного договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2002р. та
приватний підприємець Бушко Світлана Гурбанівна на підставі
укладеного договору суборенди нежилих приміщень від 02.01.2004р.
Довідкою від 25.12.2003 р. про трудові відносини фізичної особи
з платником Єдиного податку підтверджено факт перебування
громадянина Білака Сергія Васильовича у трудових відносинах з
приватним підприємцем Бушко Світланою Гурбанівною за період з
25.12.2003р. по третій квартал 2004 р. Доказів перебування
громадянина Білака С.В. у трудових відносин з приватним
підприємцем Бушко І.І., в тому числі у спірному періоді,
податковим органом не надано. З урахуванням зазначеного суди
дійшли висновку про те, що пояснення громадянина Білака С.В. від
30.01.2004р. не може бути підставою для застосування до позивача
штрафних санкцій у зв’язку з реалізацією вищенаведеним
громадянином алкогольних напоїв.
При цьому судами прийнято до уваги подане місцевому суду
пояснення від 22.09.2004р., в якому громадянин Білак С.В. вказує
на реалізацію 30.01.2004р. власних алкогольних напоїв та від
свого імені, при цьому заперечив пояснення надані ним від
30.01.2004р.
Акт перевірки від 04.02.2004р., на підставі якого прийняте
спірне рішення, не містить жодних доказів у підтвердження
обставини щодо порядку та способу передачі алкогольних напоїв
для реалізації громадянину Білак С.В. (в якому порядку, коли, в
якій кількості, за якими видатковими документами тощо).
Суди, давши оцінку вказаному акту перевірки, також встановили,
що податковим органом не наведено обставини вибуття горілчаних
виробів у кількості між вказаною партією придбаного товару та
встановленого залишку на час проведення перевірки (кому
реалізовано, за якими товарно-супровідними документами,
накладними тощо) та не надано жодних доказів у підтвердження
придбання та наявності у приватного підприємця Бушко І.І. інших
алкогольних напоїв (лікеру та шампанського), які були
реалізовані 30.01.2004р. громадянином Білак С.В. Відповідач не
надав жодних доказів на підтвердження ціни придбання алкогольних
виробів, доказів вартості наявних у суб'єкта підприємницької
діяльності алкогольних виробів та не надав доказів факту їх
реалізації. Акт перевірки лише констатує факт реалізації без
посилання на докази встановлення цього факту.
З огляду на недоведеність факту здійснення позивачем роздрібної
торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від
встановлених мінімальних роздрібних цін, господарські суди
обґрунтовано дійшли до висновку про неправомірність застосування
до позивача фінансових санкцій. Отже, спірне рішення правомірно
визнано недійсним з вищевикладених підстав.
Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційного господарського
суду є такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської
області залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 26.01.2005 у справі №
14/190 – без змін.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Полянський