ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2005                                        Справа N 12/982
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
             Перепічая В.С. (головуючий),
             Вовка І.В.,
             Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційне
подання  заступника прокурора Житомирської області  на  постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. у
справі  за  позовом прокурора м. Бердичева в інтересах держави  в
особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої
компанії   “Укртрансгаз”   НАК   “Нафтогаз   України”   в   особі
Бердичівського  лінійного  виробничого  управління  магістральних
газопроводів   до  Державного  комунального  підприємства   лазні
“Веселка”, третя особа –ВАТ “Житомиргаз”
 
про   стягнення сум
 
Перевіривши  матеріали  справи, обговоривши  доводи  касаційного
подання, суд
 
                       У С Т А Н О В И В :
 
У  березні  2004 р. прокурор м. Бердичева в інтересах держави  в
особі   Міністерства  палива  та  енергетики  України  в   особі
Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в  особі
Бердичівського  лінійного  виробничого управління  магістральних
газопроводів пред’явив в господарському суді позов до Державного
комунального  підприємства лазні “Веселка” про стягнення  648,74
грн.,  в  т.ч.  529,80 грн. боргу за транспортування  природного
газу,  64,02 грн. інфляційних, 34,88 грн. пені та 20,04 грн.  3%
річних.
 
У  подальшому  позивач відмовився від позовних вимог  в  частині
стягнення 118,94 грн.
 
Рішенням   господарського   суду   Житомирської   області    від
13.12.2004р.  (суддя  Гансецький  В.П.)  позов  було  задоволено
частково,  з  відповідача  на користь  Бердичівського  лінійного
виробничого управління магістральних газопроводів було  стягнуто
491,04  грн.  боргу,  в  частині  стягнення  38,76  грн.   боргу
відмовлено, в частині стягнення 118,94 грн. боргу провадження  у
справі припинено.
 
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
 
Постановою  Житомирського апеляційного господарського  суду  від
07.04.2005р.  (судді  Пасічник С.С.  –головуючий,  Гулова  А.Г.,
Щепанська  Г.А.)  апеляційну скаргу  було  задоволено  частково,
рішення    господарського   суду   Житомирської   області    від
13.12.2004р.  скасовано, позов прокурора м.  Бердичева  залишено
без розгляду.
 
У  касаційному поданні заступник прокурора Житомирської  області
просить    скасувати   постанову   Житомирського    апеляційного
господарського  суду від 07.04.2005р., а рішення  господарського
суду  Житомирської  області від 13.12.2004р.  залишити  в  силі,
посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права.
 
Касаційне подання задоволенню не підлягають з наступних підстав.
 
Згідно припису п. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,
на  прокуратуру  України  покладається представництво  інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
 
Відповідно   до  ст.  36  Закону  України   "Про    прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
         підставою представництва в суді держави є наявність
порушень  або загрози порушень економічних, політичних та  інших
державних  інтересів внаслідок протиправних дій  (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
і державою.
 
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999  року  №  1-
1/99   визначив,  що  прокурор  чи  його  заступник  у   кожному
конкретному   випадку  самостійно  визначає  з   посиланням   на
законодавство, на підставі якого подається позов,  в  чому  саме
відбулося  чи  може  відбутися порушення матеріальних  чи  інших
інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність  їх
захисту  та  зазначає орган, уповноважений державою  здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
 
При  цьому, як зазначив Конституційний суд України, прокурор  чи
його заступник звертаються з позовом саме в інтересах держави, а
не  в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від
їх підпорядкування і форм власності.
 
Пунктом  2  резолютивної частини рішення КСУ визначено,  що  під
поняттям  орган,  уповноважений державою здійснювати  відповідні
функції  у  спірних відносинах, зазначених в  ч.  2  ст.  2  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , треба розуміти орган державної влади  або
орган   місцевого   самоврядування,   який   законом   наділений
повноваженнями органу виконавчої влади.
 
Вказаний  орган, згідно п. 5 мотивувальної частини рішення  КСУ,
фактично  є  позивачем у справі, порушеній  за  позовною  заявою
прокурора  і  на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          є
стороною  в  арбітражному  процесі і здійснює  процесуальні  дії
відповідно до вимог ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Отже, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у
випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або
орган   місцевого   самоврядування,   наділений   повноваженнями
виконавчої влади.
 
Як  встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами
справи,  заявляючи позов про стягнення 648,74  грн.  на  користь
Бердичівського  лінійного  виробничого управління  магістральних
газопроводів,   прокурор   визначив   Міністерство   палива   та
енергетики України в особі Дочірньої компанії “Укртрансгаз”  НАК
“Нафтогаз України”, як орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
 
Втім,  Дочірня  компанія  “Укртрансгаз” НАК  “Нафтогаз  України”
здійснює управління господарсько діяльністю через свої органи та
посадові особи відповідно до ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і не
є органом державної влади чи місцевого самоврядування.
 
З огляду вищевикладеного, апеляційний суд прийшов до правильного
висновку,  що прокурором заявлено позов в інтересах самостійного
суб'єкта  господарювання, який не є органом державної  влади  чи
органом   місцевого  самоврядування,  наділеного  повноваженнями
виконавчої влади.
 
Відповідно   ж  до  ч.  З  п.  З  роз'яснення  Президії   Вищого
господарського суду України "Про деякі питання участі  прокурора
у  розгляді  справ, підвідомчих господарським судам" №  04-5/570
від   22.05.2002р.  ( v_570600-02  ) (v_570600-02)
          якщо  господарський   суд
помилково   порушив   справу  за  позовом  прокурора   чи   його
заступника,  в якій неправильно визначено позивача  за  вимогами
про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без
розгляду  відповідно  до  пункту  1 частини першої статті 81 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення  суду
першої інстанції і залишив позов без розгляду.
 
Доводи  касаційної скарги не спростовують правильність висновків
апеляційного суду.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   -   111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційне  подання  заступника  прокурора  Житомирської  області
залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 07.04.2005р. без змін.
 
Головуючий    В.Перепічай
 
С у д д і     І.Вовк
 
               П. Гончарук