ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2005                                        Справа N 12/330
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді  Кривди Д.С.,
суддів  Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Грибок Л.Т.
від відповідача: Оніщук В.П.
розглянувши  касаційну скаргу Рівненської  об’єднаної  державної
податкової інспекції
на  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від
03.03.2005р.
у справі № 12/330 Господарського суду Рівненської області
за  позовом  Кооперативного  підприємства  “Рівненське  гуртово-
роздрібне об’єднання ОСС”
до Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Кооперативне    підприємство    “Рівненське    гуртово-роздрібне
об’єднання  ОСС”  звернулося до Господарського суду  Рівненської
області з позовом до Рівненської об’єднаної державної податкової
інспекції   про  визнання  недійсним  податкового  повідомлення-
рішення  Рівненської  об’єднаної державної податкової  інспекції
від 12.08.2004р. № 0002782343/0/23-300.
 
Рішенням    Господарського   суду   Рівненської   області    від
16.12.2004р.  (суддя В.М.Шарапа), залишеним без змін  постановою
Львівського  апеляційного господарського суду  від  03.03.2005р.
(судді:  Я.О.Юрченко, Н.А.Галушко, Т.С.Процик),  позовні  вимоги
Кооперативного    підприємства   “Рівненське   гуртово-роздрібне
об’єднання   ОСС”   задоволено,  визнано   недійсним   податкове
повідомлення-рішення Рівненської об’єднаної державної податкової
інспекції від 12.08.2004р. № 0002782343/0/23-300.
 
Не  погодившись з прийнятими у даній справі судовими  рішеннями,
Рівненська   об’єднана  державна  податкова   інспекція   подала
касаційну    скаргу,   в   якій   просить   скасувати    рішення
Господарського  суду  Рівненської області  від  16.12.2004р.  та
постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
03.03.2005р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволені  позовних  вимог.  Свою вимогу  Рівненська  об’єднана
державна податкова інспекція мотивує тим, що господарським судом
першої  та  апеляційної інстанції неправильно застосовано  норми
матеріального  права,  а  саме:  Закону  України  “Про  державне
регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, коньячного  і
плодового,  алкогольних   напоїв   та   тютюнових       виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        , Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний
збір” ( 18-92 ) (18-92)
        .
 
У   відзиві   на   касаційну  скаргу  Кооперативне  підприємство
“Рівненське    гуртово-роздрібне   об’єднання   ОСС”    доводить
безпідставність    вимог   Рівненської   об’єднаної    державної
податкової  інспекції та правомірність прийнятих у даній  справі
судових рішень.
 
Розглянувши  касаційну скаргу, заслухавши представників  сторін,
які   з’явились   в   господарське  засідання  суду   касаційної
інстанції,  перевіривши правильність застосування  господарським
судом   норм   матеріального  та  процесуального  права,   Вищий
господарський  суд України дійшов висновку, що касаційна  скарга
Рівненської  об’єднаної державної податкової інспекції  підлягає
задоволенню частково.
 
Як   встановлено  господарським  судом,  відповідачем  проведено
перевірку  позивача  щодо контролю за здійсненням  розрахункових
операцій  у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами
підприємницької  діяльності, про що 04.08.2004р.  було  складено
акт.  Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.  6  Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
        , а саме
на   момент  перевірки  магазину  “Маркет  Рікос”,  що  належить
позивачу,  була  відсутня засвідчена виробником  або  імпортером
копія  чинної  декларації  про  максимальні  роздрібні  ціни  на
тютюнові   вироби.   За  результатами  перевірки,   відповідачем
прийнято   рішення  про  застосування  фінансових  санкцій   від
12.08.2004р. № 3691/23-300, яким до позивача застосовано штрафні
санкції у розмірі 1700,00 грн. та податкове повідомлення-рішення
від  12.08.2004р. № 0002782343/0/23-300, яким позивачу визначено
суму  податкового  зобов’язання за платежем  штрафні  санкції  у
розмірі 1700,00 грн.
 
Згідно  п.  24  ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів  “Про  акцизний
збір”  ( 18-92  ) (18-92)
          у  суб'єкта підприємницької  діяльності,  що
здійснює  роздрібну  торгівлю  підакцизними  товарами,  на   які
встановлено  ставки акцизного збору у відсотках  до  обороту,  у
місці  торгівлі  такими товарами на видному місці  повинні  бути
розміщені  засвідчені  виробником або  імпортером  копії  чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні  товари,
що  були  подані  їх виробником або імпортером  до  центрального
органу  державної  податкової служби  України  або  центрального
органу  державної  митної служби України. Отже,  як  випливає  з
приписів    вищенаведеної   правової    норми,    на    суб’єкта
підприємницької  діяльності,  що  здійснює  роздрібну   торгівлю
підакцизними  товарами,  покладено обов’язок  у  місці  торгівлі
такими   товарами  на  видному  місці  повинні  бути   розміщені
засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про
максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.
 
Відповідно  до  абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про  державне
регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, коньячного  і
плодового,     алкогольних   напоїв   та   тютюнових    виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         (в редакції, чинній на момент виникнення  спірних
правовідносин)    до   суб'єктів   підприємницької    діяльності
застосовуються  фінансові  санкції у  вигляді  штрафів  у  разі,
зокрема,  оптової  (включаючи імпорт та  експорт)  і  роздрібної
торгівлі   спиртом  етиловим,  коньячним  і  плодовим,   спиртом
етиловим    ректифікованим   виноградним,    спиртом    етиловим
ректифікованим  плодовим,  алкогольними  напоями  та  тютюновими
виробами  без  наявності  ліцензій або за  відсутності  у  місці
торгівлі  засвідчених  виробником або  імпортером  копій  чинних
декларацій  про  максимальні роздрібні ціни на тютюнові  вироби,
які продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості
отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
 
Відповідно  до  ст.  1 Закону України “Про державне  регулювання
виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного  і  плодового,
алкогольних  напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          місце
торгівлі  - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив,  в
одному  торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного
розташування, для тютюнових виробів - без обмеження  площі,  для
алкогольних  напоїв - торговельною площею не  менше  20  кв.  м,
обладнане  електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно
від  їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно  від
їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних
напоїв  та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється
через них продаж інших товарів.
 
Отже,  нормою,  на  підставі якої до позивача  було  застосовано
штрафні  санкції, передбачено застосування цих  санкцій  лише  у
разі  відсутності ліцензії або за відсутності у  місці  торгівлі
засвідчених  виробником або імпортером копій  чинних  декларацій
про   максимальні  роздрібні  ціни  на  тютюнові   вироби,   які
продаються  у  такому місці торгівлі. Проте,  господарський  суд
встановивши,  що із змісту пояснення директора магазину  “Маркет
Рікос” на час перевірки в наявності була копія чинної декларації
засвідчена  печаткою  Демидівського ВЗПТ не встановив  обставини
щодо  того, чи знаходилася декларація про максимальні  роздрібні
ціни  на  тютюнові вироби саме у місці торгівлі, що є  порушення
ст.  ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо дослідження
та оцінки доказів.
 
Крім  того,  як  вже було зазначено, за результатами  перевірки,
відповідачем   прийнято  рішення  про  застосування   фінансових
санкцій від 12.08.2004р. № 0002782343/0/23-300, яким до позивача
застосовано  штрафні  санкції у розмірі 1700,00  грн.  Проте,  в
матеріалах справи (стор. 4) знаходиться рішення відповідача  про
застосування  фінансових санкцій від 12.08.2004р. № 3691/23-300,
яким  до  позивача  застосовано штраф у розмірі  1700,00грн.  за
відсутність   у   місті  торгівлі  засвідчених  виробником   або
імпортером  копій  чинних декларацій про  максимальні  роздрібні
ціни  на  тютюнові  вироби, які продаються у такому  місці,  яке
господарський  суд  не  досліджував  та  обставини   щодо   його
прийняття та виконання позивачем не встановлював, що є порушення
ст.  ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо дослідження
та оцінки доказів.
 
Також,  господарський суд, встановивши, що податкові  органи  не
мають  права визначати штрафні санкції за порушення вимог Закону
України  “Про  державне регулювання виробництва і  обігу  спирту
етилового,  коньячного  і  плодового,  алкогольних   напоїв   та
тютюнових  виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         як податкове зобов’язання,  не
взяв  до  уваги  те,  що вказана обставина не  є  підставою  для
визнання   недійсним   оспорюваного   податкового   повідомлення
–рішення,  оскільки  судами взагалі не було  з’ясовано  чи  мало
місце  порушення  позивачем вимог Закону України  “Про  державне
регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, коньячного  і
плодового,   алкогольних    напоїв   та   тютюнових     виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        
 
Вищенаведене  свідчить про те, що судами зроблено  висновки  при
неповно встановлених обставинах справи.
 
Зазначене  неповне  встановлення  обставин  справи  є   суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та виключає можливість
висновку  касаційної  інстанції щодо  правильності  застосування
судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв’язку  з
цим  постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню  з
передачею  справи  на  новий розгляд. Під  час  нового  розгляду
справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в  цій
постанові,  вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного  і  об’єктивного встановлення обставин  справи,  прав  і
обов’язків  сторін  і  в  залежності  від  встановленого  та   у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,  111-11,
111-12     Господарського    процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну  скаргу  Рівненської об’єднаної  державної  податкової
інспекції задовольнити частково.
 
Рішення Господарського суду Рівненської області від 16.12.2004р.
та  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від
03.03.2005р. у справі № 12/330 скасувати, а справу  передати  на
новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.
 
Головуючий - суддя      Кривда Д.С.
 
судді                   Жаботина Г.В.
 
                        Грек Б.М.