ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 12/1446
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С.
(головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-
будівельне управління “ЧЕРКАСИЛІФТ” Акціонерного товариства
“Укрліфт” на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29.06.2005р. у справі за позовом
Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне
управління “ЧЕРКАСИЛІФТ” Акціонерного товариства “Укрліфт” до
Житлово-експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків ЖБК
про розірвання угоди
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У березні 2005р. Дочірнє підприємство “Спеціалізоване ремонтно-
будівельне управління “ЧЕРКАСИЛІФТ” Акціонерного товариства
“Укрліфт” пред’явило в господарському суді позов до Житлово-
експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків ЖБК про
розірвання договору підряду № 208 від 02.12.2004р. на технічне
обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем, з
підстав ст. 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.04.2005р.
(суддя Скиба М.Г.) позов було задоволено.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.06.2005р. (судді Зеленіна Н.І. –головуючий,
Андрейцева Г.М., Сергейчук О.А.) апеляційну скаргу Дочірнього
підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління
“ЧЕРКАСИЛІФТ” Акціонерного товариства “Укрліфт” було задоволено,
рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2005р.
скасовано, провадження у справі № 12/1446 припинено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
29.06.2005р., а рішення господарського суду Черкаської області
від 12.04.2005р. залишити без змін, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Скасовуючи рішення господарського суду і припиняючи провадження
у справі, суд другої інстанції виходив з того, що між сторонами
договір не було укладено, у зв’язку з недосягненням згоди щодо
істотних умов договору, зокрема по ціні надання послуг.
Проте з таки висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору є розірвання
договору № 208 від 02.12.2004р. на технічне обслуговування і
ремонт ліфтів та диспетчерських систем, за яким замовником є
Житлово-експлуатаційна контора по обслуговуванню будинків
Житлово-будівельних кооперативів, а підрядником –Дочірнє
підприємство “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління
“ЧЕРКАСИЛІФТ”.
Вказаний договір сторонами був підписаний з протоколом
розбіжностей.
Позивач до суду для врегулювання протоколу розбіжностей щодо
умов згадуваного договору не звертався.
(а.с. 2)
Зазначене сторонами не заперечується, як і те, що позивач, як
господарюючий суб’єкт, займає монопольне становище у місті
Черкаси.
(а.с. 2, 94)
Суд другої інстанції на зазначене належної уваги не звернув,
тоді як відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, якщо
сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,
заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого
є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона
–виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний
монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка
одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений
двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися не
врегульованими, то пропозиції другої сторони вважається
прийнятими.
Отже, наведений висновок апеляційного суду, який було покладено
в основу прийнятої постанови, є помилковим.
Водночас, як видно з резолютивної частини постанови, суд другої
інстанції задовольнив апеляційну скаргу позивача, тоді як з
такою скаргою звернувся не він а відповідач.
(а.с. 41- 42, 204 –207)
Не можна погодитись і з рішенням господарського суду, так як суд
цієї інстанції не з’ясував з якою конкретно нормою матеріального
права позивач пов’язував розірвання договору, маючи на увазі, що
ст. 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначає загальний принцип свободи
договору, а ст.ст. 651 та 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачають
різне навантаження за своїм змістом для зміни або розірвання
договору, які потребують доведення з боку позивача.
Не досліджено судом і те, чи не є за своєю правовою природою
спірний договір договором по наданню послуг, як і дотримання
сторонами положень ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
стосовно
порядку зміни та розірвання господарських договорів.
Таким чином ухвалені судові рішення визнати законними і
обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог
позивача і заперечень відповідача, і вирішити спір відповідно до
встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Спеціалізоване
ремонтно-будівельне управління “ЧЕРКАСИЛІФТ” Акціонерного
товариства “Укрліфт” задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.06.2005р. та рішення господарського суду Черкаської
області від 12.04.2005р. скасувати і справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук