ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2005                                      Справа N 10/444ПД
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 Перепічая В.С. (головуючого),
 Вовка І.В.,
 Гончарука П. А.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Шестопалової
Людмили    Іванівни   на   постанову   Донецького   апеляційного
господарського суду від 11.05.2005 року у справі № 10/444-пд  за
позовом  суб’єкта  підприємницької діяльності –  фізичної  особи
Журби  Юрія  Івановича  до комунального житлово-експлуатаційного
підприємства   “ЖЕП”  та  суб’єкта  підприємницької   діяльності
–фізичної особи Шестопалової Людмили Іванівни, за участю  третіх
осіб   –Іловайської   міської  ради  та   Виконавчого   комітету
Іловайської міської ради,
 
про   визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод  в
користуванні майном, -
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У   листопаді  2004  року  суб’єкт  підприємницької   діяльності
–фізична  особа  Журба Юрій Іванович звернувся до господарського
суду  Донецької  області  з  позовом  до  комунального  житлово-
експлуатаційного підприємства “ЖЕП” та суб’єкта  підприємницької
діяльності –фізичної особи Шестопалової Людмили Іванівни,  третя
особа  –Іловайська міська рада, про визнання недійсним  договору
оренди  № 29 від 2.01.2004 року нежитлового приміщення загальною
площею  43,5  м2,  розташованого за адресою: м. Іловайськ,  вул.
Левіна, 3, усунення перешкод в користуванні вказаним приміщенням
та  зобов’язання  відповідача  його  звільнити,  посилаючись  на
незаконність вказаного договору.
 
Ухвалою  господарського  суду Донецької області  від  27.12.2004
року  до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи  залучено
Виконавчий комітет Іловайської міської ради.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області  від  21.02.2005
року  провадження у справі в частині визнання недійсним договору
оренди припинено.
 
В  частині  позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні
нежитловим   приміщенням   та   зобов’язання   його   звільнення
відмовлено.
 
Стягнуто   з   позивача  на  користь  суб’єкта   підприємницької
діяльності   –фізичної  особи  Шестопалової   Людмили   Іванівни
витрати, пов’язані з послугами адвоката, в сумі 1000 грн.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
11.05.2005  року  рішення місцевого суду  в  частині  припинення
провадження  у  справі щодо визнання недійсним  договору  оренди
скасовано, а позовні вимоги в даній частині задоволено.
 
Визнано  недійсним на майбутнє договір оренди № 29 від 2.01.2004
року,   укладений   між  суб’єктом  підприємницької   діяльності
–фізичною  особою Шестопаловою Людмилою Іванівною та комунальним
житлово-експлуатаційним підприємством “ЖЕП”.
 
В  частині відмови у задоволенні позову щодо усунення перешкод у
користуванні  нежитловим приміщенням та його звільнення  рішення
місцевого суду залишено без змін.
 
Стягнуто   з   позивача  на  користь  суб’єкта   підприємницької
діяльності  –фізичної  особи Шестопалової Людмили  Іванівни  441
грн.   судових   витрат.   Стягнуто  з   комунального   житлово-
експлуатаційного підприємства “ЖЕП” на користь  позивача  127,50
грн. судових витрат.
 
У  касаційній скарзі суб’єкт підприємницької діяльності –фізична
особа  Шестопалова Людмила Іванівна просить скасувати  постанову
апеляційної  інстанції, вказуючи на порушення апеляційним  судом
норм   матеріального  і  та  процесуального  права,  а   рішення
місцевого суду залишити без змін.
 
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд  вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
 
Припиняючи   на   підставі   п.   11   ст.   80   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         провадження у  справі
в  частині визнання недійсним договору оренди № 29 від 2.01.2004
року,  місцевий  господарський суд виходив з  того,  що  спірний
договір  на час розгляду справи достроково припинив свою  дію  у
зв’язку  з приватизацією приміщення та переходом права власності
до  громадянки  Шестопалової Людмили Іванівни,  а  тому  предмет
спору в даній частині позовних вимог відсутній.
 
Разом  з  тим,  суд першої інстанції, керуючись  ст.  49  Закону
України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
        , дійшов правомірного висновку
про  відмову у задоволенні позову в частині усунення перешкод  в
користуванні  спірним  нежитловим приміщенням  загальною  площею
43,5 м2, розташованим за адресою: м. Іловайськ, вул. Левіна,  3,
та  звільнення вказаного приміщення, оскільки спірне  приміщення
громадянка Шестопалова Людмила Іванівна одержала у власність  на
підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2004 року і  на  час
розгляду  справи  даний договір недійсним  не  визнано,  а  тому
рішення  місцевого суду в даній частині підставно  залишено  без
змін постановою апеляційної інстанції.
 
Крім   того,   суд   першої  інстанції  правомірно   задовольнив
клопотання  суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної  особи
Шестопалової  Людмили Іванівни та стягнув  з  позивача  витрати,
пов’язані з наданням послуг адвоката в сумі 1000 грн.,  оскільки
дані  витрати  підтверджені договором  від  21.12.2004  року  та
квитанцією про перерахування вказаної суми.
 
Скасовуючи   рішення   місцевого  суду  в   частині   припинення
провадження у справі щодо визнання недійсним договору оренди  та
задовольняючи   позов   в  цій  частині,  апеляційна   інстанція
обґрунтовано   виходила   з  того,   що   факт   укладання   між
відповідачами  договору  оренди  №  29  від  2.01.2004  року  не
відповідає  закону, порушує охоронювані ст.  28  Закону  України
“Про  оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
         права
позивача,  як  орендаря,  які  підлягають  судовому  захисту,  в
зв’язку  з  чим  вказаний  договір оренди  спірного  нежитлового
приміщення  слід  визнати недійсним на  майбутнє  (оскільки  він
фактично виконаний та повернення отриманого за ним неможливо,  а
будь-які вимоги сторін щодо повернення будь-якого майна в  межах
даної  справи  відсутні) на підставі  ч.  1  ст.  203,  ст.  215
Цивільного  кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  як  такий,  що   не
відповідає вимогам ст.ст. 23, 26, 28 Закону України “Про  оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
Висновки  суду  другої  інстанції про  відсутність  підстав  для
задоволення  позову в частині усунення перешкод  у  користуванні
нежитловим приміщенням та його звільнення, та наявність правових
підстав  для  задоволення  позову в частині  визнання  недійсним
договору   оренди  №  29  від  2.01.2004  року   –є   законними,
обґрунтованими,    відповідають    нормам    матеріального     і
процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам
справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
 
З   огляду  на  викладене,  підстав  для  зміни  або  скасування
постанови апеляційної інстанції у справі не вбачається.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України –
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу суб’єкта підприємницької діяльності  –фізичної
особи Шестопалової Людмили Іванівни залишити без задоволення,  а
постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
11.05.2005 року у справі № 10/444-пд –без змін.
 
Головуючий    Перепічай В.С.
 
Судді         Вовк І.В.
 
              Гончарук П. А.