ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 9/157
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів : Грейц К.В., Мачульського Г.М.,
розглянувши у Кременчуцької об'єднаної державної податкової
відкритому інспекції у Полтавській області
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 25.01.2005 р.
у справі № 9/157
господарського Полтавської області
суду
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Дрофи Анжели Юріївни
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової
інспекції у Полтавській області
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: Сергійчук Т.С., дов. № 733/10 від
19.01.2005 р.
відповідача: —не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні 06.07.2005 р., з метою підготовки для
оголошення повного тексту постанови Вищого господарського суду
України, оголошувалась перерва до 10.08.2005 р.
У жовтні 2004 р. суб'єкт підприємницької діяльності –фізична
особа Дрофа Анжела Юріївна (далі –Підприємець) звернувся до
господарського суду Полтавської області з позовом до
Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у
Полтавській області (далі –Інспекція) про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0001192306/0/244 від
16.02.2004 р., яким йому було визначено суму податкового
зобов'язання у розмірі 2 241,90 грн. (0,00 грн. –основний
платіж, 2 241,90 грн. –штрафні (фінансові) санкції) за платежем
“Інші податки” за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими
виробами без наявності ліцензії (на підставі абз. 5 частини
другої ст. 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
).
Позовні вимоги Підприємець мотивував тим, що він не є власником
кіоску біля будинку по вул. Перемоги, 11, перевірку якого
здійснила Інспекція (результати якої відображені в акті
перевірки № 004450 від 07.02.2004 р.), за результатами якої
виявила порушення Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та “Про
патентування окремих видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та прийняла податкове повідомлення-рішення №
0001192306/0/244 від 16.02.2004 р., а тому вказане податкове
повідомлення-рішення прийнято щодо нього неправомірно.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
11.11.2004 р. (суддя Тимошенко К.В.) позовні вимоги Підприємця
задоволено.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від
25.01.2005 р. (колегія суддів: Самусенко С.С., Сибіга О.М.,
Лобань О.І.) рішення господарського суду Полтавської області від
11.11.2004 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що на час перевірки кіоск
біля будинку по вул. Перемоги, 11, належав іншій особі, а тому
прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001192306/0/244
від 16.02.2004 р. щодо Підприємця, який не його власником, є
неправомірним.
Інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного
господарського суду від 25.01.2005 р., в якій просить зазначену
постанову і рішення господарського суду Полтавської області від
11.11.2004 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в
задоволенні позовних вимог Підприємцю відмовити. Касаційна
скарга мотивована тим, що господарськими судами попередніх
інстанцій при вирішенні спору не було враховано частину другу
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. ст. 15 і 17 Закону України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Підприємець скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому
просить залишити постанову Київського міжобласного
господарського суду від 25.01.2005 р. та рішення господарського
суду Полтавської області від 11.11.2004 р. без змін, а касаційну
скаргу Інспекції –без задоволення. Відзив мотивований тим, що
касаційна скарга Інспекції є необґрунтованою.
У зв'язку зі змінами у складі Судової палати з розгляду справ,
що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з
державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів за
розпорядженням в.о. голови судової палати Вищого господарського
суду України від 06.07.2005 р. справу передано до розгляду Вищим
господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука
Г.А. –головуючого, Грейц К.В. та Мачульського Г.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представника Інспекції матеріали справи та доводи Інспекції і
Підприємця, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та
відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної
оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування
господарськими судами апеляційної та першої інстанцій норм
матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішень,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга Інспекції не підлягає задоволенню, враховуючи
наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та
матеріалами справі підтверджується, що власником кіоску біля
будинку по вул. Перемоги, 11, який перевірявся Інспекцію та за
результатами перевірки якого Інспекцією прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0001192306/0/244 від 16.02.2004 р., є
інша особа, а не Підприємець. Зокрема, це підтверджується
копіями наступних документів, що містяться у матеріалах справи:
угодою купівлі-продажу б/н від 30.01.2004 р. (а. с. 14) та актом
приймання-передачі кіоску (а. с. 15). Крім того, рішенням
Автозаводського районного суду м. Кременчука від
17. 06.2004 р. (а. с. 21) договір купівлі-продажу від
30.01.2004 р. визнано укладеним та дійсним, а право власності на
кіоск біля будинку по вул. Перемоги, 11, визнано за громадянином
Регедою В.І.
Відповідно до частини четвертої ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Доказів скасування рішення Автозаводського районного суду м.
Кременчука від 17. 06.2004 р. господарським судам не надано.
Таким чином, посилання Інспекції у касаційній скарзі на
порушення місцевим та апеляційним господарським судом частини
другої ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якою ніякі
докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої
сили, є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з висновками господарських судів попередніх
інстанцій про те, що податкове повідомлення-рішення №
0001192306/0/244 від 16.02.2004 р. прийнято щодо Підприємця
неправомірно, оскільки кіоск біля будинку по вул. Перемоги, 11,
який перевірявся Інспекцією, підприємцю на момент перевірки не
належав, а тому відсутні підстави вважати, що Підприємець
відповідальний за порушення, виявлені під час перевірки
зазначеного кіоску.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги Інспекції щодо
неврахування місцевим та апеляційним господарськими судами ст.
ст. 15 і 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва
і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Київського міжобласного господарського
суду від 25.01.2005 р. та рішення господарського суду
Полтавської області від 11.11.2004 р. ґрунтуються на всебічному,
повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та процесуального права, доводи касаційної скарги не
спростовують висновків господарського суду апеляційної
інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не
вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової
інспекції у Полтавській області на постанову Київського
міжобласного господарського суду від 25.01.2005 р. у справі №
9/157 господарського суду Полтавської області залишити без
задоволення, а вказану постанову –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя К.В. Грейц
Суддя Г.М. Мачульський