ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 7/268-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Виноградівському районі Закарпатської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.01.2005р.
у справі № 7/268-2004 Господарського суду Закарпатської області
за позовом Приватного підприємця Веспремі Н.О.
до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі
Закарпатської області
про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватний підприємець Веспремі Н.О. звернулася до Господарського
суду Закарпатської області з позовом до Державної податкової
інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про
визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Виноградівському районі Закарпатської області від 08.06.2004р. №
541/23-2270524301/5949.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від
18.11.2004р. (суддя С.Б.Швед), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2005р.
(судді: Р.Марко, С.Бойко, Т.Бонк), позовні вимоги приватного
підприємця Веспремі Н.О. задоволено, визнано недійсним рішення
Державної податкової інспекції у Виноградівському районі
Закарпатської області від 08.06.2004р. № 541/23-2270524301/5949.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,
Державна податкова інспекція у Виноградівському районі
Закарпатської області подала касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від
18.11.2004р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005р. та припинити провадження у
справі. Свою вимогу Державна податкова інспекція у
Виноградівському районі Закарпатської області мотивує тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно
застосовано норми матеріального права, а саме: Закону України
“Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний
збір” ( 18-92 ) (18-92)
.
Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі їх представників у судовому засіданні.
Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Виноградівському районі Закарпатської області підлягає
задоволенню частково.
Позивачем заявлено позов щодо визнання недійсним рішення
відповідача від 08.06.2004р. № 541/23-2270524301/5949. Таким
чином, предметом даного позову є рішення відповідача.
Як встановлено господарським судом, відповідачем проведено
перевірку щодо дотримання позивачем встановленого порядку
здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу, про що 28.09.2003р. було складено акт.
Перевіркою встановлено факт реалізації позивачем тютюнових
виробів, а саме цигарок “Прилуки особливі”, “Прилуки фільтр” та
“Козак” без придбання ліцензії на право родрібної торгівлі
зазначеними виробами, чим порушено ст. 15 “Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
. За результатами перевірки відповідачем прийнято
рішення від 08.06.2004р. № 541/23-2270524301/5949, яким до
позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1700грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої та
апеляційної інстанції виходили з того, що пункт 1.7 Порядку
оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання
податкового та валютного законодавства суб’єктами
підприємницької діяльності зазначає, що факти виявлених порушень
податкового та валютного законодавства викладаються в акті
документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із
посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в
бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують
наявність зазначених фактів, а акт перевірки, як і матеріали
справи загалом, не містять доказів, які підтверджували факт
здійснення позивачем операцій з реалізації тютюнових виробів, а
саме відсутні данні про порядок та спосіб придбання тютюнових
виробів з метою підприємницької діяльності, про наявність чи
відсутність відповідних товарно –матеріальних цінностей
(тютюнових виробів), що підтверджувало б обставину їх
знаходження у торгівельній точці позивача у період проведення
перевірки, крім того, відсутні також дані про особу, що
здійснила контрольну закупку товару та про спосіб проведення
розрахунків за реалізовані товари.
Однак, вищезазначені висновки господарських судів попередніх
інстанцій не є такими, що грунтуються на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
роздрібна
торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може
здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм
власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них
ліцензій.
Однак, господарські суди першої та апеляційної інстанцій,
обмежившись посиланням на порушення відповідачем Порядку
оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання
податкового та валютного законодавства суб'єктами
підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями,
відділеннями та іншими відокремленими підрозділами,
затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429
( z1023-02 ) (z1023-02)
, не досліджували обставини справи щодо наявності чи
відсутності фактів порушень з боку позивача, за які відповідачем
було застосовано штраф до позивача у оспорюваному позивачем
рішенні відповідача.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та
апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають
значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
рішенні або постанові господарського суду першої інстанції.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від
18.11.2004р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005р. у справі № 7/268-2004
скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського
суду Закарпатської області.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Грек Б.М.